Баскетбольний оглядач Максим Гайовий розбирає головні сюжети прийдешнього сезону НБА – від Вембаньями та захисту титулу “Нікс” до нової ролі Святослава Михайлюка в “Юті” Новий сезон НБА може дати одразу кілька сюжетів, здатних визначити майбутнє ліги. Чи зможе “Сан-Антоніо” зробити наступний крок і перетворити свій торішній потенціал на чемпіонський титул? Чи витримає “Нью-Йорк” тиск статусу чинного чемпіона? Наскільки серйозно просяде “Бостон” після втрати Джейлена Брауна? І нарешті – чи отримає Святослав Михайлюк стабільну роль у “Юті”, яка після кількох років перебудови може претендувати на значно більше?
Баскетбольний оглядач Максим Гайовий називає головні історії, за якими варто стежити в новому сезоні НБА.
“Сан-Антоніо” має зробити наступний крок
Найперше я б сказав, що це історія “Сан-Антоніо”. Минулого сезону це, мабуть, була найкраща команда чемпіонату.
Дуже сильно грав Віктор Вембаньяма, але в плей-оф йому явно не вистачило зрілості. Він більше думав про те, щоб когось ударити, з кимось поборотися чи посваритися. Загалом “Сан-Антоніо” просто не вистачило досвіду – а в сенсі чистого баскетболу, і в сенсі атлетизму, і швидкості виконання команда була на топ рівні.
І найважливіше – вона не танцювала виключно від Вембаньями. Команда отримала суперсезон від Касла, Харпера, дуже сильний сезон від Вассела, а Де'Аарон Фокс гарно вписався в цю систему.
Тому перший сюжет – чи зможе “Сан-Антоніо” зробити крок уперед, провести роботу над помилками та виграти титул цього сезону.
У мене є відчуття, що минулого року це була найкраща команда світу. Подивіться, скільки матчів вони віддали в плей-оф, маючи хороші переваги.
Це питання часу. Якщо вони усвідомлять, що ще не взяли Бога за бороду, і зрозуміють, що потрібно ставати кращими, а не просто залишатися на тому самому рівні – тим більше не ставати гіршими, – тоді все може скластися.
Захистити титул “Нікс” буде значно складніше
Друга історія – “Нікс”. Тут питання в тому, чи не сприйме команда свій титул як вершину власного життя і чи зможе прогресувати далі.
Зокрема, є цікава втрата – Мітчелл Робінсон. Це один із найкращих підбираючих в атаці, абсолютний чорноробочий, який може кинути два рази за матч, але при цьому є здоровенним шафом, що бореться за кожен м'яч. Такий класичний центровий 90-х і 2000-х, яких зараз майже не залишилося.
Робінсон пішов до “Бостона” – команди, якій підбирання необхідні, бо “Селтікс” атакують трохи як скажені, особливо з периметра.
Це важливий елемент чемпіонського пазлу. Плюс є досить дивна ситуація з Карлом-Ентоні Таунсом, якому пропонують сумарно на 70 мільйонів доларів менше, ніж максимальний контракт. Він залишається у підвішеному стані, і це, напевно, внесе свої моменти у мікроклімат команди.
Тому я б швидше поставив на те, що “Нью-Йорк” цей сезон або провалить, або виступить сильно нижче очікувань. Але побачимо.
Захистити титул завжди складніше, ніж його здобути. Це аксіома для всіх видів спорту. Коли ти чемпіон, проти тебе всі грають інакше: і топи, і не топи. Всі намагаються тебе вкусити, апсетнути. Це зовсім інший статус.
І знаходити мотивацію вмирати в кожному матчі, коли ти вже чемпіон НБА, – зовсім інша історія.
Янніс і Маямі: що зможе Споельстра?
Ще один дуже цікавий сюжет – Янніс Адетокунбо і “Маямі”.
Не кожного дня команда отримує суперзірку історичного рівня. При цьому в лізі та навколо ліги щороку розповідають, що Ерік Споельстра – найкращий тренер НБА. І щороку Споельстра займає умовне 8-9-е місце в лізі, виходить у плей-ін, а потім усі знову кажуть, що він найкращий тренер, просто команда в нього слабенька.
View this post on Instagram
Зараз у нього одночасно є Янніс Адетокунбо і Бем Адебайо.
Адебайо, на секундочку, вважається насамперед захисним гравцем. Але минулого року він дуже класно всім довів, що набирати очки – це найбільш поширений скіл у лізі. Коли Бем поставив собі за мету набрати багато очок, він просто в рандомний вечір набрав 83 – другий результат в історії НБА.
Це дуже добре ілюструє, наскільки всі моляться на статистику атакувальних гравців. Людей, які не захищаються, можуть боготворити за величезні цифри. Прізвища тут можна підставляти безкінечно – від Ембіда до Дончіча.
Статистика в цій лізі – переоцінена історія. У Споельстри є два елітних гравці, досвідчений кістяк, непогані європейці на кшталт Пелле Ларссона, лідери збірних, багато баскетболістів, які вже проходили плей-оф.
Тому якщо потрібен прогноз, я думаю, що “Маямі” з Яннісом і Адебайо точно не займе умовне 8-9-е місце. Але далі другого раунду ця команда, на мою думку, не піде.
