Нарендра Моді подав у відставку з посади прем'єр-міністра Індії, проте виконуватиме обов'язки до формування нового складу уряду
Про це повідомляє пресслужба президента Індії у соцмережі Х.
“Прем'єр-міністр Нарендра Моді зустрівся з президентом Драупаді Мурму в Раштрапаті-Бхавані. Прем'єр-міністр подав прохання про відставку та заяву про відставку Ради міністрів Індії. Приймаючи відставку, президент попросив прем'єр-міністра та його колег залишитися на своїх посадах до формування нового уряду”, — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, Наредра Моді очолював уряд Індії з 26 травня 2014 року.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила чинною 12 млн грн застави народному депутату від «Слуги народу» Андрію Клочко, підозрюваного у незаконному збагаченні. Апеляції сторони захисту та звинувачення відхилили судді Андрій Никифоров, Сергій Боднар та Данила Чорненька. Посилаючись на дані Центру протидії корупції.
Зокрема, прокурор просив збільшити заставу і становити її в розмірі 15,1 млн грн. Тоді як захист «слуги народу» намагався переконати суд, що 12 млн грн то забагато для Клочка. Адвокати підозрюваного також заявляли, що ризики, на які посилається прокурор, насправді нібито відсутні.

«Тому захист просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобовʼязання або обмежитись вже внесеною сумою в розмірі 2,99 млн грн», – зазначили в ЦПК.

Нагадаємо, антикорупційні органи підозрюють Андрія Клочка в незаконному збагаченні на 11 млн грн. У 2020-2021 роках він нажив майна вартістю 25 млн грн, хоча офіційно разом із дружиною заробив заледве 14 млн грн. За короткий проміжок часу депутат купив три земельні ділянки в Київській області, п’ять квартир у столиці, два нежитлові приміщення, а також автівки Tesla та Mersedes-Benz. Частину майна він оформив на родичів.
10 травня ВАКС обрав запобіжний захід Клочку у вигляді 12 млн грн. Також йому встановили низку процесуальних зобов’язань.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про поїздку на Харківський та Куп'янський напрямки. За його словами, ситуація на фронті складна через високу інтенсивність бойових дій та застосування росіянами керованих авіабомб та бронетехніки.
Про це йдеться в повідомленні Сирського у Facebook.
“Противник продовжує проведення наступальних дій, зосереджуючи основні зусилля на Курахівському, Покровському, Купʼянському, Харківському напрямках. Окрім того, проводить активні штурмові дії у Вовчанську та на підступах до Часового Яру з метою оволодіння та взяття під контроль цих двох населених пунктів.
На інших напрямках ворог проводить наступальні дії з метою розтягування лінії активного фронту, сковування наших військ та недопущення перекидання їх на інші ділянки ведення бойових дій”, – йдеться в повідомленні.

На Харківському напрямку РФ концентрує свої головні зусилля та намагається просуватися в бік Глибоке – Липці, але зазнає значних втрат та не має успіху.
“У Вовчанську наша головна задача на цьому етапі стримати ворога, завдати йому максимальних втрат та поступово просуватись вперед для звільнення наших територій”, – зазначив головком.

За його словами, складна ситуація в районі Купʼянська. Противник намагається прорвати оборону ЗСУ з двох напрямків. Тривають жорсткі бої.
“Наше завдання зупинити ворога і примусити перейти його до оборони. Моя задача забезпечити цей напрямок достатньою кількістю боєприпасів та боєздатними резервами, що дозволить значно зміцнити оборону.
Попри всю складність ситуації, у нас є шанси змінити обстановку на нашу користь. І сили оборони роблять для цього все можливе”, – написав Сирський.

Головнокомандувач відзначив “ефективну роботу більшості командирів та штабів”, а також подякував “за стійкість та мужність” солдатам, сержантам та молодшим офіцерам.

Національний банк оскаржить в апеляційному порядку рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ “АКБ “Конкорд”. Про це інформувала пресслужба НБУ.
Нацбанк відкликав банківську ліцензію і вирішив ліквідувати банк “Конкорд” за систематичні порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню грошей у серпні минулого року.
Тоді перший заступник голови податкового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк заявляв, що закриття банку “Конкорд” – це “наслідки міскодингу і, в тому числі, розслідування нашої ТСК з грального бізнесу”.

Національний банк виявив, що “Конкорд” здійснив угоди з послуг інтернет-еквайрингу з групою із шести юросіб на 112,96 млрд грн. Лише з 1 липня 2022 року до 22 січня 2023 року таких операцій було проведено на 46,47 млрд грн, причому банк не провів належної перевірки цих контрагентів.
Частка банку “Конкорд” становила лише 0,17% від активів платоспроможних банків, тому його виведення з ринку не вплинуло на стабільність банківського сектору України.

В усіх областях України знову оголосили повітряну тривогу через зліт МіГ-31К – носія ракет “Кинджал”.
Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

“Ракетна небезпека по всій території України! Зліт МіГ-31К з аеродрому Ахтубінськ (Астраханська область)”, – йдеться в повідомленні.

Оновлено. О 16:10 оголосили відбій тривоги.
Раніше тривогу оголосили о 13:23. Згодом пролунав відбій.
Також повітряну тривогу оголошували сьогодні зранку, о 7:14. О 7:42 повідомили про відбій загрози.
Інформації про пуск ракет не було.
Новина оновлюється.

