Масовані санкції, запроваджені країнами Заходу проти РФ після вторгнення в Україну, матимуть кумулятивний ефект і зрештою змусять Володимира Путіна обирати між продовженням війни та порятунком своєї економіки.
Про це йдеться у статті про роботу антиросійських санкцій на The Washington Post.
Як зазначають автори статті, ослаблення рубля — одна з недавніх ознак навантаження на російську економіку.
Станом на липень 2023 року США запровадили санкції проти більш ніж 3600 російських фізичних і юридичних осіб, суден і літаків. Американські санкції включали 10 найбільших російських банків, компаній ВПК і державних діячів аж до Путіна. Кількість санкцій Євросоюзу перевищила 1800.
Наймасштабніші і найбільш значущі санкції включають скоординоване блокування західними урядами приблизно $300 млрд зарубіжних активів ЦБ РФ і заборону на транспортування російської нафти в будь-яку точку світу, а також обмеження цін на російську нафту на рівні $60 за барель.

Також були введені обмеження на експорт технологій, які використовуються у військових цілях. Додаткові санкції включають заморожування активів, банківські та торговельні обмеження та інші фінансові санкції щодо російських фізичних і юридичних осіб.
У липні цього року доходи Росії від продажу нафти впали на 41% порівняно з минулим роком.
Як зазначають автори статті, санкції призведуть до того, що ВВП Росії у 2026 році зменшиться на 8% порівняно з його траєкторією до початку війни. У грошовому вираженні різниця становитиме $190 млрд.
Профіцит рахунку поточних операцій — приблизно різниця між експортом та імпортом — скоротився більш ніж на $140 млрд за перші сім місяців 2023 року.
Зазначається, що наслідки санкцій чинили тиск на рубль, що призвело до одного з найбільш різких знецінень національної валюти на ринках, що розвиваються, цього року.
Водночас загальне падіння російської економіки 2022 року на 2,1% було набагато нижчим за 10% обвалу, який передбачали багато експертів.
Також автори тексту зазначають, що США та їхні союзники планують присікти обхід та ухилення від санкцій і торговельних обмежень через треті країни. Одним із можливих кроків може стати посилення так званих вторинних санкцій. Зокрема, під удар можуть потрапити компанії в Туреччині та Китаї за ведення бізнесу з підсанкційними фіз- або юрособами в РФ.
14 серпня курс долара на Московській біржі піднявся вище 100 рублів уперше з березня минулого року. Це призвело до того, що ЦБ РФ різко підвищив ключову ставку.
Як писала Financial Times із посиланням на власні джерела, російський диктатор Володимир Путін проведе екстрену нараду, присвячену посиленню валютного контролю в РФ, після різкого падіння курсу рубля.
Необхідність цієї наради викликана тим, що підвищення облікової ставки російським Центробанком з 8,5% до 12% не змогло зупинити падіння рубля.