Рівень довіри до президента Володимира Зеленського поступово знижується з травня 2022 року, але станом на травень 2024 року більшість опитаних довіряють главі держави. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 16-22 травня.
"Станом на травень 2024 року 59% довіряють В. Зеленському, 36% – не довіряють", – йдеться в повідомленні.

У КМІС нагадали, що після президентських і парламентських виборів 2019 року 80% українців довіряли Зеленському. Проте до лютого 2022 року рівень довіри поступово знизився до 37% (і напередодні вторгнення вже було більше тих, хто йому не довіряє).

Після вторгнення рівень довіри до президента Зеленського зріс до 90%, але до кінця грудня 2023 року упав до 77%, а до лютого 2024 року – до 64%.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький підкреслив, що наразі Зеленський зберігає легітимність в очах українського суспільства і більшість українців продовжують йому довіряти (а 70-80% виступають проти проведення зараз виборів).
"Утім, тенденція до зниження довіри продовжується і, як можна бачити з результатів, основні причини для критики від пересічних українців – не завжди вдала кадрова політика і рішення та питання справедливості (зокрема, у формі боротьби з корупцією та справедливого тягаря війни для всіх)", − зазначив Грушецький.

За його словами, наразі українці більше зосереджуються на критиці "команди", а не самого президента, проте тренд зниження довіри вказує, що вже відбувається "перенесення негативу" і на самого Зеленського.

Дослідження тривало 16-22 травня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 002 респонденти у віці 18 років і старше, що мешкають у всіх регіонах України.
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас з 1 002 респондентів 26 до 24 лютого 2022 року проживали на території, які зараз окупована), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3% для показників, близьких до 25%, 2,1% − для показників, близьких до 10% та 1,5% − для показників, близьких до 5%.
КМІС зазначає, що за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, однак соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.