Чи правда, що права громадян можуть "звузити"?

У публічному просторі активно обговорюють можливі зміни до законодавства у сфері мобілізації. Проте перш ніж робити висновки про "неминуче звуження прав громадян", варто розібратися в ситуації.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця у Facebook.

Про які ймовірні зміни у сфері мобілізації йдеться

Омбудсман зауважив, що "перш ніж робити гучні висновки про нібито неминуче звуження прав громадян", варто розібратися, "про що саме йдеться".

"У публічному просторі обговорюють можливі зміни до законодавства у сфері мобілізації", – повідомив він.

Лубінець нагадав, що йдеться, зокрема:

• про перегляд підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для окремих категорій громадян;
• про можливе посилення вимог до бронювання військовозобов'язаних працівників і зміну критеріїв визначення підприємств критично важливими.

Він уточнив, що серед озвучених пропозицій – додаткові умови для отримання відстрочки:

• батьками дітей з інвалідністю;
• особами, які мають родичів з інвалідністю;
• громадянами, які здійснюють постійний догляд за членами сім'ї.

"Також поширюється інформація про можливий перегляд квот бронювання, зокрема на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики", – додав омбудсман.

Читайте також: Кабмін готує нові правила бронювання: квоти хочуть скоротити, а "критичність" переглянути

Чи отримав Офіс омбудсмана відповідний законопроєкт

Лубінець наголосив, що "важливо розставити крапки над "і".

"Йдеться про можливі законодавчі зміни, а не про ухвалений закон", – констатував він.

Омбудсман зауважив, що це – принципова різниця, "яку не варто губити за гучними заголовками".

"Як кажуть, не варто казати "гоп", поки не перескочив. А в законодавчому процесі до цього "гоп" ще чимало етапів", – пояснив він.

До Офісу омбудсмана України цей законопроєкт, за словами Лубінця, не надходив.

"Відтак я не можу коментувати його як офіційно отриманий документ або формувати остаточну правову оцінку на підставі повідомлень третіх сторін", – зауважив посадовець.

Читайте також: Міноборони виступає за максимальне бронювання працівників ОПК, – Хмара

Чому не варто розганяти паніку щодо неухвалених рішень

"Якби державні інституції публічно реагували на кожну законодавчу пропозицію ще до її належного опрацювання, суспільна дискусія ризикувала б перетворитися на нескінченний потік взаємосуперечливих заяв", – повідомив Лубінець.

Він додав, що у такому випадку:

• замість розуміння суті можливих змін громадяни отримували б нові приводи для тривоги;
• припущення – починали б сприйматися як доконані факти.

"Чи варто збурювати суспільство текстом, правовий статус якого, наслідки та перспективи ухвалення ще потребують з'ясування? Я переконаний, що відповідальна комунікація вимагає іншого підходу", – наголосив омбудсман.

Читайте також: Бізнес б'є на сполох через плани Кабміну посилити правила бронювання

Чому порушені питання реально потребують уваги

Лубінець зауважив, що така ситуація "не означає, що порушені питання не потребують уваги".

Адже "захист прав дітей, зокрема дітей з інвалідністю, підтримка людей, які потребують постійного догляду, та їхніх родин – надзвичайно важливі", – пояснив він.

Омбудсман додав, що діти та сім'ї, які залежать від допомоги близьких, "не повинні ставати заручниками недосконалих законодавчих рішень".

"Саме тому під час опрацювання відповідних документів особисто приділятиму особливу увагу можливим ризикам для прав дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, та членів їхніх сімей", – повідомив фахівець.

Він зауважив, що будь-які нові умови:

• мають бути виваженими;
• не мають призводити "до необґрунтованого звуження змісту та обсягу прав людини".

Читайте також: Чи реально отримати відстрочку, якщо ніхто з родичів не має інвалідності: пояснення

"Не менш важливе питання – бронювання працівників", – наголосив Лубінець.

Він зауважив, що перегляд відповідних правил має враховувати:

• потреби оборони;
• безперервну роботу критичної інфраструктури;
• захист трудових прав людей.

Отже, за словами омбудсмана, критерії визначення підприємств критично важливими та квоти бронювання – мають бути:

• чіткими;
• обґрунтованими;
• передбачуваними.

"Щоб рішення держави не створювали правової невизначеності для працівників і роботодавців", – пояснив він.

Читайте також: Рада схвалила закон про безпеку праці: що зміниться для роботодавців і працівників в Україні

Що повинно "лягти" в основу відповідальних висновків

"Забезпечення обороноздатності держави та захист прав людини – не взаємовиключні завдання", – зауважив Лубінець.

Він додав, що заходи, спрямовані на зміцнення оборони, мають реалізовуватися з неухильним дотриманням:

• Конституції України;
• міжнародних стандартів у сфері прав людини;
• принципу пропорційності.

"Резюмуючи все, хочу зазначити, що поспішати з висновками все ж не варто", – написав посадовець.

Лубінець уточнив, що коли відповідні проєкти нормативно-правових актів надійдуть до Офісу омбудсмана:

• їх буде опрацьовано в межах його повноважень;
• за потреби – надано відповідну правову оцінку.

Адже між словами "пропонують змінити" і "права вже обмежили" – не просто різниця у формулюваннях.

"Між ними – цілий законодавчий процес. І саме його, а не припущення, варто брати за основу для відповідальних висновків", – підсумував посадовець.

Нагадаємо, раніше омбудсман пояснив, що реально дозволено та заборонено працівникам ТЦК.

Крім того, ми пояснювали, хто може оформити відстрочку онлайн – у "Резерв+" – та як саме це це зробити.

Читайте також, хто в Україні має право на відстрочку від мобілізації зараз (повний перелік).