Час на реакцію дуже обмежений – ракета долітає до Києва за лічені хвилини

Радник міністра оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов пояснив, чому сигнал тривоги про балістичну загрозу іноді спрацьовує вже після прильоту ракети.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Сергія Бескрестнова.

Звідки береться інформація про запуски

За словами Флеша, дані про запуски чи підготовку до них надходять від партнерів.

"Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску", – зазначив він.

Чому тривога може запізнюватись

"Ракета долітає до Києва за 2-4 хвилини, тому час дуже обмежений. Будь-який збій системи призведе до затримки отримання інформації. Жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися", – пояснив Флеш.

Чому тривога буває без самого запуску

Часто трапляється й протилежна ситуація – тривогу оголошують, а запуску так і не відбувається.

"Це відбувається тому, що супутники фіксують дії на пускових установках, які передують запуску ракет, а самих запусків з якоїсь причини може й не бути", – розповів радник.

Він навів приклад із хибними тривогами щодо ракети "Орєшник".

"Пам'ятаєте, скільки разів лунала хибна тривога по "Орєшнику"? Це так само розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, чи ні – незрозуміло", – додав Бескрестнов.

Нагадаємо, Флеш вже оцінював небезпеку для України від крилатої ракети "Бандероль" – за його словами, Росія масштабує виробництво цієї зброї.

Раніше росіяни під час масованого обстрілу Києва вже застосовували новий баражуючий боєприпас "Бандероль", який здатен летіти до 500 км та нести до 150 кг вибухівки.

Нагадаємо, 11 липня в столиці вже фіксували подібний випадок, а вперше таке сталося у ніч на 8 липня – тоді росіяни також завдали удару балістикою.