Унікальний історично-культурний проект «Музей, що говорить» відкрився на минулому тижні у Навчально-виховному комплексі села Кочережки Павлоградського району. Це сучасний мультимедійний краєзнавчий музей, що «говорить» із своїми відвідувачами. Реалізація проекту стала можливим завдяки його перемозі у конкурсі міні-грантів ДТЕК «Громада своїми руками, що проводиться в Павлоградському районі вже втретє.
Загальний бюджет цього проекту склав майже 84 тисячі гривень. Ці кошти були виділені не лише із фонду конкурсу (близько 41 тисячі). 32 тисячі гривень – внесок із бюджету громади села та кількох місцевих фермерів.
За ці гроші в приміщенні музею зроблений ремонт, закуплені та встановлені вітрини для експонатів, стенди, стелажі, мультимедійне обладнання (ноутбук, телевізор), двері та інше.
Ініціатором створення такого унікального музею став добре всім відомий вчитель історії в Кочережському НВК Юрій Васильович Ляшенко. Нагадаємо, що минулого року за його ж ініціативи в цьому НВК відкрилася єдина в районі гончарна майстерня, якою з великим задоволенням користуються як діти, так і дорослі.
«Кочережки – це унікальне село в нашому районі стосовно і місця розташування, і природного, і, головне, людського ресурсів. Тут живуть талановиті та розумні люди. І ось вони з простого шкільного музею зробили таке диво. Дуже гарно, що ви так цінуєте свою багатовікову історію», – виступила під час урочистого відкриття музею заступник голови Павлоградської райдержадміністрації Людмила Комаркова.
«Цьогоріч в конкурсі в селах Павлоградського району перемогли 12 проектів. Всі вони цікаві по-своєму. Але цей проект є дуже яскравим та унікальним, який має неабияке соціально-історичне значення для Павлоградщини. Завдяки оновленому музею мешканці цього села, як дорослі, так і маленькі завжди будуть пам’ятати, шанувати свою історію та зберігати українські традиції», – додала регіональний представник ДТЕК із соціального розвитку Олена Коновалова.
Так, в музеї є дуже багато різноманітних експонатів (до речі, з особистої колекції Юрія Ляшенко) з історії села різного часу: інформаційні стенди, скелети тварин, старі гроші, міни, кулі, військові обладунки та амуніція часів Другої світової війни та зони АТО, прапори, гончарні вироби, український одяг та предмети побуту українців, предмети з часів голодомору, тощо. Екскурсії веде віртуальний музейний працівник, який «говорить» різними голосами, записаними на комп’ютері, показує відеоролики з історії села та вказує своїм відвідувачам до яких стендів чи експонатів потрібно підходити.
«Ідея створити такий музей у мене виникла дуже давно, років 15 тому, але до сьогодні не було можливості її реалізувати. Цей музей – це об’єднання експонатів історії із сучасними технологіями. Відвідати саме такий музей, що «говорить», направляє, показує та сам все розповідає, людині буде набагато цікавіше. Одне засмучує, що цей музей і досі немає ніякого державного статусу. Дуже сподіваюся, що колись він стане національним. Повірте, у нас вистачить на це і сил, і експонатів», – підкреслює Юрій Васильович.
Кріста Офенбах