Під удар потрапили не лише магазини. Що зробили з резиденцією префектки в Бордо?
У Франції 17 жовтня на протести проти дорожнечі вийшли щонайменше 550 тисяч людей. На тлі акцій у містах почалися погроми: у Ліможі згоріла мерія XIX століття, затримано близько 400 людей.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Le Monde.
За даними МВС Франції, в акціях узяли участь 550 тисяч людей, з них 110 тисяч у Парижі. Організатори називають цифру 800 тисяч. Основу протестів склали школярі та студенти, до них долучилися "жовті жилети", профспілки та політичні активісти.
Мирні колони ввечері змінилися заворушеннями. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс заявив, що за погромами стоять ультраліві угруповання, а також "випадкові злочинці", які скористалися хаосом.
Що зруйнували
- Лімож – протестувальники розбили вікна мерії, проникли всередину і підпалили її. Будівля 1883 року, зведена за зразком паризької ратуші, значною мірою втрачена: обвалився дах, зникли дві третини фасаду. Префект назвав це "катастрофою для спадщини".
- Бордо – погромники вдерлися до резиденції префектки, підпалили подвір'я і розгромили приміщення. Знадобився спецпідрозділ поліції RAID. На головній торговій вулиці пограбували і спалили магазин Decathlon, вогонь перекинувся на будинок.
- Марсель, Лілль, Кале, Анже – спроби прорватися до мерій.
- Ліон – згорів туристичний офіс.
- Париж – мер Еммануель Грегуар заявив, що цілі вулиці "методично спустошили".
Магазини грабували також у Страсбурзі, Руані, Нанті, Ренні, Тулузі та інших містах.
https://t.me/RBC_ua_news/209109
Постраждалі
За даними МВС, поранень зазнали 60 силовиків, двох доставили до лікарні без свідомості. У Сент-Етьєні 17-річному протестувальнику відірвало руку поліцейською гранатою, яку він підняв із землі. Інцидент розслідує поліцейська інспекція.
Реакція влади
"Ті, хто трощив, нападав на префектури і магазини, грабував навіть мерії, будуть переслідувані та покарані", – заявив президент Франції Еммануель Макрон.
Прем'єр-міністр Себастьян Лекорню скликав кризовий штаб. Міністр юстиції Жеральд Дарманен доручив прокурорам вимагати для учасників погромів арешту. Водночас запроваджувати надзвичайний стан влада не планує.
Опозиція перекладає провину одна на одну. Лідер "Непокірної Франції" Жан-Люк Меланшон звинуватив поліцію в тому, що вона "організувала безлад", а Марін Ле Пен – самих "непокірних" у штовханні країни до хаосу.
Профспілки закликають продовжувати протести. Наступну загальнонаціональну страйкову акцію призначили на 5 листопада.
Протести у Франції почалися в середині вересня з ліцею в Кретеї, передмісті Парижа. Там вчителі та учні виступили проти браку грошей і нестачі педагогів. За кілька тижнів рух охопив сотні шкіл по всій країні, а до учнів приєдналися студенти, які блокують університети.
Молодь вимагає виділити 10 млрд євро на ліцеї та скасувати Parcoursup – державну платформу для вступу до вишів. На піку, 6 жовтня, не працювали близько 800 ліцеїв, а 13 жовтня на вулиці вийшли 480 тисяч людей. Гніву додали жорсткі дії поліції проти школярів.
Паралельно в TikTok поширився заклик протестувати 17 жовтня проти дорожнечі і зростання цін на пальне, який підхопили прихильники "жовтих жилетів". У підсумку цього дня на вулиці вийшли і учні, і студенти, і профспілки.
