На тлі підготовки Чарльза III до коронації, традиції якої налічують близько 1000 років, монархія Великобританії стикається з питанням, з яким вона стикалася кілька століть: як їй вижити у сучасному світі? Для Дому Віндзорів це означає не боротьбу зі зростаючою ворожістю з боку політиків чи громадськості, чому є мало доказів, а скоріше усунення королівської родини від процесів у країні та перетворення на ніщо, пише Reuters.
Коли ЗМІ все ще з ненаситним апетитом прагнуть королівських історій, проблемою стає те, що сім'ї все менше подобається ця робота.
"Принц Гаррі нагадав нам одну річ, якщо ми взагалі цього потребували, – це те, як неймовірно боляче жити в клітці, в якій тебе постійно вивчають. Це досить страшна річ – думати про те, що твоє власне життя – це щось, що ти не можеш контролювати, і що зрештою воно просто не зміниться, і ти назавжди залишишся в зоопарку" , – сказала авторка книг про королівську родину Тіна Браун.
У той час як багато інших європейських монархій пішли з політичної арени або значно зменшили свою значущість, британська королівська родина залишається напрочуд життєздатною.
Опитування показують, що монархію підтримує більшість британців, хоча ця підтримка трохи зменшилася після смерті королеви Єлизавети у вересні минулого року, і Чарльз не має такої популярності, як його мати. Особливо знижується інтерес до королівської сім'ї серед молоді.
Група Republic, яка виступає за скасування монархії, вказала на опитування, яке показало, що більшість людей не цікавляться коронацією.
"Більшість із нас не зацікавлені в цьому, і більшість із нас вважає, що королівські особи повинні звернути на це увагу" , – сказав керівник групи Грем Сміт.
"Великою загрозою для майбутнього Дому Віндзорів є не натовпи, ворота, що штурмують, не революція, а втрата актуальності. Королева завжди говорила, що нас повинні побачити, щоб нам повірили" , – сказав Роберт Хардман, багаторічний королівський кореспондент і автор книги "Королева нашого часу ".
Між пресою та королівськими особами вже давно склалися симбіотичні відносини: газети широко висвітлюють їхні заходи, тож навряд чи минає день без появи на першій сторінці національної газети. Королівські особи, у свою чергу, очікують, що вони гратимуть у гру з пресою в обмін на позолочене життя у палацах.
"Монархи та їхні сім'ї потребують ЗМІ так само, як і ЗМІ потребують їх. Монархія зараз дуже хитка: вона може бути в центрі нашого як захоплення, так і критики" , – сказав Харшан Кумарасінгем, старший викладач британської політики в Единбурзькому Університеті.
У своїх мемуарах "Spare", документальному серіалі Netflix і телевізійних інтерв'ю принц Гаррі, молодший син короля, ясно дав зрозуміти, що він не готовий більше терпіти таке життя в мисці із золотими рибками для ЗМІ ні для себе, ні для своєї американської дружини Меган та їхніх дітей.
Він також звинуватив свою сім'ю і тих, хто працює на неї, зокрема, старшого брата принца Вільяма та його мачуху Каміллу, яка зараз є королевою-консортом, у змові з пресою, підкиданні негативних історій про нього, щоб покращити чи захистити їх громадський імідж . У молодості Гаррі потрапив на перші шпальти газет, коли був сфотографований у нацистській формі на костюмованій вечірці, під час сутичок з папараці біля нічних клубів, оголених під час вечірки у Лас-Вегасі.
Оскільки зараз у всіх є камери на мобільних телефонах, ризик викриття ще більше зростає для трьох маленьких дітей принца Вільяма, яким загрожує, що кожну дрібну провину, недоречний коментар або незручну помилку буде знято і викладено в інтернет.
"Коли люди говорять про привілеї, я б сказала, що труднощі та позбавлення волі набагато перевершують усі привілеї. Тому я не впевнена, чи варто очікувати цього від сучасних людей" , – сказала Тіна Браун.
Однак, з якими б труднощами сім'я не стикалася протягом багатьох років – війнами, розлученнями, внутрішніми чварами або навіть зреченням престолу, – монархія завжди демонструвала дивовижну здатність долати негаразди.
Лора Кленсі, викладач журналістики в університеті Ланкастера, що спеціалізується на королівських сім'ях, зазначає, що члени сім'ї Чарльза ІІІ показали, що здатні адаптуватися до сучасного світу, щоб продовжувати існувати. Чи захочуть вони цього – інше питання.
