Президент США має реальні важелі впливу Президент США Дональд Трамп може запровадити санкції проти російських і китайських компаній, що залучені до створення супутникової системи “Рассвєт”.

Про це заявив президент України Володимир Зеленський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.

За словами глави держави, Москва активізувала розробку власної супутникової мережі після того, як російські військові втратили доступ до американської Starlink у війні проти України.

Зеленський підтвердив, що Китай дійсно допомага РФ створити систему, аналогічну Starlink.

Ба більше, Зеленський попередив, що “Рассвет” можуть запустити до кінця 2026 року або на початку 2027-го.

“Ми знаємо, що Китай працює над супутниками, працює над можливістю допомогти Росії створити аналог Starlink”, – наголосив президент.

Глава держави додав, що неодноразово порушував перед Трампом питання санкцій проти структур, причетних до розробки цієї супутникової мережі.

За словами Зеленського, востаннє він говорив про це з президентом США під час зустрічі в Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН.

Раніше про плани Росії запустити супутникову систему “Рассвет” у 2027 році повідомляв керівник компанії “Ікс Холдинг” Олексій Шелобков, яка працює над її створенням.

Перші 16 супутників системи вивели на низьку навколоземну орбіту в березні. Надалі їхнє угруповання планують розширити до 900 апаратів протягом кількох років.

Для порівняння, мережа Starlink зараз налічує понад 10 тисяч супутників на орбіті.

Усі важливі дані про цей російський проєкт можна дізнатися в матеріалі РБК-Україна “Російський аналог Starlink: як “Рассвет” працюватиме та вплине на Україну”.

Також ми розповідали, як саме Україна намагається заблокувати цей російський проєкт.

Евакуація заблокована, а шляхи заміновані Жителі тимчасово окупованих Олешок Херсонської області змушені пішки або на власному транспорті залишати місто через брак їжі, води та ліків, ризикуючи підірватися на мінах.

Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його Telegram-канал.

За словами омбудсмена, десяткам людей доводиться виїжджати з містечка на велосипедах, мопедах чи йти пішки без безпечних маршрутів і транспортного сполучення.

Люди залишають свої домівки, аби знайти їжу та необхідні речі для себе та близьких.

“Вибір, який Росія щодня залишає цивільним: залишитися – і помирати від голоду; виїхати – і ризикувати підірватися на міні”, – наголосив Лубінець.

https://t.me/RBC_ua_news/207503

Він підкреслив, що такі дії російської сторони є грубим порушенням Четвертої Женевської конвенції.

Незважаючи на те, що Європейський Союз раніше заявив про необхідність надати гуманітарний доступ до Олешок та забезпечити цивільним можливість безпечно виїхати, евакуація залишається заблокованою.

“Звертаюся до міжнародних партнерів: допоможіть нам врятувати цих людей. Я вже раніше направляв листи до МКЧХ та ООН. Було все узгоджено. Але Росія не має людського в душі та блокує евакуацію”, – заявив омбудсмен.

Нагадаємо, росіяни продовжують блокувати евакуацію з окупованого міста Олешки Херсонської області.

За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, у населеному пункті можуть залишатися понад 6 тисяч людей, серед яких близько 200 дітей.

Попри всі звернення, російська сторона не підтверджує готовність провести гуманітарну евакуацію цивільного населення.

Через критичний стан населення на ситуацію змушені реагувати на міжнародному рівні.

Зокрема, Європейська комісія закликала РФ терміново забезпечити гуманітарний доступ до Олешок, де цивільні тривалий час залишаються без їжі, ліків та питної води.

Водночас окупанти намагаються приховати власні злочини та наслідки гуманітарної кризи. Для цього росіяни розробили пропагандистську методичку з фейками про реальний стан справ у місті Олешки.

У компанії пояснили таке рішення питаннями безпеки “Нова пошта” скорочує термін безплатного зберігання посилок у своїх відділеннях до 5 днів. Раніше відправлення могли перебувати там без додаткової оплати протягом тижня.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Нову пошту”.

Із 1 жовтня компанія змінила правила для більшості типів відправлень. Тепер термін безплатного зберігання становить 5 днів замість 7.

Зміни стосуються посилок, документів, вантажів, шин та дисків.

Якщо отримувач не забере вантаж протягом п'яти днів, починаючи з шостого доведеться сплачувати за зберігання за стандартними тарифами компанії.

Водночас у “Новій пошті” наголошують, що вартість самої доставки залишається без змін. Крім того, правила не торкнулися палет – термін їхнього безплатного зберігання, як і раніше, становить 3 дні.

У компанії пояснюють, що головною причиною скорочення термінів є міркування безпеки.

Чим менше часу посилка знаходиться у відділенні, тим нижчий ризик її пошкодження чи втрати через потенційні російські атаки на цивільну інфраструктуру.

