Близько 3% мешканців Павлограда мають ті чи інші психічні розлади і стоять на обліку у медиків. Втім, чимало містян, у котрих є певні порушення психіки, намагаються самотужки долати свої проблеми, оскільки бояться розголосу. Ситуацію ускладнює і той факт, що місту не вистачає фахівців з психотерапевтичних практик.

Про це розповіла журналістам під час прес-конференції 5 жовтня головний психіатр Павлограда Наталя Гамій.

За словами лікаря, найбільшу кількість пацієнтів диспансерної групи становлять хворі з органічними розладами особистості внаслідок ураження головного мозку. На 2 місці – люди, котрі страждають так званими пограничними розладами психіки або непсихотичними (непродуктивними) розладами свідомості. Ще близько 4% пацієнтів страждають на депресію. «За консультаціями до нас щороку звертаються більше 20 тисяч людей. Але загальний страх перед зверненням до психіатрів залишається ще високим », – говорить Наталя Гамій . Вона зазначає, що, за оцінками спеціалістів, лише чверть людей з проблемами психічного здоров'я у розвинутих країнах регулярно лікуються у фахівців. Однак більшість хворих самотужки намагаються боротися з проблемами свого психічного здоров'я, звертаються за допомогою до сім'ї, друзів або колег, шукають потрібну інформацію в інтернеті. Ця ситуація характерна і для Павлограда.

«Ми говоримо за стигматизацію ( негативне виділення суспільством індивіда за якоюсь ознакою – прим. авт.) . Вона має у нас місце. З огляду на це, б агато людей, звертаючись до нас за допомогою, прохають не заводити на них ніякої документації. Хоча закон про психіатрію передбачає , що людина має зайти до кабінету, маючи на руках згоду н а надання їй допомоги. Тому в цьому питанні є проблеми », – констатує лікар . Н. Гамій також вказує на те, що останнім часом серед її хворих збільшується кількість випадків з органічними порушеннями психіки. На думку фахівця, це пов’язано із соматичними захворюваннями, черепно-мозковими травмами, нейроінфекціями тощо. Щодо хворих на депресію, то їхня кількість рік від року суттєво не змінюється, є лише сезонні сплески.

Н. Гамій відзначає, що на ситуацію з психічними розладами впливають різні фактори, в тому числі й стреси, пов’язані з війною. «Я працюю у військоматі і бачу тих, хто повертається з АТО. Однак лише в деяких випадках окремі бійці говорять про свої проблеми із психікою. Стандартною ж відповіддю є заперечення будь яких скарг. Про окремі моменти вони говорять лише після розпитувань. У багатьох є ставлення до лікарів: мовляв, що ви розумієте, якщо не були в тих умовах?»

Н. Гамій говорить, що з початку року лише два десятки атовців звернулися до фахівців її профілю за допомогою. «Зараз ми займаємося одним випадком – у чоловіка дуже важкий депресивний стан. Але більшість долають свої проблеми самотужки», – каже лікар. Вона визнає, що в Павлограді обмаль фахівців із психіатрії і немає жодного, хто б професійно займався психотерапією, хоч чимало містян цього потребують. До речі, останні роки в Павлограді залишається вакантною ставка дитячого психіатра. Попри всі ці складнощі, Наталя Гамій радить землякам, чий психічний стан потребує сторонньої допомоги, не залишатись наодинці з проблемою, а звертатись до психон еврологічного диспансерного відділення міської лікарні №1, розташованого за адресою вул.. Шевченка, 63; тел.: 6-00-60.

Поради лікаря

Мисліть позитивно, відкрийте для себе гумор, дружбу та любов. Якомога більше рухайтеся: бігайте, ходіть, просто потанцюйте, плавайте, ходіть на рибалку, відпочивайте на природі. Якщо ви віруюча людина, попросіть допомоги у вашому прагненні бути здоровим. Віра, молитва і духовність відіграють важливу роль в одужанні. Ваше відчуття духовного благополуччя може допомогти вам подолати випробування, які ви не в змозі змінити.

Олекса Сурай