У Житомирському ТЦК заявили, що чоловік, якого доставили для проходження ВЛК, помер через самокаліцтво після епілептичного нападу, а не внаслідок побиття військовими. З посиланням на Житомирський обласний ТЦК та СП.

“28 травня 2024 року до 2 відділу Звягельського РТЦК та СП доставили військовозобов’язаного Сергія К. для проходження ВЛК. Свідки зазначають, що чоловік декілька днів до цього зловживав алкоголем і був з ознаками легких травмувань.

Уранці 29 травня чоловіка “схопив” епілептичний напад, спричинений тривалим вживанням алкоголю. Йому надали першу невідкладну медичну допомогу, викликали карету “швидкої”, – заявили в ТЦК.

Слідчо-оперативна група на місці інциденту кваліфікувала подію як самокаліцтво. На жаль, 2 червня 2024 року від отриманих під час епілептичного нападу травм чоловік помер у лікарні”.
У ТЦК додали, що слідчі, які проводили експертизу, зазначили: жодного стороннього фізичного впливу на чоловіка не чинилося.
Водночас у місцевих групах Facebook інформацію про померлого військовозобов'язаного почали пов’язувати з певними діями ТЦК та СП.

Дефіцит кадрів в Україні може мати ефект доміно – спочатку підприємства скоротять виробництво, а далі втрати відчує вся економіка України. Про це повідомляє Bloomberg.
Згідно з опитуванням, проведеним київським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на початку цього року, ця проблема посідає друге місце після зростання витрат українських компаній. Близько половини опитаних зазначили, що відчувають дефіцит персоналу.

“Дефіцит кадрів став однією з головних проблем бізнесу, адже пошук роботи забирає дедалі більше енергії в менеджерів. Під час війни заробітна плата перевищила рівень до російського вторгнення у лютому 2022 року.
Закон про мобілізацію, який набув чинності минулого місяця, має на меті поповнити лави української армії сотнями тисяч військовослужбовців. Проте брак працездатних чоловіків і жінок стає ударом для великого й малого бізнесу, що є основою економіки воєнного часу”, – пише видання.

За прогнозом Bloomberg, ця проблема лише загострюватиметься, адже російське вторгнення триває вже третій рік. І Україна буде змушена заповнювати прогалину, яку залишили мільйони людей, що виїхали з країни, пішли до армії або загинули в бою.
“Поки українські військові намагаються утримати лінію фронту, економіка України, яка втратила чверть свого виробництва від початку вторгнення, ризикує ще більше послабитися через скорочення кадрів.
За словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, падіння економічного виробництва проти 2021 року, пов'язане зі скороченням кадрів, становитиме близько 27% від довоєнного рівня. Крім понад 6 мільйонів людей, які втекли від війни, ситуацію ускладнюють чоловіки, що зникли у тіньовій економіці та ухиляються від мобілізації”, – вказує видання.

Своєю чергою, у групі “Метінвест”, що налічує майже 60 000 працівників й прагне закрити 4 000 вакансій, зіткнулася з проблемою пошуку працівників на мартенівське виробництво комбінату в Запоріжжі, розташованому на південному сході країни, зазначила Тетяна Петрук, директор зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи. За її словами, пошук 89 працівників зайняв три місяці інтенсивної роботи – в той час, як до війни це займало втричі менше часу.
Процес працевлаштування ускладнює й те, що чоловіки неохоче йдуть працювати до великих компаній, які є мішенню для військкоматів. За словами Петрук, якось працівники військкоматів роздавали повістки на прохідних навіть кандидатам на працевлаштування.
Ситуація з дефіцитом кадрів матиме ефект доміно: спершу бізнес буде змушений скоротити виробництво. А відповідно, зменшиться податкова база, що зрештою зашкодить військовим цілям.
“Якщо призов триватиме таким чином, ми будемо змушені зупинити деякі процеси або виробничі потужності, тому що нам фізично не вистачатиме працівників”, – каже Петрук.

Комітет закордонних справ парламенту Іспанії схвалив резолюцію, в якій визнається Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Про це йдеться на сайті Сенату Іспанії.
За документ, який визнає Голодомор геноцидом, проголосували “за” — 29 членів парламентського комітету, “проти” — чотири особи, ще один — утримався.
Резолюція закликає уряд Іспанії публічно вшанувати пам'ять жертв Голодомору.

