Ексдепутат Київської міськради, бізнесмен Денис Комарницький, якого називають "смотрящим" за Києвом, опинився в епіцентрі гучного корупційного скандалу про земельні махінації. Він є підозрюваним у справі й наразі перебуває в розшуку.

Хто такий Комарницький, що відомо про справу і де він зараз – зібрало РБК-Україна в матеріалі.

Зміст

• Хто такий Денис Комарницький: біографія
• Скандали з Комарницьким
• Операція "Чисте місто", втеча за кордон. Що відомо про нову справу з Комарницьким

Хто такий Денис Комарницький: біографія

Денис Комарницький народився 20 січня 1978 року в Києві. Закінчив Київський національний університет ім.Т.Шевченка за спеціальністю "історик" та здобув другу вищу освіту за спеціальністю "право" у тому ж виші.

Під час навчання був консультантом-організатором Київської міської організації Народно-демократичної партії Валерія Пустовойтенка. Згодом чотири роки пропрацював працював у ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник", спочатку був юристом консультантом, а згодом став виконавчим директором.

У 2005 році Комарницький став співзасновником і бенефіціаром акціонерного товариства "Всеукраїнський науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування".

Через рік, у 2006-му був обраний депутатом Київської міської ради 5 скликання від "Блоку Леоніда Черновецького". Окрім цього був головою Християнсько-ліберальної партії та її київської міської організації (попереднім її лідером був ексмер Києва Леонід Черновецький).

Комарницький також балотувався і до Верховної Ради від Блоку Народно-демократичних партій, проте невдало. У 2008-му обраний депутатом Київської міськради 6 скликання від "Блоку Леоніда Черновецького". Член постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Був головою однойменної фракції.

Скандали з Комарницьким

У 2011 році проти Комарницького порушили кримінальну справу за фактом розбійного нападу. За даними слідства, він та зять Черновецького В’ячеслав Супруненко напали на адвоката, відібравши у нього валізу з 20 тисячами доларів і рішенням Золочівського районного суду Харківської області, яким було накладено арешт на нерухоме майно АТЗТ "Книжка".

За версією слідства, Комарницький перебував у конфлікті з клієнтом адвоката щодо приватизації майна вказаного підприємства, а зазначене рішення суду перешкоджало реалізації його планів щодо реєстрації права власності на майно підприємства. Згодом суд визнав його винним.

У 2017 році, за даними журналістів "Bihus.info", Комарницький домовився з менеджеркою біглого ексміністра часів Януковича Олександра Клименка щодо виведення з-під арешту і подальшого продажу ряду об’єктів у Конча-Заспі.

У тому ж році прізвище Комарницького фігурувало у контексті реконструкції Подільсько-Воскресенського мостового переходу у Києві, ремонт якого віддали пов’язаній із ним фірмі "Еко-буд-трейд". Сума тендеру становила 6 млрд гривень. Кошторисна вартість проєкту будівництва у 2021 році зросла з 11,251 млрд грн до 19,922 млрд грн.

У 2019-му ЗМІ почали називати Комарницького "смотрящим" за Києвом від Офісу президента, на цій "посаді" він замінив Вадима Столара, який був "смотрящим" за попередньої влади. У 2020 році розслідувачі "Bihus.info" з’ясували, що фірми, пов’язані з Комарницьким регулярно вигравали мільярдні тендери на будівництво від влади Києва.

Ще через рік журналісти пов’язували Комарницького із нардепом Миколою Тищенком, з яким він нібито мав спільні бізнес-інтереси у столиці.

Операція "Чисте місто", втеча за кордон. Що відомо про нову справу з Комарницьким

На початку лютого 2025 року НАБУ і САП в межах операції "Чисте місто" викрили механізм заволодіння землею київської громади. За даними правоохоронців, за оборудкою стоїть злочинна організація на чолі з медійно відомим колишнім депутатом Київської міської ради до складу якої входили топпосадовці, депутати та інші особи.

Джерел РБК-Україна розповіли, що, крім Комарницького, фігурантами справи також є вже колишній заступник голови КМДА Петро Оленич та депутати Київської міськради Михайло Терентьєв і Олена Марченко.

Її члени використовували так звану "туалетну схему", яка передбачала пошук привабливих земельних ділянок та реєстрацію на підконтрольних осіб права власності на споруди, яких у багатьох випадках на цих ділянках ніколи не існувало. Це дозволяло отримувати першочергове право власності на землю під цими "спорудами-привидами". Ухвалення відповідних рішень забезпечували депутати Київради та посадовці КМДА.

"Кожен учасник злочину виконував чітко відведену роль, аби схема працювала як годинник, а привабливий шмат столичної землі потрапляв під контроль її організатора", – заявили в НАБУ.

За даними бюро, злочинна організація протягом 2023-2024 років вивела з власності територіальної громади Києва землю в центрі міста вартістю 11,6 млн гривень. НАБУ провело десятки обшуків у рамках справи. Зокрема, як писали у ЗМІ, й у самого Комарницького.

За інформацією розслідування "Української правди", на момент проведення обшуків Комарницький перебував в Україні. Він намагався втекти за кордон, після чого його оголосили в розшук. Однак у березні УП повідомило, що Комарницького вдалося знайти вже за кордоном.

Пізніше журналісти оприлюднили сюжет, в якому розкрили подробиці справи про незаконне переправлення Комарницького через державний кордон. Вони знайшли його у Відні (Австрія). Перед цим Комарницький з Київщини дістався Закарпаття, а потім перетнув румуно-український кордон (офіційно не перетнувши кордон жодної з країн).

За даними УП, до кордону підозрюваного супроводжувало прикриття у вигляді авто із написом "200" (зазвичай транспортом із таким маркуванням перевозять військових, загиблих на війні).

Відомо, що ексдепутат Київської міськради зміг залишити територію України за допомогою схеми, в якій брали участь правоохоронці та інші особи. Департамент стратегічних розслідувань (ДСР) Нацполіції повідомив про звільнення двох співробітників, імовірно причетних до втечі Комарницького (вони отримали підозри), а також про звільнення з посади керівника територіального управління ДСР на Закарпатті.

Загалом у справі про земельну корупцію десятеро людей отримали підозру. Семеро із них затримані. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи підозрюваним у земельній корупції столичним посадовцям.

Зокрема, заступника голови Київської міської держадміністрації Петра Оленича суд відправив під варту на два місяці – до 6 квітня, із можливістю внесення 15 мільйонів гривень застави. Згодом він вийшов із СІЗО під заставу. Його звільнили з КМДА на початку березня. Крім того, мер Києва Віталій Кличко оголосив про звільнення низки посадовців КМДА, які фігурують у "земельній справі".

Під час підготовки матеріалу використовувалися: пресслужба НАБУ та САП, пресслужба КМДА, дані руху "Чесно", розслідування УП та "Bihus.info".

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.