І все одно наступного літа нам скажуть, що Ерік Споельстра – найкращий тренер світу. Бо коли ти 20 років працюєш у клубі й тебе не звільняють за жодного результату, наративи починають жити власним життям.
“Бостон” без Джейлена Брауна – це величезне питання
Ще один сюжет – “Бостон Селтікс”.
“Бостон” віддав одного з найкращих баскетболістів світу. Причому особливо цінно те, що йдеться про Джейлена Брауна, який не просто є зіркою на одній стороні майданчика.
Браун будь-якого вечора може набрати 30 очок. Але на відміну від багатьох інших зірок, він робить різницю і в захисті.
“Бостон” не захотів платити податок на розкіш. Йому це не сподобалося навіть після чемпіонського сезону. Тому Брауна фактично обміняли на залишки, умовно кажучи, Пола Джорджа.
І дивовижно, що “Бостон” усе одно вважається одним із головних фаворитів Сходу.
Наскільки сильно просяде команда без Брауна? Це суперцікава інтрига.
View this post on Instagram
Здається, за більшістю рейтингів та думок, Браун був одним із 7–8 найкращих гравців минулого сезону. Величезну кількість часу він навіть був у п'ятірці претендентів на MVP. Потім повернувся Джейсон Тейтум, і це трохи відтінило Брауна.
Але Тейтума не було значну частину сезону, і Браун тягнув команду до другого-третього місця на Сході. Це вражає.
Уявіть, що у “Денвера” забрали Йокіча, у “Лейкерс” – Дончича, в “Оклахоми” – Шая Гілджеса-Александера, у “Мілуокі” – Янніса, у “Кліпперс” – Кавая, і команда все одно залишається другою у своїй конференції.
Джейлен Браун провів неймовірний сезон. Тому те, як “Бостон” виглядатиме без нього, – одна з головних історій нового сезону.
“Юта” чи “Даллас”: хто зможе здивувати?
На п'яте місце за цікавістю я б поставив або “Маверікс”, або “Юту”. Тут дуже різні історії, і мені складно визначити, яка цікавіша.
“Юта” багато років зливала сезони, а зараз у неї за іменами дуже хороший склад, який теоретично має боротися за топ-5 своєї конференції. Глибина, досвід, сайз – усе є.
І мені особливо приємно, що Святослав Михайлюк, мабуть, уперше в кар'єрі матиме можливість отримувати нормальні хвилини в команді, яка претендує на щось серйозне. Ні в “Лейкерс”, ні в “Бостоні” він стабільних хвилин не отримував. А зараз прогнозують, що він спокійно може грати близько 15 хвилин за матч.
Ось це “Юта”. Люди роками зливали сезони, щоб зараз зібрати щось більш-менш придатне для боротьби.
“Даллас” – інша історія. Це та сама команда, яка стала героєм усіх мемів після обміну Ентоні Девіса на Луку Дончича.
На виході у “Лейкерс” за два роки лише на одну виграну серію плей-оф більше, ніж у “Далласа”. “Маверікс” цього року пройшли “Х'юстон”, а потім “Оклахома” розібрала їх 0:4.
Але в “Далласа” не було Кайрі Ірвінга. Девіс перетворився на утиль. Команда взяла на драфті Купера Флегга.
Якщо Кайрі повернеться хоча б на 60–70% свого рівня, думаю, “Даллас” усе ж має показати себе командою, яка за щось бореться.
Я думаю, що Купер Флегг буде дуже сильним статистично. Але чи допоможе ця статистика команді гідно виглядати в турнірній таблиці та боротися хоча б за плей-ін, не кажучи вже про плей-оф, – це вже побачимо.
У НБА ніколи не було і вже не буде часів, коли один гравець вирішує все. Результат дає команда.
Якщо Кайрі буде в порядку, Лайвлі буде в порядку, підтримувальний каст виглядатиме добре, а Флегг буде здоровим – “Даллас” буде цікаво дивитися.
Але якщо потрібно обрати один варіант, я все ж за “Юту”. І не в останню чергу тому, що там грає Михайлюк.
Михайлюку нарешті потрібна довіра
Я багато років дискутую з колегами та людьми з баскетболу щодо Михайлюка. У мене немає до нього якогось особистого пієтету. Але я роками горів від розповідей, що це не баскетболіст, що він випадково опинився в НБА і його давно потрібно звідти прибрати.
Коли людина не грає і не має кидків, вона втрачає впевненість. Це стосується будь-якої людини з будь-яким прізвищем. Коли людина грає, вона відчуває впевненість у собі.
View this post on Instagram
Рівень Михайлюка безперечно є. Ми це бачимо фактично щоразу, коли йому дають ігровий час.
У Детройті він потрапив на Матч зірок новачків та другорічників – єдиний українець в історії, якому це вдалося. Були хороші моменти в “Оклахомі”. У “Шарлотт” він двічі поспіль набирав по 24–25 очок у матчах проти “Далласа”. За збірну України цього року теж показував свій рівень.
Михайлюк – хороший баскетболіст. І дуже хочеться, щоб цей хороший баскетболіст нарешті отримав довіру в команді, яка сама за щось бореться.
А “Юта”, ймовірно, саме такою командою і буде. Тому з усіх цих історій я все ж найбільше стежитиму саме за нею.
