Минулими вихідними у Дніпрі завдяки вчасній злагодженій роботі міських служб вдалося запобігти надзвичайній ситуації з гуртожитком «Дніпровської політехніки». Там у дворі утворилося провалля і тріснула одна зі стін будівлі, через що вона змістилась на сантиметр. Студентів оперативно евакуювали. Ситуація наразі на контролі міської комісії з надзвичайних ситуацій та фахівців інших служб, які обстежують споруду.

Загалом провали притаманні Дніпру через складні ґрунтові умови. Так, декілька років тому на проспекті Поля в розмиту яму втрапив автомобіль, а цьогоріч влітку схожа ситуація сталася у середмісті. І це не кажучи вже про трагедію на житловому масиві Тополя у 1997 році, коли під землю пішов будинок. Що ж могло призвести до тріщини у гуртожитку «Дніпровської політехніки», запитали в експерта – голови обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі» Олексія Коломойця. За його словами, Дніпропетровська область, зокрема і Дніпро, розташована на складних ґрунтах. Під фундаментами будівель є супіски та суглинки, які просідають. При замочуванні вони втрачають міцність, а за відповідних умов трапляється суфозія (процес вимивання і винесення з ґрунтів дрібних мінеральних часток підземними водами). Тому належне водовідведення є основним принципом збереження конструкцій будинків.

– На вашу думку, що призвело до тріщин у будівлі гуртожитку?

– Ґрунт під фундаментами може бути замочений різними шляхами: опадами (дощовими та талими водами), несправними мережами водопостачання та водовідведення. У разі, коли на окремому будинку чи низці будівель, розташованих поруч, починають проявлятися ознаки деформацій, необхідно вивчити загальну гідрогеологічну складову ділянки, передусім зміни, які відбулися в попередній період – до початку деформацій. На цій основі визначаються зміни за особливими ознаками. Тому говорити, що призвело до таких наслідків у цьому випадку, можна лише після вивчення всіх складових.

– Які можуть бути причини деформації споруд?

– Загалом на сучасній території нашого міста випадки деформацій споруд траплялись досить часто. Департамент житлового господарства із залученням експертів вивчав ці процеси. У більшості випадків причини деформацій будівель – осідання фундаментів, що зумовлене втратою несучої здатності при замочуванні наших складних ґрунтів. Здебільшого, за відповідних умов, причинами деформацій є суфозійні процеси, тобто вимивання частинок ґрунту з утворенням підземних пустот. Як правило, цьому сприяє руйнування мереж водопостачання та водовідведення. У цих випадках відбуваються найбільш значні, аж до руйнівних, деформації споруди. Виходячи з характеру руйнувань, які отримали конструкції стін будівлі гуртожитку «Дніпровської політехніки» та територія біля неї, можливо припустити аналогічний випадок. Але яка мережа чи які втручання людини могли призвести до таких наслідків – необхідно дослідити.

– А зношеність житлового фонду може бути однією з причин? Скільки, на ваш погляд, можна експлуатувати будинки? Та й загалом у запобіганні руйнаціям будівель наскільки важливе оновлення інфраструктури міста, мереж, житлового фонду?

– Житлові будинки повинні слугувати не менше ніж 100 років, але за належного їх обслуговування, яке включає як поточні, так і капітальні ремонти. При поточному поводиться дрібний ремонт за потреби. А при капітальному – згідно з нормативних термінів використання окремих елементів. Наприклад, капітальний ремонт мереж водопостачання та водовідведення повинен виконуватись кожні 30 років. Така норма розрахована виключно з терміну використання металевих труб. На сьогодні технології дають можливість заміни труб з терміном використання понад 50 років.

Щодо оновлення інфраструктури міста, мереж зокрема, то це дуже важливо з точки зору профілактики руйнацій. Гарний приклад можу навести, коли замінили новий асфальт на подвір’ях житлових будинків ж/м Тополя-3. Перед асфальтуванням там улаштували систему зливової каналізації, котрої не було взагалі, виконали заміну впусків до будинків мереж водопостачання та водовідведення. Загалом зношені мережі – проблема не лише Дніпра. Аналогічні має і Київ. По всіх новинах ми тільки і чуємо: порив трубопроводу, провалився автомобіль. Але Київ не має таких особливих ґрунтів, як Дніпро. На мою думку, загальним принципом відновлення житлового фонду нашого міста повинна стати розробка програми із заміни старих зношених мереж, як першопричини найчастіших руйнувань конструкцій будинків.

Запись Старі мережі – найчастіша причина руйнування будинків, – експерт впервые появилась Наше Місто.