Вулиці Франції палають через масові протести

Понад два тижні вулиці Франції буквально палають через масові протести. Акції, що почалися з вимог поліпшити рівень і умови освіти в країні, дійшли до барикад, масових сутичок з поліцією і поранених.

РБК-Україна розповідає, чому почалися протести і як вони дійшли до ескалації.

Головне:

• Освітня криза: протести учнів та студентів спалахнули через нестачу вчителів, погані умови навчання та нерівний доступ до вищої освіти.
• Масові демонстрації: за понад два тижні протести охопили десятки міст Франції. Лише 6 жовтня на вулиці вийшли від 266 до 450 тисяч людей.
• Хвиля насильства: мирні акції переросли у блокування шкіл, підпали та сутички з поліцією. Тисячі затриманих, сотні поранених та звинувачення правоохоронців у надмірному застосуванні сили.
• Реакція влади: уряд Франції пообіцяв вирішити проблему нестачі вчителів та тимчасово обмежив застосування поліцією світлошумових гранат. Втім протести не вщухають.

В середині вересня Францію охопили масові протести учнів, студентів та працівників освіти. Основні вимоги студентів, учнів, вчителів стосуються кризи у середній та вищій освіті. Понад два тижні французи збираються на вулицях своїх міст. І дуже багато де мирні акції швидко перетворились на вуличні безлади і сутички з поліцією.

Протестувальники скаржаться на погані умови навчання: відсутність вчителів, перевантажені розклади, занедбані класні кімнати та будівлі, непридатні для високих температур. Також їм не подобається система Parcoursup, через яку більшість студентів подають заявки на вступ у виші. Її критикують через непрозорість відбору та нерівність доступу до освіти.

Читайте також: Макрон зізнався, чи готовий втретє стати президентом Франції

Мітинги відбуваються у десятках міст. За даними французького МВС, лише 6 жовтня по всій країні протестували 266 тисяч людей, зокрема 56 тисяч – тільки в Парижі. У мітингувальників інші цифри – майже півмільйона по країні, 100 тисяч – у столиці. Того дня навчання частково призупинилось десь у чверті всіх ліцеїв. Знову ж таки, самі учні повідомляли про значно більші цифри.

Протести у Франції відбуваються хвилями, які називають актами. Наймасовіші демонстрації припадають на окремі дні, зокрема вихідні. Від початку протестів відбулося вже три такі хвилі. Наразі, студентів та учнів закликають долучатися до "акту IV".

Чому почались протести

Зародились протести у передмісті Парижа, у ліцеї Сент-Екзюпері.

17 вересня вчителі оголосили страйк через кадрові проблеми. За їхніми словами, у школі не було вчителів математики, французької, історії та літератури й інших.

Ліцеїсти вирішили підтримати своїх вчителів, та наступного ранку діяли більш радикально. Навколо ліцею почали з'являтися барикади. Мітингарі запевняли, що не планують нічого руйнувати, а лише відстоювати свої права.

Невдовзі протести поступово поширилися всією Францією. Масова мобілізація населення почалась безпосередньо через заклики профспілок до блокування шкіл та університетів.

Попри те, що більшість демонстрацій були мирними, все ж деякі протестувальники підпалювали сміттєві баки, руйнували автобусні зупинки або вступали в сутички з поліцією. Поліцейські відповіли кийками, сльозогінним газом і травматичною зброєю для придушення заворушень, тож постраждала чимала кількість протестувальників.

Сутички з поліцією та масові заворушення

Частина населення підтримала протести саме через вкрай жорстку реакцію з боку правоохоронців. За даними французького уряду, за останні декілька днів внаслідок зіткнень постраждали щонайменше 300 мітингарів та близько 700 поліцейських.

Наразі, вже триває десяток розслідувань жорстокості з боку поліції.

У понеділок, 5 жовтня, у місті Ленс 15-річному хлопцю відірвало руку. Точні обставини трагедії все ще розслідуються. Французькі ЗМІ повідомляють, що постраждалий підняв світлошумову гранату та відкинув її назад у натовп поліції. У поліції заявили, що його життю нічого не загрожує.

У Турі 16-річний підліток втратив праве око після серйозного поранення у голову. Місцевий прокурор Катерина Соріта-Мінар заявила, що поранення схожі на наслідки застосування оборонної кулі вибухового типу.

Також 14-річний підліток у передмісті Парижа втратив більшість зубів, коли поліцейський кинув у нього гранату з близької відстані.

Втім, самі протестувальники теж ведуть себе зовсім не мирно.

Найбільші заворушення пройшли в Марселі, що на півдні Франції. Зокрема, сотні протестувальників вигнали пожежників з їхньої вантажівки, після чого підпалили спецтранспорт. Також були підпалені і декілька навчальних закладів.

У місті Ренн лише 1 жовтня зафіксовано 35 пожеж. У Страсбурзі пошкодили трамвайну інфраструктуру та зупинки громадського транспорту. У Нанті через дії мітингувальників зайнявся ліцей.

