Комунікаційна стратегія української влади, яка спрямована на донесення меседжу, у тому числі через відеозвернення президента Володимира Зеленського, про те, що "ми рухаємося вперед" з метою підтримання оптимізму в країні та за кордоном, розкол між Офісом президента, військовим керівництвом і врешті суспільством, пише Financial Times. Про це пише Financial Times.
"За словами трьох осіб, знайомих з комунікаційною стратегією, меседж завжди полягає в тому, що "ми рухаємося вперед", з метою підтримання оптимізму в країні та за кордоном. Ця політика застосовується на всіх державних рівнях, від міністерств і місцевих адміністрацій до військового командування, і включає сувору цензуру поганих новин, таких як кількість українських жертв або успішні російські удари", – йдеться в статті.
Але в умовах, за словами опитаних виданням офіцерів ЗСУ, колишніх співробітників ОП і фахівці з комунікаційних стратегій, коли Україна цього року не досягла значних військових успіхів, а західна підтримка зменшується, комунікаційна стратегія створює розкол між адміністрацією президента і військовим керівництвом.
"Нам потрібно додати більше реалізму… і ми повинні бути такими ж сміливими, як і 24 лютого (2022 року)", – сказала виданню людина, пов'язана з президентською комунікаційною стратегією.
Тим часом, пише FT, військові лідери стверджують, що розрив між офіційними повідомленнями і ситуацією на місцях більше не є переконливим, а отже, не мотивує ні українців, ні західних партнерів країни.
"Але Зеленський вважає оптимістичне послання єдиним способом заспокоїти тих, хто сумнівається в Україні на Заході, і зміцнити довіру українського бізнесу, який є життєво важливим джерелом податкових надходжень для військових зусиль", – пише видання.
Видання нагадує, що розбіжності стали очевидними коли головнокомандувач Валерій Залужний заявив виданню The Economist, що війна зайшла в "глухий кут" – слово, яке є табу в Києві, попри те, що лінія фронту на сході України майже не зрушилася з місця з моменту початку контрнаступу в червні цього року.
"Відвертість Залужного здивувала багатьох українців, а деякі західні лідери навіть телефонували до Києва, щоб запитати, що це означає і чи є переговори зараз пріоритетом, за словами чиновника", – зазначає видання.
Ірина Золотар, радник і керівниця відділу комунікацій колишнього міністра оборони України Олексія Резнікова, сказала, що стратегія оптимізму спочатку спрацювала, допомагаючи українцям повірити в себе і свою здатність протистояти вторгненню.
Але зараз, каже Золотар, така стратегія створила заплутаний наратив, де "очікування завищені і не відповідають реальному стану справ". За її словами, статті у ЗМІ, які описують ситуацію "не так добре", як офіційна лінія, сприймаються як неправдиві. Натомість уряд повинен демонструвати "збалансований реалізм".
За її словами, нинішня стратегія призвела до того, що аудиторія на Заході запитує, навіщо їм вкладати гроші своїх платників податків, якщо Україна завжди "ось-ось переможе".
Новини про війну просочуються до української громадськості через соціальні мережі та "сарафанне радіо", попри цензуру, каже Оксана Романюк, директор Українського інституту масової інформації.
"Майже у кожного українця є родичі чи друзі, які воюють або безпосередньо постраждали від війни. Якщо не буде негативної інформації, це вб'є довіру до влади", – сказала пані Романюк.
При цьому Романюк вказала на скорочення аудиторії українського національного "Телемарафону" – затверджених урядом випусків новин, що транслюються основними каналами, а також на нещодавнє опитування Міжнародного республіканського інституту, що базується в США, яке показало, що підтримка Зеленського знижується.
