Росіяни готуються відбивати атаки не тільки на міст Командування Чорноморського флоту РФ, за даними партизанів, перевело частини в режим підвищеної бойової готовності. Росіяни побоюються масштабних атак напередодні річниці удару по Кримському мосту 8 жовтня.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на партизанський рух “Атеш”.

За даними партизанів, командування флоту розіслало у військові частини наказ суттєво частіше патрулювати акваторію. Особовий склад також має інтенсивніше проводити навчання з відбиття загроз з моря.

Окремо військовим доручили відпрацювати взаємодію між операторами дронів, ППО, РЕБ та екіпажами патрульних катерів.

У російському командуванні очікують, що Сили оборони активізуються в дні символічних дат, насамперед у річницю удару по Кримському мосту 8 жовтня.

Втім, на флоті побоюються не стільки повторного удару по мосту, скільки комбінованих атак на кораблі в місцях базування, логістичні маршрути та судна “тіньового флоту”.

Відтоді Росія посилено укріплює об'єкт. У червні 2026 року на оновлених знімках Google Maps стало видно, що міст обклали захисними спорудами з усіх боків.

Не менших втрат зазнав і сам Чорноморський флот. За даними Міноборони, станом на початок 2026 року Росія втратила або отримала серйозні пошкодження близько 30% бойового складу флоту.

Неспокійно на півострові і цими днями. 2 жовтня після вибухів в окупованому Криму запровадили “точкові” відключення світла, пояснивши їх загрозою перевантаження енергосистеми.

Гроші можуть надійти ще цього року Європейський союз відмовився достроково виділити Україні кошти з кредиту на 90 млрд євро, заплановані на 2027 рік. Натомість Брюссель вимагає від Києва виконати обіцяні реформи.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.

Україна оцінила свої додаткові оборонні потреби на цей рік у 27 млрд євро. Щоб закрити цю діру, Київ попросив Єврокомісію перерахувати наперед частину коштів з кредиту на 90 млрд євро, погодженого наприкінці минулого року.

Цей кредит мав покрити більшість фінансових потреб України у 2026-2027 роках: до 45 млрд євро щороку за умови виконання реформ. Утім, цього року Україна отримала лише 15,7 млрд євро, зокрема через затримки з реформами.

Переносити кошти з 2027 року в ЄС відмовилися. Натомість Брюссель наполягає, щоб Київ виконав умови, які відкриють доступ до близько 34 млрд євро вже цього року.

За даними FT, рішення ухвалили на тлі частіших російських ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як Верховна Рада ніяк не може провести реформи, яких вимагають ЄС та інші донори.

Йдеться про скасування пільги з ПДВ для дрібних посилок та нові правила оподаткування доходів через цифрові платформи. Обидва закони Рада ухвалила, але з суперечливою поправкою, яка послаблює контроль за політично значущими особами (ПЕП). Посилення цього контролю ЄС якраз вимагав від України як частину боротьби з корупцією.

Якщо поправка набуде чинності, Україна ризикує не виконати умови для отримання допомоги.

Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос звернулися з листом до голови Верховної Ради. Вони наголосили, що Україна і надалі може розраховувати на додаткову допомогу у 2026 році, якщо проведе необхідні реформи.

“Вкрай важливо не допустити послаблення діючих в Україні механізмів контролю щодо політично значущих осіб”, – йдеться в листі.

Закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який називають “податком на OLX”, Рада ухвалила 9 червня після кількох провалених голосувань. Він стосується доходів, отриманих через OLX, Uklon, Glovo, Bolt, Booking, Airbnb та інші сервіси. Найбільше суперечок викликала саме правка про ПЕП: вона обмежує можливість банків посилено перевіряти колишніх високопосадовців після року з моменту звільнення.

16 вересня парламент у першому читанні підтримав скасування пільги на посилки. Нові правила оподаткування міжнародних відправлень можуть запрацювати не раніше липня 2027 року. Напередодні голосування міністр фінансів Сергій Марченко наголошував, що зволікати з цим законопроєктом не можна, адже від нього залежить виконання Україною міжнародних зобов'язань.

Це не перший приліт поруч із будівлею мерії Росія повторно атакувала Дніпро 2 жовтня, у місті виникла пожежа. Уламки впали на парковці міської ради, дані про постраждалих з'ясовують.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на міського голову Дніпра Бориса Філатова.

Уламки впали на парковці Дніпровської міської ради. За словами мера, це не перший удар поблизу будівлі.

“І знову приліт біля ДМР. Вже третій”, – написав Філатов у Telegram.

Название Наслідки атаки на Дніпро (t.me/dnipropetrovskaODA)

Інформацію про поранених уточнюють. Масштаби руйнувань наразі невідомі.

Оновлено 3:50

Дніпропетровська ОВА показала фото наслідків повторної атаки на бізнес-центр у Дніпрі

Росіяни вдарили по будівлі в середмісті, яку вже атакували на початку тижня.

Цього ж вечора Дніпро зазнав іншої атаки: після обстрілу спалахнула багатоповерхівка, з якої рятувальники евакуйовували мешканців.

Центр міста росіяни атакували і 28 вересня. Тоді вранці в Дніпрі пролунали вибухи: реактивний дрон влучив у центр, пошкодивши офісну будівлю.

До цього, 11 вересня, місто опинилося під масованою денною атакою. Поранення тоді дістали 11 людей.