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка передбачає бронювання максимум половини працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Про це йдеться у повідомленні народного депутата Олексія Гончаренка.
Крім рятувальників, в урядовій ухвалі обмежили також бронювання співробітників Національної поліції, органів прокуратури, Бюро економічної безпеки, Державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони та судів.

Депутат заявив, що вважає таке рішення ганебним, оскільки рятувальники ДСНС щодня ризикують життям, рятуючи людей від наслідків російських обстрілів. Гончаренко обурився, що міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, викликаний на засідання парламенту, так і не з'явився.
t.me/oleksiihoncharenko t.me/oleksiihoncharenko

Динамічні бойові дії в Україні забезпечили необхідний поштовх системі Пентагону, яка довгий час була надто повільною для змін. Про це пише The Washington Post.
Протягом кількох десятиліть військові реформатори, такі як капітан ВМС у відставці Джеррі Гендрікс, благали Пентагон припинити купувати надзвичайно дорогі, але вразливі авіаносці й винищувачі та замість цього зосередитися на закупівлі величезної кількості дешевих безпілотників. Але, схоже, ніхто не прислухався.
Тож військові витрачали дедалі більше грошей на вразливі системи, які, ймовірно, протримаються лише лічені хвилини у війні з Китаєм. Крістіан Броуз, ще один реформатор Пентагону, який зараз працює в стартапі Anduril Industries вважає, що “оборонне підприємство США систематично руйнується”, повідомляє Девід Ігнатіус, який пише двічі на тиждень колонку про зовнішню політику для The WP.
Зрештою, жорстокий урок війни в Україні спонукає до змін. Це війна безпілотників і супутників: російські та українські танки майже беззахисні перед атаками безпілотників; величезний російський флот втратив контроль над Чорним морем через українські військово-морські безпілотники; а супутники можуть передавати точну інформацію про наведення на ціль, щоб знищити все, що алгоритми визначають як зброю.

Поле бою в Україні — це справжня “буря” радіоелектронної боротьби. Тому системи мають бути справді автономними, здатними працювати без GPS чи іншого зовнішнього наведення. На імпровізованих збройових заводах у Києві та в оборонних лабораторіях по всьому Сполученим Штатам конструктори створюють системи зі штучним інтелектом на “периферії”, вбудовані в саму зброю, щоб не залежати від сигналів з космосу, які можуть бути заглушені.
Кампанію за реформування Пентагону очолює Кетлін Хікс, заступник міністра оборони США. У серпні вона оголосила про програму закупівель під назвою Replicator, яка має на меті перенести технологічний досвід України на потенційні зони бойових дій в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Вона хотіла отримати дешеві безпілотники для використання на суші, морі та в повітрі — і якнайшвидше. Хікс каже, що мета полягала в тому, щоб протягом наступних 18-24 місяців розгорнути “автономні системи в масштабі декількох тисяч в різних сферах”.
Минулого тижня Хікс повідомила, що ключем до дронів Replicator була “трансформація внутрішніх процесів”. Одна з головних цілей полягала в тому, щоб подолати довгий розрив між розробкою прототипів озброєнь і їх закупівлею і розгортанням в широких масштабах. Перші безпілотники Replicator були доставлені бійцям минулого місяця.
Ці дрони є яскравим прикладом реформи Пентагону, але є й інші. У березні 2023 року міністр ВПС США Френк Кендалл оголосив про інноваційний план під назвою “Спільні бойові літаки”, який передбачає об'єднання безпілотних літаків з літаками, керованими людьми. Військово-повітряні сили планують закупити щонайменше одну тисячу таких безпілотних літаків і підняти їх у повітря до кінця десятиліття.

Посол Євросоюзу в Грузії Павел Герчинський заявив, що після ухвалення скандального закону про “іноагентів” безвізовий режим з країною можуть переглянути. Про це європейський дипломат сказав в інтерв’ю порталу Movement.
Говорячи про можливі наслідки для Грузії після ухвалення скандального закону, Герчинський зазначив, що “всі варіанти – на столі”.
Коментуючи можливість перегляду безвізового режиму для Грузії, він сказав, що лібералізація візового режиму для країни погоджувалась із певними умовами.

“Після ухвалення закону “Про прозорість іноземного впливу” ми маємо перевірити, чи діють ще умови лібералізації візового режиму щодо Грузії”, – додав посол.

За його словами, для призупинення безвізу на шість місяців потрібні голоси не всіх членів, а більшості.
“І я впевнений, що це буде розглянуто як один із варіантів, і країни-члени ухвалять рішення”, – додав Герчинський.
Однак він занепокоєний тим, що у разі призупинення безвізу постраждають прості громадяни Грузії, які “заплатять дуже високу ціну”.
“Я не впевнений, що це те, чого ми хочемо досягти як Європейський Союз. Це моя особиста думка. Однак рішення буде досягнуто країнами-членами найближчими тижнями”, – резюмував посол.
У понеділок 3 червня у Грузії завершилась процедура ухвалення широко розкритикованого закону “Про прозорість іноземного впливу”, відомого як закон про “іноагентів” або “російський закон” – документ підписав спікер парламенту Шалва Папуашвілі.