Губернатор Бєлгородської області РФ В’ячеслав Гладков заявив, що будівлю адміністрації Грайворонського міського округу атакував дрон-камікадзе.
“Безпілотник противника впав і здетонував у внутрішньому дворі. Постраждав співробітник адміністрації – Максим Михайлович Моісеєв, заступник начальника відділу транспорту і дорожнього господарства адміністрації Грайворонського міського округу. За попередньою інформацією, у чоловіка контузія. Колеги доправляють потерпілого до Грайворонської ЦРЛ”, – йдеться в повідомленні.

За його словами, у будівлі адміністрації та в котельні вибито вікна, також осколками посічено два автомобілі.
На місці працюють оперативні служби.

Господарський суд міста Києва задовольнив позов про стягнення до держбюджету понад 1 млрд грн із переможця тендеру на реконструкцію Шулявського шляхопроводу. Про це поінформувала Київська міська прокуратура.
На початку лютого Київська міська прокуратура подала позов до ТОВ “Північно-український будівельний альянс” з вимогою повернути 1,1 млрд грн, отриманих за виконані роботи.
У 2018 році комунальне підприємство “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” за результатами тендеру замовило в Альянсу будівництво Шулявського мосту за 598,50 млн грн. Потім ціна робіт зросла майже удвічі, і станом на початок 2024 року компанія вже отримала понад 1,1 млрд грн.
У 2019 році Антимонопольний комітет визнав, що Альянс переміг на тендері в результаті змови.

Київська міська прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави про визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору генерального підряду та застосування відповідних наслідків шляхом стягнення зазначеної суми в дохід держави.
4 червня 2024 року суд погодився з доводами прокурора та задовольнив позов у повному обсязі, йдеться в повідомленні.
На початку травня стало відомо, що Київська міська військова адміністрація відкоригувала вартість проєкту реконструкції Шулявського шляхопроводу. Вона зросла майже до 2,45 млрд грн.
На самому початку будівництва вартість становила 599 млн грн. Згідно з проєктом реконструкції від жовтня 2019 року, ремонт коштував 1,05 млрд грн. Вартість, розрахована за цінами кінця березня 2020-го, становила вже 1,99 млрд грн.

Близько 15% військовозобовʼязаних вже встигли оновити дані через додаток “Резерв+”. Про це заявив речник Міністерства оборони України старший лейтенант Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону.
“Цифра, яка сьогодні в нас є актуальною по “Резерву+” – це 1 млн 412 тисяч. Дійсно, ці люди віддали перевагу цифровому застосунку. Але завантажили його значно більше людей. Тобто ми очікуємо, що вони скористаються цим застосунком, але, можливо, трохи пізніше”, – заявив він.

Лазуткін додав, що у додатку були невеличкі технічні проблеми на початку.
“Але зараз ця процедура триває буквально кілька хвилин. Треба уточнити своє місце проживання, телефон, електронну пошту і таким чином виконати норму закону”, – заявив він.

Речник Міноборони додав, що у додатка “Резерв+” ще є великий потенціал.
“На даний момент близько 15% уточнили свої дані. Є можливість у великої кількості людей оновити свої дані і таким чином виконати норму закону”, – заявив він.

За його словами, оновили свої дані у застосунку понад 18 тисяч українців за кордоном. Переважно це з таких країн: Польща, Чехія, Канада, Німеччина, США. Але загалом цей застосунок доступний для використання у понад 157 країнах.

Прем'єр-міністр Франції Габріель Атталь, коментуючи можливість відправки військових інструкторів до України, заявив, що це питання, яке “не є табу”. Його слова наводить видання Sud Ouest.
Також очільник французького уряду порушив питання підтримки Києва з боку Парижа.
“Ми робимо це тому, що вони борються за цінності, які ми захищаємо. Свободу, демократію, цінності, за які люди, які не були французами, молоді люди, прийшли битися за нас тут у 1944 році”, – наголосив він, маючи на увазі висадку союзників в Нормандії в роки Другої світової війни.

Водночас Атталь запевнив, що у Парижа немає планів щодо відправлення до України військ.
“Є простий спосіб припинити цю війну, і це якщо Росія виведе війська, які вона направила в Україну в лютому 2022 року, тому що саме росіяни несуть відповідальність за ескалацію”, – зазначив французький прем’єр.

Речник Держприкордонслужби Андрій Демченко повідомив, що польські фермери блокують рух вантажівок тільки на пункті пропуску “Рава-Руська – Гребенне” з боку Польщі. Очікується, що о 14:00 годині блокування мають припинити. Про це він сказав у ефірі телемарафону.
“Блокування руху продовжується на одному напрямку. Це напрямок з українського боку пункт пропуску “Рава – Руська”, а з польського боку це напрямок пункту пропуску “Гребенне”. Протестувальники знаходяться на певній відставні від кордону на автошляху, яким можна доїхати до кордону… Власне перешкоджають руху для вантажних транспортних засобів”, – сказав Демченко.

