Верховна Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики. "За" відповідне рішення проголосували 248 народних депутатів.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання парламенту.

Таким чином, вдруге Верховна Рада змогла призначити Шмигаля міністром енергетики. Під час першого голосування, яке було вчора, його кандидатура не набрала достатньої підтримки – за призначення віддали голоси лише 210 народних депутатів.

Як голосували нардепи

Таким чином, "за" віддали голоси 246 нардепів, 2 – проти, 20 – утрималися, не голосували 33 парламентарі.

Голосування по фракціях:

• "Слуга народу" – 167
• "Європейська солідарність" – 0
• "Батьківщина" – 4
• "Платформа за життя та мир" – 16
• "За майбутнє" – 11
• "Голос" – 8
• "Довіра" – 16
• "Відновлення України" – 14

Перехід Шмигаля з Міноборони

Ще 2 січня президент Володимир Зеленський запропонував Михайлу Федорову призначення міністром оборони, а Шмигалю – віцепрем’єром та міністром енергетики. Наступного дня обидва міністри написали заяви про відставки.

За даними джерел РБК-Україна, Шмигаль делікатно відхилив першу пропозицію очолити Міненерго, оскільки тільки почав працювати в Міноборони й не хотів одразу брати на себе "проблемне" відомство.

У підсумку після другого дня переговорів йому запропонували поєднати Міненерго з посадою першого віцепрем’єра, на що Шмигаль погодився, формально ставши другою людиною в уряді.

Шмигаль очолив Міненерго на тлі ударів РФ

Президент 3 січня повідомив, що провів консультації з премʼєром Юлією Свириденко щодо призначення Шмигаля на посаду першого віце та міністра енергетики.

Глава держави зазначив, що подякував Шмигалю "за системну роботу" в Міністерстві оборони та активізацію процесів для захисту України й підкреслив, що така ж системність потрібна і для енергетики. Вона допоможе оперативно відновлювати об’єкти після російських ударів та забезпечувати стабільний розвиток галузі.

До призначення Шмигаля Міненерго тимчасово очолював Артем Некрасов. Попередня міністерка Світлана Гринчук може бути пов’язана із масштабною справою "Мідас", яку розслідує НАБУ щодо корупції в енергетиці.

Кадрові зміни у владі

На початку 2026 року Зеленський ініціював масштабні кадрові перестановки у верхівці влади. Однією з ключових стала заміна Андрія Єрмака на Кирила Буданова на посаді керівника ОП.

Натомість новим очільником ГУР МО став Олег Іващенко, який керував Службою зовнішньої розвідки.

5 січня президент зустрівся з Василем Малюком, який подав у відставку з посади глави СБУ, проте залишиться в системі для реалізації "асиметричних спецоперацій світового рівня".

Наступного дня Зеленський призначив Євгенія Хмару тимчасовим виконувачем обов’язків голови Служби безпеки.

Крім того, оновлено керівництво Державної прикордонної служби: т.в.о. голови став Валерій Вавринюк. Президент також змінив керівництво у низці обласних військових адміністрацій.

Глава держави пояснив кадрові перестановки підготовкою держави до будь-якого розвитку подій у війні. Він наголосив, що Україна близька до дипломатичного результату, але повинна бути готовою до сценарію, коли Росія заблокує переговори.

Він додав, що після оновлення уряду планується глибоке перезавантаження оборонного сектору та Збройних сил, але спершу потрібно переконатися, що всі державні інституції працюють ефективно й злагоджено.

Нагадаємо, Денис Шмигаль раніше очолював український уряд (2020-2025 роки). На цій він пробув довше за всіх своїх попередників. А його каденція припала на складний період: спочатку – пандемії коронавірусу, а згодом – повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

16 липня минулого року Верховна Рада прийняла його відставку з посади прем’єра та всього Кабміну, а наступного дня призначила його міністром оборони замість Рустема Умєрова, який очолив РНБО.

Докладніше про Дениса Шмигаля – в окремому матеріалі РБК-Україна.