Ситуація в Ізраїлі та околицях суттєво загострилася в останні дні, після ракетного удару бойовиків "Хезболли" по стадіону та відплатного удару Ізраїлю по Бейруту. Ліквідація одного з ватажків ХАМАС Ісмаїла Ганії може вивести ескалацію на новий рівень.

Про те як розвиваються події та чи переростуть вони у масштабнішу війну – читайте в матеріалі РБК-Україна.

Зміст

• Серія болючих ударів

• Публічний ляпас Ірану

• Різні погляди в Ірані

• Що змінить вбивство Ганії для ХАМАС

Серія болючих ударів

Атаки близького до Ірану угруповання "Хезболла" по території Ізраїлю тривають з 7 жовтня минулого року, та особливо смертоносним став удар 27 липня по селу Мадждал-Шамс на Голанських висотах. Тоді загинули 12 осіб, переважно діти й підлітки, ще близько 40 зазнали поранень.

Ізраїль готував відповідь кілька днів і в ніч на 31 липня завдав удару по об'єкту "Хезболли" у столиці Лівану та ліквідував старшого радника лідера "Хезболли" Фуада Шукра, також відомого як Хадж Мохсін. Армія оборони Ізраїлю підтвердила його знищення.

За кілька годин в Тегерані стався більш політично вагомий інцидент. Було вбито голову політбюро ХАМАС Ісмаїла Ганію, який був політичним лідером угруповання. В його резиденцію влучила ракета. Ізраїльська сторона на момент підготовки матеріалу не прокоментувала атаку (втім, Ізраїль часто залишає подібні випадки без офіційних коментарів). У якій мірі до цієї операції було чи не було залучено внутрішньоіранські сили, імовірно, ситуативно, також стане відомо згодом.

Поза тим, якщо буде остаточно підтверджено, що саме Ізраїль знищив лідера ХАМАС, це потужний сигнал, що Ізраїль може дістати своїх ворогів практично будь-де. Хоча одразу після ліквідації Ганії у столиці Ірану – найпотужнішої держави-ворога Ізраїлю – в цьому вже й так ніхто не сумнівається.

Публічний ляпас Ірану

Ліквідація Ісмаїла Ганії сталася у Тегерані у знаковий момент. Він прибув на інавгурацію новообраного президента Масуда Пезешкіяна.

Нагадаємо, навесні цього року в Ірані загинув попередній президент Ібрагім Раїсі, тож довелося проводити позачергові вибори, на яких власне переміг ліберал Масуд Пезешкіян, налаштований на покращення стосунків із Заходом.

Тож вбивство лідера ХАМАС є публічним ляпасом для Ірану, який він не може проігнорувати. Інша справа – якою саме буде реакція.

У схожих випадках раніше Іран намагався балансувати. Так, 5 квітня цього року Ізраїль атакував іранські дипломатичні представництва в сирійському Дамаску. Згідно з міжнародним правом, це територія Ірану, тому атака була сприйнята як порушення суверенітету цієї країни. Відповідь Ірану тоді була жорсткою, але більше демонстративною. По території Ізраїлю було випущено більше сотні крилатих ракет та дронів, з яких було збито 99%.

Та згодом з’ясувалося, що Іран дипломатичними каналами заздалегідь попередив США про удар. До того ж, відбивати іранську атаку Ізраїлю допомагали ті ж США, Великобританія та низка інших країн. Після удару постійне представництво Ірану при ООН написало, що "питання вичерпане", але реакція Тегерана "буде набагато жорсткішою" у випадку повторної атаки.

Тоді Іран був зацікавлений тримати Ізраїль у напрузі через свого проксі-клієнта "Хезболлу", але не розв’язувати повноцінну війну. Цього разу всі без винятку лідери Ірану так само заявляють про плани жорсткої відповіді Ізраїлю. Та є нюанси.

Різні погляди в Ірані

В оточенні верховного лідера Ірану – рахбара (вищого керівника) Алі Хаменеї – є кілька груп впливу.

