Президент Володимир Зеленський заявив, що не накладе вето на законопроект №5655. З його підписанням на Україну чекає будівельна реформа, проте мери великих міст проти закону через побоювання втратити повноваження та вплив на процеси в будівельній сфері. Про головні міфи та маніпуляції, до яких вдаються критики закону, а також про те, чому реформа необхідна і давно назріла.
Міф №1. Реформа створить умови для корупції
Насправді новий закон, який Рада ухвалила ще наприкінці минулого року, передбачає максимальну прозорість завдяки цифровізації всіх процедур. У тому числі у рамках Єдиної державної електронної системи будівництва (ЄДЕСБ).
У ній працюватимуть усі учасники будівельного ринку: замовники, розробники проектів, нотаріуси, представники місцевої влади та правоохоронних органів. Усі документи оформлятимуться в електронній формі з цифровим підписом. Це дозволить ідентифікувати людину, яка їх видала, і у разі порушень її можна буде притягнути до відповідальності.
Через кабінет ЄДЕСБ схвалюватимуть або відмовлятимуть у праві на початок будівельних робіт. Електронна система зможе блокувати отримання дозвільних документів на проекти із порушеннями. Закон ухвалено з усіма зауваженнями Нацагентства щодо запобігання корупції.

Міф №2. Громадськість обмежать у контролі та обговоренні проектів
Закон насправді розширює права громадськості та дає можливість ініціювати містобудівний нагляд над конкретним об'єктом. А також ініціювати обов'язкові перевірки. Фізична або юридична особа зможуть подати повідомлення про порушення законодавства через ЄДЕСБ до виконавчих органів сільських, селищних чи міських рад.
Також закон не скасовує норми, що дають громадськості можливість контролювати законність забудови. Більше того, завдяки цифровізації всі об'єкти, у тому числі самовільного будівництва, будуть відображені на публічній цифровій карті.
У питаннях громадського обговорення проектів зберігаються усі чинні норми.
Міф №3. Місцеву владу урізають у повноваженнях
Органам місцевого самоврядування у рамках нового закону дають нові повноваження. До них належить держреєстрація права на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію. Крім того, місцева влада буде зобов'язана проводити моніторинг забудови. Вона матиме контроль за об'єктами незалежно від класу наслідків (відповідальності), якщо замовник будівництва обрав їх таким органом. Крім того, місцеві чиновники також мають вести контроль за самобудами (у разі невиконання розпоряджень органу містобудівного контролю).
Місцеві органи побоюються, що контроль та нагляд нібито змінюються на спостереження за самовільним будівництвом. Однак нагляд раніше був за державною інспекцією, тепер функція переходить до Мінрегіону. А новим законом місцеві органи зобов'язують вести постійний моніторинг та реагувати на порушення.

Міф №4. Закон звужує права архітекторів
У ЗМІ часто можна зустріти думку, що нібито закон передбачає, що договір на розробку проекту є одночасно авторським і дозволяє забудовнику вимагати передачу авторських прав. Але такі питання пропонується вирішувати на розсуд сторін, однією з яких буде архітектор.
На авторський нагляд можуть уповноважити іншу особу, якщо розробник проекту помер, зник безвісти чи став недієздатним; якщо архітектурне бюро ліквідовано; якщо архітектор не має сертифіката на роботи, пов'язані зі створенням об'єктів архітектури.
Цифрова система дозволить стежити за тим, хто є архітектором того чи іншого проекту. З одного боку, це дозволить працювати на репутацію та отримати більше замовників. З іншого боку, замовник знатиме, чи є за конкретним архітектором скандальний шлейф.
Міф №5. Приватний контроль – корупційний ризик
Забудовники не зможуть перевіряти себе за допомогою створених у своїх інтересах приватних органів контролю. Закон передбачає низку запобіжників, щоб уникнути таких ризиків.
Зокрема, приватний орган контролю не зможе мати бенефіціарів, пов'язаних із забудовником. Щодо уповноважених осіб запроваджується розширена відповідальність, а за їх роботою стежитиме державний нагляд. Також передбачаються штрафні санкції за порушення закону з боку приватного контролю (від 67 до 400 тисяч гривень).

Міф №6. Монополізація ринку
Нібито кожен приватний орган контролю та приватна експертиза для реєстрації повинні мати договір страхування на суми 3-5 млн євро. Тому такі структури зможуть створити лише великі забудовники.
Але нинішній законопроект не містить жодних розмірів страховки. Мінімальну страхову суму ще доведеться встановити Кабінету міністрів України. Крім того, орган містобудівного контролю може створити як державні органи, так і органи місцевого самоврядування. Допуск на ринок буде легким, оскільки запроваджується автоматична ліцензія для будівельних компаній через кабінет ЄДЕСБ.
***
Реформа містобудування посилює органи місцевого самоврядування як щодо повноважень, так і щодо відповідальності. А у випадку з незаконними самобудами дозволяє зносити їх самим лише розпорядженням без рішення суду.
І приватні, і державні контролери працюватимуть у чітких та прозорих рамках. За порушення їх зможуть притягати до відповідальності, у деяких випадках виводити з ринку. Це ж стосується архітекторів, експертів та інженерів, які зловживають своїми повноваженнями.
Аргументи противників реформи виглядають як спроба зірвати цифровізацію галузі. За якої якій вперше буде легко відстежити кожен крок, документ, дію чи бездіяльність будь-якого учасника будівельного процесу.