Бразильський легіонер "Вереса" дав ексклюзивне інтерв'ю Sport RBC.UA

Бразильський футболіст "Вереса" Ян Фабрісіу розповів про перші місяці в Україні та старт нового сезону.

В інтерв'ю Sport RBC.UA легіонер порівняв український та бразильський футбол, розповів про життя у Рівному, адаптацію в новій країні та назвав людей із "Вереса", які найбільше допомогли йому освоїтися.

Складний старт сезону "Вереса"

– Яне, як для вас розпочався цей сезон у складі "Вереса"? Що можете сказати про рівень команди після перших матчів і які завдання ставите перед собою особисто?

– Початок сезону був для нас досить складним: дві поразки в матчах, де ми як мінімум могли зіграти внічию з сильними командами. Але ми знаємо, наскільки сильна у нас команда і скільки працюємо щодня.

Моя особиста мета – завжди допомагати партнерам по команді та тренерському штабу хорошою грою і перемогами. Звичайно, якщо я можу забивати голи та віддавати результативні передачі, я завжди робитиму це заради допомоги команді.

– Якщо порівняти український футбол із тим, до якого ви звикли у Бразилії, які відмінності для вас найбільш помітні?

– В українському футболі гра набагато більш фізична та інтенсивна, ніж у Бразилії. Тут у тебе дуже мало часу, щоб подумати над наступною дією з м'ячем. Також велика увага приділяється тактиці.

"Усі прийняли мене так, ніби я – частина їхньої сім'ї"

– Наскільки складною для вас була акліматизація в Україні? Що було найважчим у перші місяці – футбол, мова, побут, нове середовище чи щось інше?

– На мою думку, моя адаптація в Україні пройшла дуже легко. Усі люди в клубі – спортивний директор, тренерський штаб і мої партнери – прийняли мене так, ніби я був частиною їхньої сім'ї. І це, звичайно, дуже допомогло.

Щодо мови – я вільно розмовляю англійською, тому мені було легше спілкуватися з усіма. Загалом, дякувати Богу, я дуже швидко адаптувався до чемпіонату та українського футболу.

Ян Фабрісіу швидко став своїм у "Вересі" (фото: НК "Верес")

– Ви живете у Рівному. Що вам найбільше подобається в цьому місті? Чи вже з'явилися місця, куди ви любите приходити у вільний від футболу час?

– Щодо міста Рівного – це прекрасне місто. У вільний час, якщо чесно, я люблю бути вдома та спокійно відпочивати. Іноді ходжу поїсти в ресторан або в парк, щоб трохи відволіктися та відпочити.

– Чи відчуваєте ви ментальні відмінності між українцями та людьми з Бразилії? Що в поведінці українців спочатку вас дивувало, а до чого ви вже повністю звикли?

– Український народ загалом має дуже сильний характер, і я відчув, що це мені близьке. Те, наскільки люди тут сильні та стійкі, змушує мене все більше захоплюватися народом цієї прекрасної країни.

Мені дуже близька українська ментальність: постійно прагнути ставати кращим, викладатися на максимум і багато працювати. Це завжди було частиною мого життя. І тут я зрозумів, що завдяки наполегливій праці та з Богом поруч хороші речі завжди траплятимуться.

– Наскільки вам допомагають адаптуватися одноклубники та люди з клубу? Чи є у "Вересі" хтось, хто став для вас особливо близькою людиною за цей час?

– Не знаю, чи правильним буде слово "близькі", адже я поважаю та добре ставлюся до всіх. Але серед людей, які мені дуже допомогли, можу назвати капітана Ігоря Харатіна та нашого тренера.

Я кілька років був капітаном на початку своєї футбольної підготовки, тому знаю, наскільки складно завоювати повагу команди та об'єднати її навколо спільної мети. А їм це вдається, і дуже добре.

Вони завжди запрошують мене на розмову, ми постійно спілкуємося та разом шукаємо шляхи для покращення команди. Я бачу в них невтомних людей, які завжди прагнуть отримати максимум від команди.

"Я дуже спокійна людина"

– Як змінилося ваше життя поза футболом після переїзду до України? Чим ви займаєтеся у Рівному, коли немає тренувань та матчів, і чи вдається відчути себе тут не лише футболістом-легіонером?

– Я дуже спокійна людина. Зараз я сам в Україні, тому у вільний час люблю залишатися вдома: дивитися фільми разом із моєю дівчиною по відеозв'язку, серіали, матчі інших чемпіонатів. Загалом люблю бути вдома та відпочивати.

– І трохи особисте питання: якщо уявити, що одного дня вам потрібно буде поїхати з України, що ви найімовірніше заберете із собою як спогад про Рівне та "Верес"?

– Я забрав би із собою всю стійкість і силу українського народу. А за "Вересом" сумував би через позитивну та веселу атмосферу, а також через людей, які працюють у клубі.