Для родичів захисників, які перебувають у полоні, чи вже звільнені або ж зникли безвісти розробили важливі поради. Вони допоможуть уникнути можливих ризиків для тих, хто тимчасово перебуває у полоні ворога.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на відповідне роз'яснення від Military Media Center.

Ці рекомендації є також важливими й для журналістів.

Чого не слід робити

Зокрема, родичам захисників та захисниць, які тимчасово перебувають у полоні, а також ЗМІ варто уникати:

передачі до ЗМІ персональних даних та персональної інформації захисників (наприклад: полонений повідомив, що він парамедик чи водій, а його звільнений побратим в інтерв’ю подає іншу інформацію);
свідомої чи несвідомої участі у психологічних операціях ворога (приклад – дзвінки з в’язниць родичам полонених: "Ваш у нас, почему не забираете? Делайте что-то, протестуйте");
надмірної медійності полонених, які до потрапляння в полон не були публічно відомі. Це може ускладнити процес повернення.

Як бажано діяти:

Тим часом українцям у таких випадках рекомендують наступне:

звертатися до міжнародних організацій (ПАРЄ, ОБСЄ, Генасамблея ООН, Комісія ООН з прав людини, урядів держав) з вимогами тиснути на Росію щодо виконання Женевської Конвенції;
звертатися до МКЧХ, Робочої групи ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень;
підтримувати регулярний контакт з Координаційним штабом;
повідомляти нову інформацію про полонених в Національне інформаційне бюро (HIБ) та в матеріали кримінального провадження;

Важливо! У випадку, коли хтось намагається особисто чи через онлайн-інструменти (форми, чат-боти тощо), розташовані на неофіційних ресурсах, дізнаватися будь-які дані про військовослужбовців, або ж вимагати гроші чи інші цінності як платню за нібито повернення, обмін, включення до списків на обмін тощо – негайно повідомляти Координаційний штаб та правоохоронні органи.

Рекомендації для родичів звільнених з полону

Разом з тим звільненим із полону захисникам та захисницям та їхнім родичам, ЗМІ варто уникати:

повідомлень на кшталт "він/вона швидко відновиться і повернеться на фронт". Це може негативно вплинути на подальші процеси переговорів;
не розкривати у ЗМІ персональні дані та інформацію про побратимів, які ще перебувають у полоні;
уникати надмірної конкретики під час публічних висловлювань про порушення прав (тортури, умови утримання), використовувати загальні наративи про подібні випадки. Ворог може оцінювати ефективність впливу тортур, базуючись на спогадах звільнених із полону;
не поширювати фото- чи відеоматеріали, на яких зображені захисники, які ще не звільнені. З них ворог може отримати додаткову інформацію про те, чим займався полонений чи полонена.

Як бажано діяти:

у розмовах зі ЗМІ наголошувати на необхідності дотримання Росією норм Женевських конвенцій;
підтримувати родичів тих, хто залишився в полоні;
допомагати родичам полонених напряму подавати дані в НІБ;
усвідомлювати, що кожне сказане слово може вплинути на умови перебування тих, хто залишився в полоні (у тому числі і в "правовому" полі РФ: може бути змінена класифікація дій оборонців).

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що росіяни вигадали нову тактику для затягування обміну полоненими.

Також ми писали, що омбудсмен Дмитро Лубінець звернувся до родичів полонених із закликом не називати їхніх прізвищ, щоб не ускладнювати роботу з повернення військових додому.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.