Він наголосив, що “на в’їзд в Польщу вони (польська сторона – ред.) взагалі не пропускають вантажівки”.
“За минулу добу це нульовий показник. Тобто ні одна вантажівок з боку України в Польщу не заїхала. І польська сторона не приймає, зважаючи на дії блокувальників. В бік України певний рух відбувається. За минулу добу це близько 60 вантажівок заїхало на цьому напрямку на територію нашої країни. Ми, на щастя, не бачимо також і перешкод у русі для важливих для України вантажів, гуманітарної допомоги.
Сподіваємося, що ці дії припиняться сьогодні, як це анонсувалося, яку інформацію ми мали від польських колег, що саме о 14 годині сьогодні ці дії мають припинитися”, – сказав речник Держприкордонслужби.

Також він зазначив, що вчора поширювалася інформація, “начебто протестувальники блокують напрямок руху “Медика-Шегині”.
“Але по цьому напрямку, якщо говорити безпосередньо те, що ми бачимо по українському пункту пропуску, то польська сторона приймає вантажівки, які слідують від нас, і з території Польщі в бік України також прибувають вантажні транспортні засоби. І від польських прикордонників ми не отримували підтвердження тому, що на цьому напрямку відбувається блокування”, – сказав Демченко.

Британська розвідка припускає, що українські удари по поромній переправі росіян в окупованому Криму біля Керчі серйозно ускладнили їм логістику, зокрема військового призначення.
Про це йдеться в огляді Міноборони Британії про російсько-українську війну від 6 червня.
В огляді нагадують, що 29 травня (фактично – на початку доби 30 травня за українським часом) Україна завдала ударів по двох російських поромних переправах у Керчі, вивівши їх з ладу.

“Ці пороми майже точно були основним способом залізничного перевезення російського пального та боєприпасів до Криму, з огляду на суворі заходи безпеки на Керченському мосту”, – зазначають в огляді.

Аналітики Міноборони Британії вважають, що цей удар майже точно створив тимчасові перебої у логістиці для потреб російської армії та, можливо, також постачання пального до Криму.
“Росії майже точно доведеться якнайшвидше замінити залізничний пором, що, ймовірно, вплине на її ширші логістичні операції у морі, або ж їй доведеться ризикувати послабленням заходів безпеки і використовувати залізничний міст для перевезення пального і вибухонебезпечних вантажів.
Український удар по поромних переправах і подальший удар по нафтобазі неподалік знову підсвітлює вразливість Керченської протоки, попри значні інвестиції Росії у заходи безпеки та ППО”, – розповіли у Міноборони Британії.

Укрнафта почне будувати маневрову генерацію електроенергії – газопоршневі та газотурбінні теплоелектростанції. З посиланням на пресслужбу компанії.
Джерелом енергії буде газ, який видобуває компанія паралельно з нафтою.

“Це органічний крок компанії щодо розширення ланцюжка доданої вартості, коли не газ продається як товар, а безпосередньо електроенергія. В середньостроковій перспективі це дасть змогу підтримати енергосистему України, що постраждала від атак російських терористів”, – йдеться в повідомленні.

Гроші на будівництво електростанцій компанія отримає від Європейського банку реконструкції та розвитку.

ПрАТ Укргідроенерго планує подати позов до Міжнародного арбітражного суду проти Росії з вимогою відшкодування збитків від руйнування Каховської гідроелектростанції. Про це заявив генеральний директор ПрАТ Укргідроенерго Ігор Сирота.
«Нещодавно ми відправили Росії повідомлення, що звертаємось до арбітражного міжнародного суду і будемо подавати позов щодо втраченої вигоди і вартості будівництва й відновлення станції. Ми вимагатимемо від агресора компенсації збитків. Попередньо це близько 2,5 млрд доларів», — сказав Сирота.

Крім того, Укргідроенерго вже подало позов до Європейського Суду з прав людини проти Росії щодо компенсації збитків, нанесених в результаті неспровокованої воєнної агресії росії проти України. У цьому позові йдеться не лише про Каховську ГЕС, але й про недобудовану вітрову електростанцію на острові Зміїний. Загальна сума збитків за позовом — 17 млрд грн.
Раніше повідомлялося, що у ніч проти 6 червня війська РФ підірвали Каховську ГЕС, яку контролювали понад рік.
Міста і села нижче по Дніпру затопило повністю або частково, понад 75 людей загинули.
Президент України Володимир Зеленський назвав російський теракт на Каховській ГЕС найбільшою рукотворною екологічною катастрофою в Європі за десятки років.