Відкриття притулку для бездоглядних тварин у Павлограді, швидше за все, відбудеться на початку січня 2018 року. Втім, навряд чи це одразу покращить ситуацію з бездомними собаками. Так вважають фахівці, котрі будуть працювати в новому комунальному закладі.
Про готовність об’єкту до експлуатації 14 листопада під час спільного засідання депутатських комісій повідомив начальник міського управління комунального господарства та будівництва Андрій Завгородній. Він зазначив, що вже збудований притулок його управління, котре є замовником робіт, ось-ось має передати на баланс КП «Затишне місто». І вже після цього об’єкт запрацює. Водночас мер Анатолій Вершина зауважив, що найдоцільніше це зробити на початку січня 2018 року, коли стартує новий бюджетний рік.
Більш докладно ситуацію навколо майбутнього притулку і, в цілому, поводження з бездоглядними тваринами обговорювали учасники робочої комісії міськвиконкому, яка засідала 20 жовтня. Тоді на запитання першого заступника міського голови Віталія Мовчана про орієнтовний термін відкриття притулку керівник міського УКХіБ А. Завгородній повідомив, що новий об'єкт зможе приймати перших тварин вже на початку листопада.
Його колега, представник КП «Затишне місто» Юрій Гусак, висловив переконання, що миттєвого ефекту від роботи притулку очікувати не варто. На його думку, проблему безпритульних тварин необхідно вирішувати комплексно. «Ми бачимо це таким чином, що на території міста взагалі не повинно бути жодної безхазяйної тварини, – сказав Ю. Гусак. – «Затишне місто» має всіх їх відловити і робитиме в рамках законодавства. Бо дехто вже звинувачує нас у шкуродерстві, каже, що ми масово утилізуємо тварин у крематорії. Це все наклеп і брехня. Крематорію у нас немає, та й призначений він для утилізації трупів мертвих тварин».
За словами Ю. Гусака, комунальне підприємство з 2012 року проводить відлов і стерилізацію безпритульних собак у місті. А потім повертає їх у природне середовище. «Але цей метод показав свою неефективність», – констатував комунальник. На його переконання, безхазяйних тварин варто не повертати на вулиці, а віддавати в господарські руки. За словами Ю. Гусака, новий притулок розрахований на одночасне утримання в ньому 175 тварин. Він матиме карантинну, загальну і виставкову зони. Виловлених собак спочатку щеплять і стерилізують, а потім розведуть по тим чи іншим вольєрам, залежно від стану здоров`я, віку, зовнішньої привабливості тощо.
Говорячи про подальшу долю таких тварин, Юрій Гусак розділив їх на умовно перспективних і неперспективних з точки зору шансів знайти їм господарів. Комунальник визнав, що безнадійно хворих і скалічених псів, які залишаться поза увагою потенційних власників, ветеринари змушені будуть присипляти. «Це складне питання, і від волонтерів ми чуємо чимало докорів. Але вони мають розуміти, що ми не зможемо за бюджетні кошти утримувати собаку все її життя в притулку. Ми готові будемо віддавати таких тварин волонтерам, але за умови, що надалі ці тварини не з ` являтимуться на вулицях», – сказав Ю. Гусак.
Окрім того, комунальник, який, ймовірно, стане керівником притулку, повідомив учасникам засідання і про перспективи реєстрації за допомогою електронних чіпів усіх стерилізованих і прилаштованих собак. За словами Ю. Гусака, люди, котрі забажають взяти такого собаку додому, укладатимуть договір із притулком і надалі нестимуть повну відповідальність за життя і здоров'я свого улюбленця. Якщо тварина раптом з’явиться на вулиці без господаря, міські служби зможуть дізнатися, хто ця людина і спитати в неї.
Наша довідка: Притулок для бездоглядних тварин, який має запрацювати орієнтовно в січні 2018 року, розташований за містом – на вулиці Харківській, 8-а. У його створення міський бюджет вклав 1,5 млн грн. За останніми даними від чиновників, на території Павлограда мешкає до 4 тисяч собак, котрі не мають господарів.
У Житомирі навчилися регулювати чисельність безпритульних тварин
Доки Павлоград робить лише перші кроки у вирішенні проблеми бездоглядних тварин, Житомир вже демонструє успішний досвід гуманного регулювання їхньої чисельності. Лише за кілька років кількість вуличних Жучок скоротилася у місті в два рази. І не останню роль тут зіграло нове комунальне підприємство «Центр захисту тварин», котре виконує значно більші функції, ніж просто собачий притулок.
Центр працює з січня 2017 року. Він займається відловом, стерилізацією і безкоштовною електронною реєстрацією вуличних тварин (поки що собак), запроваджує профілактичну роботу із містянами стосовно жорстокого поводження з чотирилапими. А ще надає платні послуги з лікування і, навіть, тимчасового догляду за домашніми улюбленцями – такий собі «готель» для песиків і кицьок. В роботі Центру є чимало передових ідей, які, можливо, могли б взяти на озброєння павлоградські очільники і комунальники.
