До найбільших серед дванадцяти річних свят християнського календарного циклу належить і Преображення Господнє , або Спас (Великий Спас), що припадає на 19 серпня. Він вважається третім святом після Різдва та Великодня . Перший Спас збігається з Маковеєм , тобто 14 серпня, а третій збігається з післясвятом Успіння (29 серпня). У народі празник Спаса мав світське значення, пов'язане із святом врожаю. Це дає підставу вважати, що його первісне коріння сягає дохристиянських вірувань. Адже майже в усіх давніх народів існували урочисті свята врожаю. Красномовним свідченням того, що Спас символізував свято врожаю, яке згодом використало в своїй обрядовості християнство, є звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо. Іноді на Спаса несли до церкви також мак, моркву, цибулю, коноплю-материнку, лікарське зілля, зокрема васильки та чорнобривці. На Спаса годилося випікати першу хлібину з нового урожаю, ставити на покуті першого снопа та в'язати дідову бороду з останньої частини нескошеого поля. З особливим нетерпінням чекали Спаса пасічники . Кожен бджоляр за два-три дні до свята "підрізав бджоли" — робив ревізію, щоб визначити, скільки меду взяти собі і скільки залишити бджолам на перезимівок, вилучав пусті вощини, об'єднував мало чисельні сім'ї. Зібравши у вузлик овочі, фрукти, мед, збіжжя, трави і трійцю (якщо такої не було, то звичайну свічку) господарі вранці йшли до церкви. Після відправи починалася посвята принесених продуктів. Зі Спасом, який символізує завершення основних хліборобських жнив, збігається і початок храмових свят. Традиційно в Україні кожен населений пункт мав свій іменний престольний празник, званий храмовим. Источник: 5632.com.ua