Також комітет закликав уряд Іспанії засудити вторгнення Росії в Україну, вимагати негайного припинення цієї військової агресії, підтримувати надання матеріальних ресурсів, включно з військовою, логістичною підтримкою, з вишколом та тренуваннями, які Іспанія може надати в координації з європейськими та міжнародними партнерами для легітимного захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Зокрема, документ вимагає засудити насильницьке переміщення та депортацію українських неповнолітніх і співпрацювати з іншими міжнародними партнерами з метою повернення дітей в Україну.
Станом на сьогодні вже 29 країн світу визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

У Росії стався масштабний збій в роботі електронних сервісів, за яким стоять кіберфахівці Головного упраління розвідки Міноборони України. Про це розповів співрозмовник в ГУР МО.
Фактично паралізовано роботу низки державних установ та приватних компаній РФ. Офіційне повідомлення “Роскомнадзора” стверджує, що збої є наслідком “аварії магістральної мережі зв’язку”. Втім, за даними джерел видання, справжня причина у масштабній DDoS-атаці, яку зараз проводять кіберфахівці ГУР МОУ.

Станом на 11 годину 5 червня зник доступ до електронних сервісів сайту держпослуг, а також до послуг низки міністерств: міністерства оборони, фінансів, внутрішніх справ, юстиції, промисловості та енергетики, інформаційних технологій та зв’язку, надзвичайних ситуацій.
Заблоковано сайт та сервіси федеральної податкової служби РФ. Оприлюднено повідомлення від федеральної митної служби, де вказано що “у зв’язку з масованою DDoS-атакою на операторів зв’язку, інформаційний обмін з учасниками зовнішньоекономічної діяльності ускладнений”.
Про відсутність доступу до мережі заявила “об’єднана авіабудівельна компанія”. Її роботу на певний час було паралізовано. Зафіксовано також збої в роботі серверів хмарного сховища РФ “гособлако”. І наостанок в низці регіонів Росії вже кілька днів не працює “єдиний державний реєстр РАГС”: росіяни масово скаржаться на скасовані весілля, додає джерело УП.
Недоступними є послуги деяких банківських установ, зокрема, “Сбербанка” та “Альфабанка”.
За словами співрозмовника видання, також є серйозні перебої в роботі мережі “ВКонтакте” – низка сервісів недоступна.

Колишній начальник Генштабу Молдови Ігор Горган, який залишив посаду у 2021 році, роками був інформатором російської військової розвідки і досі продовжує цю діяльність. Про це йдеться в розслідуванні The Insider спільно з молдовськими журналістами, пише “Європейська правда”.
Журналісти стверджують, що отримали доступ до листування Горгана у Telegram з одним із його кураторів – полковником Алексєєм Макаровим. За їхніми висновками, він і досі залишається важливим інформатором для Головного управління Генерального штабу ЗС Російської Федерації завдяки старим зв’язкам у Міністерстві оборони.

Коли Горган почав працювати інформатором, достеменно невідомо. Джерело The Insider у військовій розвідці припускає, що це могло бути навіть з 2004 року, коли Горган служив у місії НАТО.
До полковника Макарова він, схоже, тримав зв’язок з російським військовим аташе у Кишиневі Вадимом Ухналевим, а потім – з його наступником Ігорем Довбнею. Журналістам вдалося отримати запис розмови, де вони домовляються про зустріч стосовно меморіалу “афганцям” у Кишиневі. У 2017 році Довбню вигнали з Молдови за шпигунство.
Макаров, ймовірно, перейняв кураторство у 2019 році. Контакти Горгана з Макаровим активізувалися у квітні 2022 року. Горган регулярно наводив свої спостереження про внутрішньополітичну ситуацію у Молдові, про візити представників Міноборони України з питань, дотичних до придбання зброї. Зустрічі нібито проходили у кафе та на рибалці.
Російська сторона цікавилася, яку зброю Україна закуповує, у тому числі у Молдові. Горган злив інформацію про те, що Україна намагається викупити шість МіГ-29 під прикриттям фірми в ОАЕ. В іншому листуванні він розповідав, як представники України “три тижні ходять по нашому Міністерству оборони і просять все підряд, особливо снаряди до артилерії”.