За даними “Нової пошти”, це рішення не має суттєво вплинути на більшість клієнтів, адже близько 97% відправлень люди забирають саме в перші п'ять днів.

Нагадаємо, раніше у роботі поштового оператора “Нова пошта” стався масштабний технічний збій.

Клієнти скаржилися на несправності в мобільному застосунку та особистому кабінеті, а також на неможливість створити або завантажити експрес-накладні (ТТН).

Крім того, компанія вирішила змінити правила роботи під час повітряної тривоги.

У разі оголошення небезпеки “Нова пошта” негайно призупиняє роботу об'єктів, а працівники та відвідувачі мають перейти до найближчого укриття.

Жительку Мелітопольського району судитимуть за співпрацю з окупаційною владою. За даними слідства, після захоплення Мелітополя вона очолила місцеву школу та запровадила там російські освітні стандарти. До повномасштабного вторгнення жінка працювала у сфері освіти. У березні 2024 року, за версією слідства, вона добровільно погодилася співпрацювати з окупантами та стала керівницею школи, створеної на базі української гімназії […]

Яке судно атакували росіяни цього разу? Російські війська завдали удару по цивільному вантажному судну під прапором Ліберія в одному з портів в Одеській області. Загинув моряк, ще троє – поранені.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Адміністрації морських портів України (АМПУ).

Як повідомляється, внаслідок атаки загинув матрос-моторист, ще троє членів екіпажу отримали поранення.

13 членів екіпажу евакуйовали в безпечне місце.

“Це черговий цілеспрямований удар РФ по цивільному судноплавству. росія продовжує тероризувати мирний торговельний флот і моряків, які щодня ризикують життям заради роботи українських морських шляхів”, – наголосили в АМПУ.

Атаки РФ на цивільні судна

Нагадаємо, вночі 23 вересня російські війська завдали удару по вантажному судну під прапором Антигуа і Барбуда в акваторії Чорного моря. Загинув капітан судна.

17 вересня російський безпілотник атакував цивільне судно під прапором Танзанії, яке прямувало до одного з українських портів.

Внаслідок удару загинув капітан судна, ще троє членів екіпажу отримали поранення.

Раніше в акваторії Чорного моря поблизу Одеси затонуло іноземне цивільне судно, яке зазнало ракетного удару з боку РФ. Внаслідок ворожої атаки загинули десять людей.

Загалом за 4,5 роки повномасштабної війни росіяни знищили 1054 об'єкти української портової інфраструктури та завдали ударів по 232 цивільних суднах.

Про такі дані українська делегація повідомила під час засідання Форуму ОБСЄ зі співробітництва у галузі безпеки, наголосивши на загрозі для світової продовольчої безпеки

Що відомо про їхній стан? У Києві внаслідок удару Росії по Північному мосту вранці 3 жовтня постраждали двоє людей.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на мера Києва Віталія Кличка.

“Двоє людей постраждали сьогодні зранку внаслідок удару ворога по Північному мосту в столиці.ї”, – повідомив Кличко.

За його словами, одному постраждалому медики надали допомогу на місці. Другого госпіталізували, а зараз він на амбулаторному лікуванні.

Удар по Північному мосту

Нагадаємо, вранці 3 жовтня російські війська вдарили дроном по Північному мосту в Києві.

Внаслідок удару пошкоджено дорожнє полотно та контактну мережу тролейбусів. Рух мостом з лівого на правий берег перекрили.

Росія може використовувати короткострокові канали зв'язку для керування дронами над Києвом У Києві можуть працювати російські Mesh-ретранслятори, які дають “Шахедам” короткостроковий канал зв'язку для коригування ударів по цілях.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис у Facebook радника з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергія “Флеша” Бескрестнова.

“За весь час війни я жодного разу не помилився у технічних висновках та прогнозах щодо нашого ворога.Зараз я наполягаю, що в Києві вмикаються радіоретранслятори Mesh противника”, – наголосив “Флеш”.

За його словами, вони можуть створювати короткостроковий канал зв'язку з “Шахедами”. Це, як припускає радник, дозволяє росіянам коригувати політ безпілотників безпосередньо під час атаки.

Бескрестнов вважає, що таких пристроїв у столиці може бути небагато – від одного до трьох. Водночас, за його словами, виявити їх досить складно.

“Такі ретранслятори важко знайти, але шукати треба”, – написав він.

“Флеш” підкреслив, що поки такі пристрої працюють, повністю закрити Київ засобами радіоелектронної боротьби буде складно. Як один із прикладів він навів удар по будівлі СБУ.

“У момент удару в небі не було інших “Шахедів”-ретрансляторів. Я також провів аналіз інших ударів по мостах Києва та можливості організації далеких каналів Mesh на РФ у ці моменти”, – додав він.

