10.09.2026 13:10

Як тепер лікуватимуть інфекції й чи випишуть антибіотик "на вимогу"?

В Україні затвердили нові стандарти раціонального застосування протимікробних препаратів. Вони стосуються як антибіотиків, так і противірусних, протигрибкових чи протипаразитарних препаратів.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію прес-служби Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України.

Про які нові стандарти йдеться

Українцям розповіли, що МОЗ затвердило два стандарти раціонального застосування протимікробних лікарських засобів:

  • для закладів первинної медичної допомоги;
  • для спеціалізованої медичної допомоги.

Уточнюється, що документи розробили на виконання Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 року.

Мета запроваджених змін

В цілому нові стандарти визначають єдині підходи до призначення, коригування та припинення протимікробної терапії.

Їхня мета:

  • зробити лікування інфекційних хвороб ефективним і безпечним;
  • зменшити поширення антимікробної резистентності.

Що таке антимікробна резистентність

Антимікробна резистентність (або АМР) виникає тоді, коли мікроорганізми перестають реагувати на препарати, призначені для боротьби з ними.

Через це інфекції стають складнішими для лікування, а також зростає ризик:

  • тяжкого перебігу хвороб;
  • ускладнень.

Яких препаратів стосуються нові стандарти

За даними МОЗ, нові стандарти стосуються:

  • антибактеріальних;
  • протигрибкових;
  • противірусних;
  • протипаразитарних препаратів системної дії.

Зазначається, що нові стандарти встановлюють чіткі правила застосування протимікробних препаратів на різних рівнях (первинної та спеціалізованої медичної допомоги).

Читайте також: В Україні через агресію РФ постраждали тисячі медичних об'єктів, – МОЗ

Що саме передбачають ці стандарти

Основний принцип запроваджених змін – протимікробний препарат повинен призначатися:

  • лише за чіткими показаннями;
  • у потрібній дозі;
  • на оптимальний строк.

Так, має бути письмове обґрунтування кожного призначення у медичній документації або електронній системі охорони здоров'я.

"Лікар має зазначити діагноз або обґрунтовану підозру на інфекцію, назву діючої речовини, дозу, спосіб застосування, тривалість лікування та дату його перегляду", – пояснили в МОЗ.

Антибіотики можуть призначатись лише за наявності підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції.

"Для вибору антибіотиків застосовуватимуть класифікацію ВООЗ AWaRe, яка поділяє їх на три групи: доступу, спостереження та резерву", – зауважили у міністерстві.

Тим часом на прохання пацієнта призначати протимікробні препарати забороняється – якщо для цього немає медичних показань.

Запроваджується також:

  • проведення у визначених випадках бактеріологічного дослідження – до початку антибіотикотерапії;
  • подальше коригування лікування – відповідно до чутливості виявленого збудника.

Крім того, нові стандарти передбачають оцінювання ефективності антибіотикотерапії через 48-72 години після її початку.

"Якщо бактеріальну інфекцію не підтверджено або встановлено інший діагноз, застосування антибіотика потрібно припинити", – роз'яснили в МОЗ.

Ще одна зміна – обов'язкове інформування пацієнта зрозумілою мовою про:

  • причину призначення препарату;
  • дозування;
  • тривалість лікування;
  • можливі побічні реакції;
  • дії у разі погіршення стану.

Особливості стандарту для первинної меддопомоги

За даними МОЗ, стандарт для первинної медичної допомоги:

  • містить рекомендації щодо лікування поширених бактеріальних інфекцій у дорослих і дітей;
  • дає лікарю можливість застосувати відстрочений рецепт.

У такому разі пацієнт починає приймати антибіотик лише:

  • за появи визначених лікарем симптомів;
  • за умови погіршення стану;
  • після підтвердження бактеріальної природи захворювання.

Читайте також: "Доступні ліки" в Україні почали доставляти дронами

Особливості стандарту для спеціалізованої допомоги

Стандарт для спеціалізованої медичної допомоги регулює застосування протимікробних препаратів:

  • в амбулаторних умовах;
  • у стаціонарних умовах.

Він передбачає:

  • використання даних лабораторних досліджень і локальних антибіотикограм;
  • контроль призначень клінічними фармацевтами;
  • попереднє погодження застосування антибіотиків резерву;
  • перехід із внутрішньовенного на пероральний прийом – щойно це дозволяє стан пацієнта.

Як будуть оцінювати дотримання стандартів

У МОЗ наголосили, що нові стандарти не мають затримувати невідкладне лікування.

"Зокрема, у разі обґрунтованої підозри на септичний шок антибіотикотерапію необхідно розпочати протягом першої години – одразу після забору матеріалу для бактеріологічного дослідження", – уточнили у відомстві.

Повідомляється, що дотримання стандартів оцінюватимуть за визначеними індикаторами якості.

Так, на рівні первинної допомоги бажано, щоб:

  • щонайменше 90% призначених антибіотиків належали до групи доступу;
  • частка препаратів резерву становила 0%.

Для спеціалізованої допомоги встановлено окремі показники – залежно від умов надання допомоги.

Бажана частка антибіотиків резерву становить:

  • 0% – в амбулаторних умовах;
  • менш як 2% – у стаціонарних умовах.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що МОЗ розширило сервіс пошуку найдешевших ліків (що допоможе не переплачувати в аптеках).

Крім того, ми пояснювали, як спростили доступ до медикаментів у невеликих селах та громадах поблизу лінії фронту.

Читайте також, які ліки дозволили продавати на українських АЗС.