Також він описував пересування потягів з пальним через Молдову до українського Рені і бідкався, що Україна отримує дуже багато важливих вантажів, у тому числі зброї, через Румунію.
В іншому повідомленні Горган розповідає, що дізнався про спроби української сторони через Міноборони Молдови вийти на зв’язок із заводом радіоелектроніки МЕЗОН у Кишиневі, який колись робив електроніку для радянської зброї і має документацію до радіоелектронної компоненти комплексу “Точки У”, який виробляли у Кишиневі.
Це та інші повідомлення натякають, що у Горгана залишилися інформатори у Міністерстві оборони.
Молдовські журналісти-розслідувачі неодноразово фіксували Горгана поблизу російського посольства і одного разу зафіксували його зустріч з Макаровим.
Листування свідчить, що Горган працював на Москву з ідейних переконань, у повідомленнях він часто використовує кліше російської пропаганди про “фашистських мерзотників, від яких треба очистити країну” тощо.

Він неодноразово писав Макарову, що у Молдові буцімто все готово до приходу російських військ, він “всю ситуацію в армії тримає на контролі”, а з прозахідним керівництвом Молдови можна “розібратись швидко”.
Перед масштабним видворенням російських дипломатів з Молдови у липні 2023 року Горган припинив виходити на зв’язок з куратором. Він влаштувався у представництво ООН у справах біженців у Кишиневі, де, зокрема, ведуть облік вимушених переселенців з України і надають їм допомогу.
Життєвий шлях Горгана типовий для більшості радянських військових. Він народився в Молдові у Дубоссарах, після строкової служби вчився на військового у Новосибірську, потім, ще у радянські роки, служив у ДШВ на Одещині, потім обіймав різні військові посади у Молдові та брав участь у міжнародних місіях.
Генштаб Горган очолював двічі – короткий час у 2013 році, а потім з 2019 року до вересня 2021 року, у період президентства проросійського Ігоря Додона.

Російським компаніям обмежили доступ до тендерів на постачання продовольства для Всесвітньої продовольчої програми ООН, яка постачає їжу до бідних країн. Про це пишуть РосЗМІ.

Йдеться про програму, в рамках якої продовольство закуповується ВПП ООН і передається бідним країнам у якості гуманітарної допомоги, Росія була її постачальником протягом останніх 20 років.
За даними співрозмовника агентства на російському ринку, зниження кількості замовлень від акредитованих у ВПП ООН російських експортерів вже відчули виробники борошна у РФ.
“В останні місяці стало нормою, що товар російського походження – а ми в тендерній заявці зобов'язані це вказувати – в принципі не допускається”, – розповів Дмитро Сухов, керівник департаменту гуманітарного супроводу компанії Abakan Air, яка є найбільшим російським постачальником ВПП ООН.

Запрошення на деякі тендери російським постачальникам взагалі перестали приходити.

Те, що російські постачальники ВПП ООН зіткнулися з обмеженнями у допуску до тендерів на постачання продовольства, підтвердила і Діляра Равілова-Боровик, заступниця постійного представника Росії при ВПП та інших міжнародних організаціях у Римі.
За її словами, перші сигнали від російських постачальників про те, що їх не допускають до участі в деяких тендерах на постачання продовольства, почали надходити кілька місяців тому.
За даними видання, в останні роки російське продовольство – борошно, соняшникова олія, горох – займало до 20% від усіх зовнішніх постачань Всесвітньої продовольчної програми ООН. Висока частка Росії була обумовлена тим, що російська продукція коштувала на 10-15% дешевше, ніж у альтернативних постачальників.
Основними одержувачами російського продовольства по лінії ВПП ООН історично були найбільш гуманітарно вразливі країни, такі як Сирія, Судан, Афганістан, Палестина та країни Центральної Азії.

