Підрив росіянами Каховської ГЕС передусім має значні гуманітарно-екологічні наслідки як для постраждалого регіону, так і для сусідніх. Вплив на економіку у 2023 році буде помірним. Про це, з посиланням на "Інфляційний звіт" НБУ (липень 2023 року).
"Підрив Каховської ГЕС можна прирівняти до найбільших терактів сучасної історії. Він матиме довгостроковий негативний вплив на економіку країни навіть за умови швидкого відновлення інфраструктури. Крім того, теракт матиме масштабні та довготривалі наслідки для екологічної системи всього Чорноморського регіону", – йдеться у звіті.

Гуманітарно-екологічні наслідки
Як зазначили в НБУ, підрив Каховської ГЕС росіянами призвів до її руйнування, втрати Каховського водосховища та затоплення прилеглих територій. У результаті втрачено майно, зруйновано чи пошкоджено інфраструктурні об'єкти, суттєво зросли ризики для життя та здоров'я населення. Майже 80 населених пунктів, включно з Херсоном, як у зоні затоплення, так і ті, що розташовані вище за течією, зіткнулися з нестачею води.
"Екологічні наслідки охоплюють затоплення територій нижче водосховища та їх осушення вище греблі, зниження рівня ґрунтових вод і в басейнах сусідніх річок, руйнування екосистеми, епідеміологічні ризики, зміну клімату (заболочення та пилові бурі), забруднення узбережжя Чорного моря й придніпровських територій агрохімікатами, небезпечними речовинами з промислових підприємств, мінами, загибель рослин і тварин на значній площі", – йдеться в огляді.

Вплив на економіку
За даними НБУ, вплив на економіку у 2023 році буде помірним. Втрати разом зі зростанням виробничих та логістичних витрат, скороченням виробництва окремими підприємствами харчової промисловості зумовлять від'ємний внесок у зміну реального ВВП до 0,2 в.п. та додатний внесок до 0,3 в.п. у споживчу інфляцію цього року. Тимчасове зниження обсягів виробництва металургії, затоплення територій та зменшення врожаю овочів призведуть до збільшення дефіциту торгівлі товарами на 0,4 млрд доларів.
З жовтня 2022 року Каховська ГЕС не працювала в Об'єднаній енергосистемі України через окупацію. Тому втрата її потужностей не матиме впливу на обсяги виробництва е/е цього року. Проектна потужність Каховської ГЕС становила 335 МВт, що становило до 3% внеску у виробництво електроенергії в Україні в пікові періоди
"Однак вірогідним є погіршення маневреності енергосистеми, що посилить ризики її балансування в пікові години споживання", – йдеться в огляді.

Втрати сільського господарства
За попередніми оцінками Мінагрополітики, сукупна площа затоплених сільгоспугідь становила більше 70 тис. га, однак на контрольованих територіях правобережжя – лише 10 тис. га. Водночас через втрату водосховища постраждали іригаційні системи, що зрошували до 350 тис. га не лише на затоплених площах, але і в сусідніх регіонах.
До повномасштабного вторгнення постраждалі регіони відігравали провідну роль у виробництві овочів, а також зернових. Проте в поточному році негативний вплив теракту на економічну активність у сільському господарстві буде маржинальним, оскільки значна частина угідь була окупована ще з минулого року, а врожай озимих, зокрема пшениці, вже був на пізній стадії вегетації без потреби в зрошенні.
Урожаї овочів та окремих фруктів під більшим ризиком. Проте, за оцінками НБУ, їх втрати також будуть помірними (до 5%) завдяки достатньому запасу вологи в ґрунтах та нарощуванню виробництва овочів в інших областях (Одеська, Миколаївська, Черкаська). Суттєві збитки зафіксовані в рибній галузі у зв’язку з мором риби та руйнуванням риборозплідних заводів. Однак частка рибного господарства в загальному обсязі сільгоспвиробництва є незначною.

Довгострокові наслідки
За прогнозом НБУ, руйнування Каховської ГЕС стримуватиме економічну активність у середньостроковій перспективі, передусім через шкоду сільському господарству. Втрата джерела води для зрошувальних каналів значно ускладнить зрошування угідь. Разом зі зміною кліматичних умов це негативно позначиться на врожайності агрокультур у регіоні та, відповідно, обсягах їх вирощування (насамперед овочів і баштанних культур, меншою мірою зернових та олійних культур).
"Також може постраждати молочна галузь регіону внаслідок погіршення стану пасовищ та харчова промисловість, переважно переробка овочів та олії. Усе це посилюватиме тиск на ціни на продукти харчування навіть після війни", – йдеться в огляді.

Підрив Каховської ГЕС стримуватиме і відновлення судноплавства в нижній частині Дніпра до Чорного моря унаслідок як обміління Дніпра, так і руйнування інфраструктури портів та річкових терміналів уздовж гирла Дніпра нижче Каховського шлюзу. Хоча порти в підтопленому регіоні не були залучені до роботи "зернового коридору", а судноплавство Дніпром слабко використовувалося і раніше, попри дешевший спосіб транспортування. Водночас брак наскрізного річкового сполучення разом із ускладненим сухопутним сполученням може призвести до зростання логістичних витрат у регіоні, допоки не відновляться транспортні шляхи, зазначають в НБУ.
Екологічна катастрофа, нестача води може посилити міграційні процеси та відповідно зумовити скорочення робочої сили, передусім міст – промислових гігантів: Кривого Рогу, Нікополя та Марганця. Це ускладнить відновлення регіону.
"За оцінками НБУ, втрати ВВП у наступні роки будуть меншими, ніж у 2023 році, завдяки як інвестиціям у відновлення постраждалих територій та галузей, так і переорієнтації виробництва до інших областей. Другий із зазначених чинників разом із нарощуванням імпорту стримуватиме інфляційний тиск. Однак ці втрати матимуть сталий характер та позначатимуться саме на потенційному ВВП упродовж тривалого періоду часу до можливого відновлення комплексу гідроспоруд", – повідомили в НБУ.

Нагадаємо, російські військові підірвали греблю Каховської ГЕС у Херсонській області 6 червня. За даними Київської школи економіки, сума прямих збитків, спричинених підривом росіянами Каховської ГЕС, складає щонайменше 2 млрд доларів.