Одна зробила ставку на новообраного президента Масуда Пезешкіяна, з перспективою можливого відновлення контактів із Заходом. Попри те, що президент в Ірані має обмежений вплив на зовнішню політику, він регулярно заявляє про необхідність повертатися до так званої "ядерної угоди".

Як відомо, в рамках угоди 2015 року Іран обмежив свою ядерну програму в обмін на зменшення економічних санкцій. Проте у 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп відмовився від угоди.

Наразі у США, принаймні від команди Байдена-Гарріс теж надходять позитивні сигнали. Заступник речника Держдепартаменту Ведант Пател заявив 29 липня, що Штати готові до поновлення переговорів, незалежно від зміни президента в Ірані.

А 28 липня США проінформували Іран про готовність Білого дому до переговорів про швидке повернення до ядерної угоди після внесення незначних поправок, пише кувейтське видання Al-Jarida, посилаючись на джерело у Вищій раді національної безпеки Ірану.

За словами співрозмовника видання, американський президент готовий підписати угоду до закінчення свого терміну. А переговори між США та Іраном про повернення ядерної угоди ведуться вже певний час, але напад терористичних угруповань ХАМАС на південь Ізраїлю 7 жовтня та смерть іранського президента негативно вплинули на хід перемовин.

Це не скасовує проблеми, якщо на президентських виборах у США переможе Дональд Трамп. Але може зіграти на користь Камалі Гарріс під час передвиборчих перегонів.

І загалом, США налаштовані не допустити розгоряння великої війни в регіоні та докладають зусиль, аби Ізраїль діяв проти ХАМАС і "Хезболли" не надто жорстко.

З іншого боку, в оточенні верховного лідера Ірану є консервативно налаштовані групи впливу, які виступають проти зближення із Заходом, за якнайшвидше створення ядерних боєголовок та загалом за більш агресивну політику Ірану на Близькому Сході, а також продовження співпраці з Росією та Китаєм.

Перш за все, це елітні групи, що пов’язані із Корпусом вартових ісламської революції. В їхніх інтересах – жорстка відповідь на ліквідації лідерів ХАМАС і "Хезболли", адже такі дії автоматично поставлять на паузу будь-які переговори про відновлення "ядерної угоди" та можливе зближення зі США.

Що змінить вбивство Ганії для ХАМАС

Ісмаїл Ганія як політичний лідер ХАМАС протягом багатьох років жив у еміграції, переважно в еміраті Катар. Після атак на Ізраїль 7 жовтня 2023 року він відмовився повернутися в Сектор Газа, однак був долучений до перемовин між Ізраїлем та ХАМАС про припинення вогню і повернення заручників. Тож імовірність досягнути хоч якоїсь домовленості різко знизилася.

Разом з тим, Ганія не мав жодного впливу на військове керівництво ХАМАС, яке перебуває у Секторі Газа і діє автономно. Більше того, відомо, що останнім часом між військовим та політичним керівництвом угрупування існують серйозні протиріччя.

Військове крило ХАМАС – "Бригади Ізз ад-Діна аль-Кассама" назвало вбивство Ганії "небезпечною подією", яка матиме "серйозні наслідки для всього регіону". Однак через знищення значної частини військового потенціалу, у ХАМАС не так багато можливостей атакувати Ізраїль.

Водночас вбивство політичного лідера ХАМАС вже збурило палестинське населення. Угрупування, що діють на Західному березі ріки Йордан, закликали до загального страйку на знак протесту проти вбивства Ганії.

Тож ситуація на Близькому Сході вкотре серйозно загострилася – однак поряд із силами, які зацікавлені у подальшій ескалації, є й чимало впливових гравців, налаштованих не допустити великої війни в регіоні.

При написанні матеріалу використовувалися публічні заяви ізраїльських та іранських політиків, лідерів ХАМАС, матеріали видань Jerusalem Post та IRNA.

Нагадаємо, з 7 жовтня 2023 року Ізраїль проводить військову операцію в Секторі Газа у відповідь на терористичний напад з боку угруповання ХАМАС.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.