Швеція офіційно приєдналася до Північноатлантичного альянсу сьогодні, 7 березня. Вона стала 32-м членом НАТО.
Про це говорить відповідний протокол, опублікований на сайті Держдепу США.
Протокол про приєднання країни до альянсу набув чинності, повідомив Держдепартамент США.
Зазначимо, що церемонія підняття прапора Швеції над штаб-квартирою НАТО в Брюсселі має відбутись у понеділок, 11 березня, в ній візьме участь шведський прем'єр-міністр Ульф Крістерссон.
Головне про шлях Швеції в НАТО
Нагадаємо, що після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Швеція разом із Фінляндією разом подали заявки на приєднання до НАТО. Таким чином країни відмовилися від політики військового нейтралітету, якого обидві дотримувалися впродовж десятиліть.
І якщо для останньої це було відносно швидко (4 квітня 2023 року Фінляндія стала 31-м членом Північноатлантичного альянсу), то для Швеції цей процес затягувався через зауваження з боку Туреччини та Угорщини.
Пізніше, після низки домовленостей, Анкара все ж дала свою згоду. 25 січня 2023 року президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган підписав рішення турецького парламенту, яке ратифікує протокол про вступ Швеції до НАТО.
Після чого Угорщина стала останньою країною-членом Альянсу, яка затягувала із ратифікацією членства Швеції в Альянсі. Зрушилося питання лише практично через рік. Нещодавно відповідний крок зробила і Угорщина, остаточно ратифікувавши заявку Стокгольму.
Черговий удар для Росії
Як зазначають у ЗМІ, зі вступом Швеції до НАТО, країни, які мають вихід до Балтики, крім Росії, тепер входять до Альянсу.
Нещодавно посол Литви у Швеції й колишній міністр закордонних справ і оборони Лінас Лінкявічус попередив – російський анклав Калінінград "нейтралізують" першим, якщо Росія кине виклик НАТО.
"Якщо Росія наважиться кинути виклик НАТО, Калінінград буде "нейтралізований" першим. Попередні брехливі звинувачення Росії в тому, що вона оточена НАТО, тепер стають реальністю", – писав він на своїй сторінці в Twitter (Х).
Видання Financial Times сьогодні теж звернуло увагу, що тепер усі країни на узбережжі Балтійського моря, окрім Росії, тепер є частиною НАТО. Це означає, що західний оборонний альянс практично охопив Балтійське море, яке є важливим маршрутом торгівлі нафтою для Росії, де базується один з її флотів.
А інтереси Росії у Балтійському морі мають як економічний, і військовий характер. Зокрема, Санкт-Петербург, що має у своєму розпорядженні великі нафтопереробні заводи, відправляє свої експортні товари через Фінську затоку по дну Балтійського моря. Крім того, у тому ж Калінінграді, затиснутому між Польщею та Литвою, базується Балтійський флот і балістичні ракети "Іскандер", здатні нести ядерні боєголовки.
