Древнє минуле нашої планети Земля залишило прийдешнім поколінням незчисленну кількість загадок, вирішенням яких вчені, лінгвісти, археологи й ентузіасти – історики займаються століттями. Чудернацьки споруди, різноманітні, незрозумілі й до наших днів, написи, знаки, схеми й малюнки спонукають до пошуку істинного їх значення. Але не завжди вдається дійти до дійсного значення всієї цієї спадщини – послань з далекої давнини.

На Павлоградщині також є кілька загадкових споруд – Майданів, самими значними з яких є 10: Мавринський, Карабинівський, Булахівський, Малоолександрівський, Свідівок, В’язовоцький, Нижнянський, Богуславський, Полігонівський та Привовчанський. Вони різняться за схемами розташування своїх споруд, за формою, висотою та розміщення деяких архітектурних деталей. Але кожен з них – надзвичайно цікавий об’єкт, який, і до цієї пори, мало вивчений. Принаймі, не визначене їхнє головне призначення.

Народний депутат України Артур Мартовицький зацікавився цими древніми (адже, за висновками багатьох вчених, вік Майданів – більш, ніж 4000 років!) спорудами ще на початку своєї першої депутатської каденції. Адже дуже важливо знати минуле свого рідного краю, культуру, традиції, звичаї народів, які населяли Павлоградщину тисячі років тому. Бо, як відомо, не знаючи свого минулого – неможливо побудувати своє майбутнє. Але вивчення історії спорудження Майданів і Курганів, їхнє призначення та терміни користування ними, впорядкування, прокладення туристичних маршрутів для ознайомлення з цими дивовижними пам’ятками архітектури, а, можливо – й культури древніх цивілізацій потребує системності, виваженого, поміркованого підходу.

І в цьому, 2018 році, Артур Володимирович започаткував нову Програму по збереженню пам’яток древньої культури й архітектури на території Західного Донбасу під назвою «Майдани Павлоградщини».

28 листопада, за присутності ініціатора Проекту – народного депутата України Артура Мартовицького, голови Павлоградської райради Наталі Гримайло, голови Павлоградської РДА Святослава Максимчука, голів сільських Об’єднаних територіальних громад: Богданівської – Олексія Грищенко, Вербківської – Любов Холоденко, Межирічської – Олекандра Луценка, керівників учбових закладів, краєзнавчих музеїв, шкільних екологічних груп міст регіону і сільрад Павлоградського району.
Протягом майже двох годин всім присутнім були продемонстровані вже відомі дослідження Майданів фахівцями з археології, екології й історії, висунуті гіпотези їхнього призначення, класифікація, детальні характеристики, фото-й відео зйомки з висоти «пташиного польоту» та, навіть – каналу Diskaveri з Космосу.

Сам народний депутат у своїй передмові до презентації зазначив, що Майдани й Кургани, розташовані на території Західного Донбасу – це, самі по собі, визначні пам’ятки архітектури, суспільного устрою та культури древніх народів, що населяли наш край в далекі часи, як кажуть вчені, «бронзового віку». Але як називались ці народи, до якої з рас вони належали – відповіді до сих пір немає. Тому ці древні споруди необхідно зберегти хоча б для того, щоб вивчити їх ще детальніше, надати можливість всім охочим помилуватися архітектурою, красою й витонченою геометрією «давнини глибокої», взяти їх під постійний нагляд, впорядкувати й захистити від знищення. А ще – прокласти кілька туристичних маршрутів, якими місцеві краєзнавці й історики будуть водити туристів. Адже наша Павлоградщина заслуговує, щоб про неї знали не тільки по трудових і бойових звитягах, а й по унікальних земляних спорудах, які є прикрасою не тільки нашого краю, а й всієї України й на які до цієї пори сама держава особливої уваги не звертала.

Програма буде реалізовуватися впродовж 3 років спільними зусиллями сільських громад, пошукових загонів, екологічних груп юних краєзнавців за допомоги самого народного депутата. Також, планується провести Конкурс «Майдани Павлоградщини», метою якого буде визначення найбільш кмітливих і допитливих мешканців міст і сіл, що цікавляться історичними даними про минуле краю, залучення фахівців для більш детального вивчення Майданів, розповсюдження інформації про ці видатні архітектурні пам’ятки далекого минулого.

Як зазначив, після закінчення презентації, сам Артур Володимирович, ця Програма – дуже важлива й корисна не тільки для пізнання минулого, а й для виховання підростаючого покоління. Бо без детального вивчення й знання минулого не можна будувати майбутнє.

Запись …І височать вони над нашим краєм впервые появилась .