Аналогічні масові інциденти відбувалися майже по всій країні. За повідомленнями Associated Press, на 8 жовтня закрилося близько 900 шкіл.

Фото: протести у Франції (Getty Images)

Мітингарів зі свого боку дуже обурює надмірна жорстокість поліції. На акціях з'являються відповідні антиполіцейські гасла.

Центральна влада Франції підтверджує масштабні пошкодження внаслідок мітингів. За словами міністра освіти Едуарда Жефрея, збитки сягнули вже 20-30 мільйонів євро. Зруйновані кілька сотень навчальних закладів.

За повідомленням Associated Press, станом на 8 жовтня затримано 6 500 осіб, переважна кількість, яких неповнолітні. Третині затриманих було висунуто звинувачення.

На тлі критики щодо дій правоохоронних органів, речниця уряду в інтерв'ю "Франс інфо", заявила, що поліція діє пропорційно та розсудливо, і учням не загрожує небезпека з боку правоохоронців.

Як реагує влада

Враховуючи масштаби сутичок, реагувати на ситуацію довелося і особисто президенту Емманюелю Макрону.

Цього вівторка він викликав ключових міністрів до Єлисейського палацу, щоб спробувати знайти вихід із кризи.

Прем'єр-міністр Себастьян Лекорню заявив парламенту, що протести стали "найбільшою втратою, яку зазнала шкільна система за десятиліття". Він доручив уряду зайнятися основними вимогами учнів. Він заперечив звинувачення на адресу поліції, заявивши, що вони діяли пропорційно обставинам.

Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс оголосив про заборону використання поліцією світлошумових гранат під час протестів, якраз через травмування підлітка.

Частина французьких політиків не приховують своєї прихильності до протестувальників. Так, лідер ліворадикальної партії "Нескорена Франція" та кандидат в президенти Жан-Люк Меланшон високо оцінив "дисципліну молоді, яка повстала за своє майбутнє та є контрольованою".

Голова Соціалістичної партії Олів'є Фор засудив уряд, який "зневажливо ставиться" до молоді та "протистоїть їй лише силою та поліцейським насильством".

На французьких мітингарів звернув увагу навіть президент США Дональд Трамп. "Це не про школи, це про іслам, який хоче захопити колись велику країну!" – у притаманному йому стилі заявив Трамп.

На думку президента США, студентські протести є наслідком неконтрольованої міграції у Європі, що не дивно, враховуючи його антимігрантську політику в самих США.

Варто зазначити, що порядок денний акцій досить швидко вийшов за межі суто освітніх проблем. Зокрема, на багатьох акціях були помітні прапори Палестини і лунали відповідні заклики. Втім, багато акцій де-факто перетворилися на звичайні масові безлади без чіткої мети.

Офіційний Париж помітив у протестах і "іранський слід".МЗС Франції викликало посла Ірану, щоб висловити протест проти "дезінформаційної кампанії, яку розпочала іранська влада щодо руху учнів старших класів у Франції".

Влада вийшла на діалог з мітингарями. Міністр національної освіти Едуар Жеффрей представить план заміни відсутніх вчителів, також міністрам вже доручили ряд інших задач. Уряд Франції розглядає законопроєкт, який має покласти фінансову відповідальність за погроми на самих порушників або їхніх батьків.

Попри всі дії влади, протести – організовані і хаотичні – тривають. І навіть вже перекинулися на сусідню Бельгію.

Питання – відповідь (FAQ):

– Чому у Франції почалися студентські протести?

– Причиною стала криза в освіті: нестача вчителів, погані умови навчання та нерівний доступ до університетів. Перші акції почалися 17 вересня у ліцеї Сент-Екзюпері поблизу Парижа.

–​​​​​​​ Наскільки масштабні протести у Франції?

– Демонстрації охопили десятки міст. За даними французького МВС, 6 жовтня на вулиці вийшли 266 тисяч людей, зокрема 56 тисяч у Парижі. Організатори заявляють про майже пів мільйона протестувальників по всій країні.

–​​​​​​​ Чому мирні протести переросли у заворушення?

– Частина демонстрантів почала блокувати навчальні заклади, зводити барикади та влаштовувати підпали. Поліція застосувала силу, зокрема сльозогінний газ і спецзасоби. Повідомлення про тяжкі поранення підлітків спричинили нову хвилю обурення.

–​​​​​​​ Які наслідки масових протестів?

– Внаслідок сутичок постраждали сотні людей, тисячі були затримані. Пошкоджено навчальні заклади та громадський транспорт. За оцінками влади, збитки сягають 20-30 мільйонів євро.

–​​​​​​​ Як французька влада реагує на протести?

– Емманюель Макрон скликав урядову нараду для врегулювання кризи. Влада пообіцяла вирішити проблему нестачі вчителів, а поліції заборонили застосовувати світлошумові гранати. Попри це, протести тривають.