pavlograd.info 06.09.2018 16:14

Сергій Биков — політтехнолог, голова ІНПОЛІТ розповів про пропозицію Юлії Тимошенко до кандидатів у президенти підписати Меморандумщодо незмінності європейського вибору України.

На засіданні Погоджувальної ради лідерів парламентських фракцій та комітетів, яка відбулася 3 вересня, лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко закликала кандидатів у президенти підписати Меморандум щодо незмінності європейського та євроатлантичного вибору, протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України.
«Ми пропонуємо, щоб всі лідери фракцій, всі кандидати у президенти підписали цей Меморандум. Де чітко визначено незмінність курсу на європейську інтеграцію, інтеграцію в НАТО, визначено, що Крим і Донбас – це українські території, які мають бути повернуто. Де чітко визначено, що війна – це війна, а не АТО, чітко визначені інші питання, пов‘язані з національною стратегією України. Я перша його підпишу і звернуся до кожного», – закликала Юлія Тимошенко.
Суспільно важливою пропозицією цього документу є те, що всі українські політики, які 2019 року змагатимуться на президентських та парламентських виборах, матимуть взяти перед українським народом наступні зобов’язання:

• зберегти незмінність зовнішньополітичного курсу України на членство в ЄС і НАТО;
• спільними зусиллями домогтися повного та безумовного відновлення територіальної цілісності та суверенітету України;
• дотримуватися режиму українських і міжнародних санкцій проти Російської Федерації до повного звільнення анексованих і окупованих українських територій;
• домагатися всіма силами повернення в Україну усіх без винятку в’язнів сумління, полонених та заручників, які незаконно утримуються Кремлем та терористами на сході України.
Цей Меморандум буде відкритим до підписання усіма політиками та політсилами, які братимуть участь у президентських і парламентських виборах у 2019 в Україні. Тимошенко наголосила на тому, що ці пріоритети мають бути однаково непохитними та недоторканними для усіх політсил, які підписали Меморандум.
Важливо й те, щоб вони не стали ані предметом спекуляцій, ані ревізії як під час виборчих кампаній, так і після приходу до влади. Одним з перших на пропозицію Юлії Тимошенко відреагував президент Петро Порошенко.
Не заглиблюючись у зміст документу, його суть та суспільну важливість, він заявив про його неефективність та про те, що його дратує слово «меморандум».
«В мене взагалі, після подій з російською агресією, слово меморандум, включно з Будапештським, дещо дратує. Оскільки документ з такою назвою як пам’ятна записка не носить зобов’язуючого характеру» — із такою цитатою Порошенко фактично відмовився ставити підпис під запропонованим документом.
Суспільство вже відреагувало на таку відмову потенційного кандидата у президенти: в ЗМІ та соцмережах превалює громадська думка про те, що слова Порошенка — лише відмовка. Очевидно, що він не хоче брати на себе жодні зобов’язання у формі будь-яких документів. Інакше він би запропонував інший варіант документу, і, можливо, більш жорсткий за ступенем відповідальності.
Ті поправки до Конституції, про які говорить Порошенко, навіть за своєю суттю є зовсім іншим документом, який не накладає жодних зобов’язань на конкретних політиків, включно з самим Порошенком. Мета цих поправок — лише визначити межі повноважень державних органів і інституцій. Виходить, що Порошенко і тут просто прагне уникнути відповідальності. Вочевидь, найбільш загрозливим для власної персони для Порошенка є пункт Меморандуму, який стосується санкцій. Тому що, у разі сумлінного виконання цього пункту, він має згорнути всю торгівлю з Росією, яку ведуть підконтрольні йому бізнес-структури.
Як показують останні чотири роки, президент Порошенко такого бажання не має.
До речі, обмовка Порошенка про те, що його дратує саме слово «меморандум» є не лише недопустимою з точки зору культури мови першої особи. Її сміливо можна назвати «обмовкою за Фрейдом». Тому що саме Порошенко не використав Будапештський меморандум для захисту незалежності і територіальної цілісності України від російської агресії. Натомість він уже двічі у Мінську погодився з умовами, які продиктувала Російська Федерація. Як говориться в народі, «на злодії й шапка горить».