Прапор України, який напередодні із флагштока на кургані Костюшка у Кракові зняв скандальний польський депутат-українофоб від ультраправої партії “Конфедерація” Гжегож Браун, повернули на місце.
Видання RMF24 зазначило, що через кілька годин після інциденту український прапор повернули на курган, а також опублікувало відповідну світлину.
Директор офісу кургану Костюшка Лешек Черпяловський розповів, що вранці на територію кургану зайшла група з 18 осіб, які купили вхідні квитки.

“З вершини зняли прапор. Зловмисники пошкодили флагшток, через що його не можна було вивісити знову, адже зламали замки кріплення флагштока”, – сказав він.

Поліція вже розслідує обставини інциденту, про що повідомив речник столичного управління поліції Кракова підполковник Пьотр Шпех.
“У зв'язку з… крадіжкою українського прапора та пошкодженням майна у вигляді флагштока та однієї з камер на місці інциденту працівники краківської поліції провели перевірку та збирають докази у цій справі”, – зазначив він.

За його словами, докази передадуть до прокуратури, яка має дати правову та кримінальну оцінку інциденту.
Таким чином, слідчі перевірять, чи повинен Браун нести відповідальність за крадіжку, знищення майна, а також, можливо, за поширення міжнаціональної ворожнечі, зауважує RMF24.

За словами Малопольського воєводи Кшиштофа Яна Кленчара, зняття прапора з кургану Костюшка мають оцінити з точки зору можливих юридичних наслідків. Він заявив, що подасть заяву до комітету з питань етики депутатів парламенту.
Напередодні Браун, який є кандидатом від “Конфедерації” на виборах до Європарламенту, написав у X (Twitter), що зняв прапор, оскільки той висів у “неправильному місці”, тому він передасть його до консульства у Кракові.
Браун не вперше вдається до скандальних, зокрема українофобських дій проти символів, які, на його думку, не повинні з'являтися в польському публічному просторі.
У квітні 2022 року він протестував проти рішення Сейму вивісити прапор України на будівлі. Тоді він заявив, що “негідно”, щоб він висів у місці, яке належить його господарям.

50% українців переконані, що президент Володимир Зеленський не виконав жодної або виконав меншість зі своїх передвиборчих обіцянок. Посилаючись на результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 16-22 травня.

“18% респондентів відповіли, що В. Зеленський виконав більшість або всі обіцянки (з них про виконання всіх обіцянок говорять 5%). Майже стільки ж вважають, що він виконав близько половини обіцянок, а 50% вважають, що він виконав меншість або жодної з обіцянок (з них 25% вважають, що він не виконав жодної обіцянки)”, – йдеться у повідомленні.

Серед тих, хто вважає, що Зеленський виконав не всі обіцянки, 50% респондентів пояснюють це наявністю нечесних, корумпованих людей у команді президента.
Далі з приблизно однаковим результатом (26-32%) ідуть такі пояснення, як брак компетентних людей у його команді, повномасштабне вторгнення, власна недосвідченість і вплив олігархів.
Ще 9-14% опитаних причинами невиконання назвали особисту корумпованість Зеленського, вплив інших країн, розхитування ситуації опозицією та нереалістичність обіцянок.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що у додаткових запитаннях у відкритій формі респонденти найчастіше пригадували такі обіцянки, як завершення війни на Донбасі, боротьба з корупцією та покращення добробуту населення. Він вважає, що ймовірно саме ці речі відігравали важливу роль, коли респонденти оцінювали виконання Зеленським передвиборчих обіцянок.
“При цьому серед основних успіхів президента на своїй посаді українці говорять про стійкість у відсічі російській агресії та міжнародну діяльність, спрямовану на посилення підтримки України у війні”, − пояснив Грушецький.

Він також пояснив, що українці здебільшого фокусуються не на самому Зеленському (на його особистих якостях), а на його оточенні чи команді. Зокрема, на додаткове відкрите запитання щодо невдач президента найбільше людей говорили про повномасштабне вторгнення Росії, про кадрову політику та про проблеми у боротьбі з корупцією.
“Враховуючи що до президента зберігається висока довіра в суспільстві, релевантні та прозорі (для громадськості) кадрові рішення дозволять підтримувати суспільну легітимність у цей важкий період”, − переконаний Грушецький.