Верховна рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт про лобізм, ухвалення якого є фактично останньою з вимог Єврокомісії, сформульованою у звіті про розширення у листопаді. Про це заявив нардеп Ярослав Железняк.
За схвалення законопроєкту проголосували 309 народних депутатів, проти не було жодного, 15 утрималися.
Ухвалення відповідного закону є однією з чотирьох рекомендацій Єврокомісії, виконання яких Україна мала завершити до березня згідно з листопадовим звітом ЄК щодо розширення. Наразі, це фактично єдина умова, яка залишилась. Поки невідомо, якими є оцінки ухваленого у середу законопроєкту з боку Євросоюзу.
Проєкт закону, серед іншого, пропонує визначити:
термінологію у сфері лобіювання;
права та обов’язки суб’єктів лобіювання;
методи впливу;
правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання;
створення Реєстру прозорості, держателем та адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції;
порядок реєстрації у Реєстрі прозорості та винятки з нього;
доступ до Реєстру прозорості (відкритий і безкоштовний);
звітність суб’єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості;
механізми контролю за діяльністю суб’єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання.
Метою прийняття законопроєкту є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів, нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із зацікавленими сторонами та суб’єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення діяльності суб’єктів лобіювання та посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування; механізмів контролю за лобістською діяльністю.
Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина раніше запевняла, що у законопроєкті відділили адвокацію від лобіювання, оскільки "адвокація не є лобіюванням".
Єврокомісія у листопаді рекомендувала країнам-членам ЄС розпочати офіційні переговори про вступ України до Євросоюзу після виконання Україною чотирьох додаткових кроків, серед яких ухвалення закону, який врегулює лобіювання за європейськими стандартами.