Днями кореспондент www.5632.com.ua мав змогу на власні очі побачити, як працює ця нова житомирська система, які спільні і відмінні риси вона містить порівняно з тими підходами, які є у Павлограді. Журналіст став учасником прес-туру до Житомирщини, що відбувся в рамках проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа». Сам проект здійснюється за підтримки Інтерньюс Нетворк та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку USAID.
Перше, на що окрім назви Центру звернув увагу журналіст, – керівницею муніципального підприємства є не виходець із комунальної сфери, а колишня волонтерка – захисниця тварин. Звати її Олександра Мельник. Як і павлоградські комунальники, вона переконана: у майбутньому бездоглядних песиків не повинно бути ні в тимчасовому притулку, ні на вулицях міста. «У кожної тварини мусить бути своя родина», – говорить О. Мельник. Але при цьому, вона не бачить проблеми у тому, що виловлені і простерилізовані собаки повертаються на вулицю. Бо це гуманно (вони вільно доживатимуть там свого віку) і ефективно (ці тварини вже не даватимуть потомства).
На відміну від павлоградських фахівців, житомирянка не розподіляє своїх хвостатих підопічних на перспективних і неперспективних. «У нас всі собаки перспективні, – говорить О. Мельник. – За 10 місяців роботи ми провели лише одну евтаназію. У будь якої тварини є шанс. Ми волонтери, і ми боремося за життя тварин. На мій погляд, треба давати шанс кожній із них. І повірте, ми прилаштовували різних тварин… Нещодавно прилаштували старого й сліпого собаку. Він не міг вже перебувати на вулиці, і гуманніше було його евтаназувати, але ми знайшли йому господарів».
За словами керівниці, контролювати чисельність вуличних чотирилапих допомагає їхня електронна ідентифікація або чіпування. Чіп – це крихітка капсула з біоскла, яка містить 15-значний номер з унікальною інформацією про тварину. Цю капсулу собаці вводять під шкіру, чіп не шкодить організмові і, на відміну від кліпси, зберігається там все життя. За допомогою спеціального сканера працівники Центру можуть відслідковувати місцеперебування чіпованої тварини. У кожного такого собаки є своя реєстраційна картка, а інформація з неї занесена у міжнародну базу даних. Це стосується і власницьких тварин. До речі, у Житомирі їх чіпують безкоштовно. О. Мельник говорить, що з початку роботи Центру його фахівці простерилізували і провели електронну ідентифікацію вже 142 собакам. Загалом, показник стерилізованих тварин в обласному центрі за останні роки сягнув кількох тисяч.
Керівниця Центру звітує: її підприємство фінансується з міського бюджету, на 2017 рік йому виділено 1 млн грн. За ці кошти здійснюється господарська діяльність, утримується штат із 16 працівників і проводиться стерилізація вуличних тварин. Що стосується безкоштовного чіпування, то воно стало можливим завдяки перемозі однієї з активісток у міському проекті громадських ініціатив «Бюджет участі» (це свого роду конкурс ідей, де беруть участь всі охочі мешканці Житомира і де реалізацію ідей-переможців фінансує міський бюджет) з пропозицією саме безкоштовної е-ідентифікації бездоглядних і домашніх тварин.
«На втілення цього проекту бюджет міста передбачив понад 503 тис. грн., але вже під час проведення електронних торгів ми вийшли на суму в 182,5 тис. грн. . За ці кошти ми придбали 2,5 тисячі мікрочіпів , ще в 3 тис. грн.. нам обійшовся сканер. Хочу зазначити, що Житомир є одним із перших міст України, де за бюджетні кошти закуплена така кількість мікрочіпів», – говорить Олександра Мельник. Згідно з інформацією, що є на сайті житомирського «Центру захисту тварин», останні 5 років місцева влада і зоозахисники активно намагалися вирішити проблему безпритульних тварин у місті, роблячи ставку на гуманні метоли регулювання їхньої чисельності, залучаючи міжнародні фонди. За словами О. Мельник, за цей час кількість вуличних собак скоротилася в Житомирі з 5-6 тисяч до 2,5 тисяч. Втім, вона визнає: самі лише стерилізація і чіпування не мали й не матимуть належного ефекту без профілактичної, просвітницької і санкційної роботи щодо власників тварин. «За останніми підрахунками, у нас 4% безпритульних собак є потенційно власницькими», – констатує О. Мельник. І наголошує: людина має нести відповідальність за жорстоке поводження з твариною, зокрема, якщо кидає свого собаку чи кота напризволяще. Але це вже питання до законодавців.
Олександр Шульга