Бескрестнов також звернув увагу на фотографії в російському інформаційному просторі українських засобів ППО, які розміщують на столичних мостах. Він зазначив, що приховати їх від противника фактично неможливо, оскільки через такі об'єкти щодня проходять десятки тисяч людей.

На думку “Флеша”, наявність онлайн-керування “Шахедами” створює загрозу не лише для мостів, а й для засобів протиповітряної оборони.

Він також пояснив, що для точного ураження конкретної опори або вант мосту потрібен стабільний канал керування безпілотником безпосередньо до моменту удару.

Бескрестнов додав, що українська сторона ретельно досліджує уламки збитих безпілотників. За його словами, інших “таємних” засобів зв'язку, які могли б пояснити роботу дронів, наразі не виявили.

Нагадуємо, що 29 вересня у ДПСУ розповіли, що Білорусь періодично вмикає ретранслятори для підсилення сигналу російських дронів під час атак на Україну.

У червні президент України Володимир Зеленський звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка із закликом демонтувати ретранслятори.

За кілька днів дрони РФ припинили польоти вздовж українсько-білоруського кордону.

Україна очікує мільярди від партнерів, але частину оборонних витрат покриє сама Після заяв представників ЄС щодо фінансування України у Мінфіні пояснили, скільки коштів потрібно бюджету та яка проблема залишається невирішеною.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис у Facebook міністра фінансів України Сергія Марченка.

За його словами, у цьому питанні важливо розділяти потреби державного бюджету та оборони.

Марченко наголосив, що йдеться про два окремі напрями фінансування, які не варто змішувати.

Фінансування держбюджету

Перший напрям – міжнародна фінансова допомога, яка спрямовується на невійськові видатки державного бюджету.

За словами Марченка, до кінця 2026 року Україні необхідно отримати від міжнародних партнерів 29,5 млрд доларів. Понад 3 млрд доларів із цієї суми країна отримала напередодні.

Міністр заявив, що Україна розраховує отримати решту необхідного фінансування за умови виконання всіх погоджених з партнерами зобов'язань.

Йдеться, зокрема, про рішення Верховної Ради та уряду, а також ухвалення необхідних законів і постанов.

“Фінансового розриву не буде, якщо ми в повній мірі виконаємо свою домашню роботу щодо наших зобов'язань”, – заявив Марченко.

Окремо – гроші на оборону

Другий напрям стосується коштів ЄС у межах USL, які призначені для оборонних потреб, зокрема закупівлі зброї та безпілотників.

За словами міністра, ці кошти є гарантованими та не залежать від виконання додаткових умов. Станом на зараз Україна може використати до кінця 2026 року ще 17 млрд євро.

Марченко також повідомив, що Україна домовилася з Єврокомісією пришвидшити погодження запитів на отримання цих коштів.

Звідки взялася потреба у додаткових 27 млрд доларів

Водночас залишається окрема проблема, пов'язана з фінансуванням оборони.

У серпні 2026 року Міністерство оборони визначило додаткову потребу у 27 млрд доларів. Йдеться про кошти, які необхідні навіть після повного використання доступного фінансування в межах USL.

Цього тижня українська сторона провела в Брюсселі зустрічі з представниками Міноборони та Єврокомісії, під час яких обговорювали можливі способи покриття цієї суми.

Марченко зазначив, що Україна вже напрацювала відповідний план. Водночас наявність такого плану не означає, що питання додаткового фінансування оборони вже повністю вирішене.

“Ми напрацювали план і показали наше бачення, але це не означає що цієї проблеми немає”, – наголосив він.

Понад 7 млрд доларів Україна планує покрити власними ресурсами. Йдеться про економію та перерозподіл державних видатків.

Ще близько 12 млрд доларів, за словами міністра, Україна розраховує залучити завдяки спільним зусиллям із партнерами.

Щодо решти суми джерело фінансування поки шукають.

“Решта коштів є критичною потребою і ми працюємо спільно з Міністерством оборони над визначенням джерела покриття”, – додав міністр.

Водночас Єврокомісія не зможе закрити цю частину потреби у 2026 році через відсутність відповідних фінансових інструментів.

Марченко запевнив, що Україна продовжує працювати з міжнародними партнерами, щоб забезпечити всі потреби державного бюджету та оборони.

Нагадуємо, що раніше уряд і президент говорили про дефіцит держбюджету України на 2026 рік.

За даними джерела РБК-Україна, кошти для його покриття вдалося знайти завдяки внутрішньому перерозподілу та скороченню видатків на закупівлю зброї.

Водночас у Єврокомісії заявили, що коштів, які вже перебувають у процесі надходження, має вистачити Україні до кінця року.