Головні для України посади в майбутньому уряді Німеччини займуть політики, які загалом займають прихильну до Києва позицію.

РБК-Україна розповідає, хто саме очолить ключові міністерства та про їхні погляди щодо України.

Фрідріх Мерц – Канцлер

Новий очільник німецького уряду має величезний політичний досвід. Протягом багатьох років був головним суперником Ангели Меркель в партії "Християнсько-демократичний союз". А з 2021 року очолює партію.

Мерц кілька разів залишав політику і працював корпоративним юристом, входив до складу наглядових рад десятків компаній. Зокрема, він очолював наглядову раду німецького підрозділу інвестиційного гіганта BlackRock.

Загалом, новий канцлер є представником правоцентристського політичного табору. У своїх передвиборчих обіцянках Мерц говорив, що "змусить Німеччину знову функціонувати". Він прихильник спрощення податкової системи та зниження податків. Також Мерц прагне встановлення жорсткої імміграційної політики. Крім того, політик виступає за збільшення оборонного бюджету та створення Національної ради безпеки, яка має розробити нову Стратегію національної безпеки.

Мерц послідовно підтримує Україну від початку повномасштабного вторгнення Росії. Бувши в опозиції, він критикував уряд Олафа Шольца за недостатню підтримку України.

Серед іншого, він був прихильником надання Україні ракет Taurus. Декілька разів приїздив в Україну. Під час останньої поїздки, у грудні 2024 року, запевнив, що у разі свого обрання канцлером збільшить військову підтримку для Києва.

Ларс Клінгбайль – міністр фінансів

Посада міністра фінансів у політичній ієрархії Німеччини є другою за важливістю. Крім того, очільник мінфіну має безпосередній вплив на виділення допомоги Україні. Також він буде заступником Мерца на посаді віце-канцлера.

Ларс Клінгбайль – співлідер Соціал-демократичної партії з 2021 року. Належить до консервативно-прагматичного крила партії. Соціал-демократи історично підтримували зближення Німеччини з Росією. Однак, після повномасштабного вторгнення РФ Клінгбайль визнав, що це було помилкою та закликав до повного перегляду підходу до Росії. У березні 2023 року політик відвідував Україну.

Разом з тим, він є прихильником дипломатичних переговорів поряд із наданням військової допомоги Україні. У січні 2023 року політик заявляв, що орієнтується на підхід канцлера Німеччини у 1969-1974 років Віллі Брандта: "з одного боку – за військову силу, з іншого – за те, щоб ставка робилася на дипломатію".

Йоганн Вадефуль – міністр закордонних справ

Депутат Бундестагу з 2009 року.У попередньому скликанні Йоганн Вадефуль був заступником голови фракції ХДС/ХСС. Спеціалізується на темах зовнішньої політики і оборони. Він часто критикував надмірну обережність німецької політики і закликав до більшої сміливості в протистоянні авторитарним режимам.

Зокрема, політик закликає до жорсткішої політики Німеччини щодо Росії, а також виступає за збереження міцних зв'язків зі США. Крім того, Вадефуль наголошує на важливості сильного Європейського Союзу, який має виступати єдиним фронтом у зовнішній політиці.

Новий очільник німецького МЗС виступає за надання Україні зброї без обмежень.

10 березня Вадефуль в інтерв'ю Rheinische Post заявив, що необхідно зробити все, аби запобігти поразці України, до чого належить і постачання "найкращих систем озброєння, а Taurus – це якраз така система". Також він підтримує дозвіл на удари німецькою зброєю вглиб території Росії.

Борис Пісторіус – міністр оборони

Є представником соціал-демократів. Займав посаду міністра оборони ще в попередньому уряді. Наразі є найпопулярнішим політиком у Німеччині, обігнавши за рейтингами й попереднього канцлера Шольца, і майбутнього – Мерца.

Пісторіус є прихильником збільшення оборонного бюджету Німеччини та інших країн Євросоюзу, зважаючи на загрозу з боку Росії. Він також закликав до реформи так званого "боргового гальма" Німеччини – конституційного обмеження дефіциту бюджету Німеччини. Політик вважає, що воно не відповідає сучасним реаліям і стримує фінансування оборони. Також він пропонував виключити військові витрати з цих обмежень, щоб забезпечити більшу гнучкість у бюджетуванні. Водночас Пісторіус відкидає вимогу президента США Дональда Трампа про витрати на оборону в 5% ВВП, називаючи їх нереалістичною.

Пісторіус неодноразово заявляв, що підтримка України коштує дорого, але її поразка обійдеться значно дорожче. Тож він виступає за подальшу військову допомогу. Але щодо далекобійних ракет Taurus, займає обережну позицію. Він наголошує, що рішення про їх передачу має ретельно зважуватися. Водночас політик відкидає ідею примусу України до компромісів із Росією. Також Пісторіус вважає передчасною дискусію щодо відправлення в Україну європейського контингенту.

При підготовці публікації використовувалась інформація Frankfurter Rundschau, однак зауважимо, що інші німецькі медіа говорять про ці ж самі ключові кандидатури.

Коаліція в Німеччині

​Нагадаємо, що у лютому 2025 року в Німеччині відбулися дострокові парламентські вибори, призначені через політичну кризу в уряді канцлера Олафа Шольца.

У результаті виборів консервативний блок Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та Християнсько-соціального союзу (ХСС) отримав найбільшу кількість голосів.

Після виборів ХДС/ХСС та СДПН розпочали переговори про формування нової коаліції, а вже сьогодні 9 квітня було оголошено про досягнення остаточної домовленості. ​

Детальніше про це можна дізнатись в матеріалі РБК-Україна.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.