Семеро осіб, у тому числі колишні поліцейські та лікарка, звинувачені після смерті громадянина України у Вроцлавському центрі допомоги особам у стані алкогольного сп'яніння, були засуджені до тюремного ув'язнення терміном від 1,5 до 5 років.
Про це повідомляє RMF24.
Суд визнав підсудних винними у вбивстві з необережності 25-річного Дмитра Никифоренка шляхом побиття та насильницького притискання, а у випадку з лікарем – у нереагуванні на застосування до українця таких заходів примусу.
Найсуворіші покарання – п'ять років позбавлення волі – суд виніс двом вже колишнім співробітникам поліції. Інших двох колишніх офіцерів, лікарку і двох співробітників Вроцлавського центру допомоги особам, які перебувають в стані алкогольного сп'яніння, було засуджено до тюремного ув'язнення на терміни від 1,5 до 4 років.
Дві співробітниці витверезника були виправдані.

Колишнім співробітникам поліції також заборонили займатися професійною діяльністю на строк від 4 до 10 років. Засуджені санітари витверезника не зможуть працювати на цій посаді протягом восьми років і трьох років, а лікарка – протягом п'яти років.
Засуджені також повинні виплатити батькам і нареченій загиблого по 200 000 злотих (близько 50 тисяч євро).
Батько Дмитра Никифоренка після оголошення вироку заявив, що його сина вбили, а підсудні мають бути засуджені за вбивство.
“Це має бути покарання у вигляді 25 років позбавлення волі”, – сказав він.

Трагедія сталася 30 липня 2021 року. Після затримання поліцією і вкрай жорстокого побиття у міському витверезнику 30 липня помер 25-річний громадянин України Дмитро Никифоренко.
Поліція стверджувала, що чоловік агресивно поводився щодо офіцера поліції, і тому правоохоронці застосували до нього газ і наручники.
За даними польських ЗМІ, насильство щодо українця застосовували невиправдано.
Справа смерті українця після затримання поліцією викликала значний резонанс у Польщі.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляв, що очікує на найсуворіше покарання польських поліцейських, причетних до смерті Никифоренка.

Німецький уряд з огляду на прогнози можливого нападу Росії на Північноатлантичний альянс оновив “рамкову директиву про тотальну оборону” часів холодної війни, яка визначає заходи безпеки на випадок агресії.
Про це говорить текст директиви.
План “тотальної оборони” ґрунтується на припущенні, що в разі нападу Росії на НАТО німецькі війська будуть перекинуті на східний фланг.
У разі нападу на Німеччину федеральний уряд має негайно оголосити про це через радіо та інтернет. Бундестаг до завершення агресії не можна буде розпустити, влада буде використовувати “спеціальні технології” для обміну секретною інформацією, а ЗМІ повинні “без затримки” оповіщати населення про важливі новини.
Передбачається, що німці повинні будуть використовувати для укриття підвальні приміщення в “міцних будівлях”, підземні автостоянки або підземні залізничні станції. Лікарні мають бути готові до напливу пацієнтів. За потреби влада може віддавати наказ про евакуацію, при цьому сім'ї не можна буде розлучати.
На час війни влада Німеччини контролюватиме постачання продовольства, матиме стратегічний резерв продуктів тривалого зберігання (рис, бобові, згущене молоко) та за потреби регулюватиме ціни чи запроваджуватиме систему талонів на харчі. Вона також може зобов'язувати компанії працювати виключно на потреби оборони й вилучати майно для армії.
План “тотальної оборони” детально регламентує роботу комунальних служб і критичної інфраструктури. Приміром, сміття потрібно обов'язково прибирати, щоб запобігти епідеміям, а військова техніка матиме абсолютний пріоритет на дорогах і залізниці. Метеорологічні служби на час війни можуть із міркувань безпеки не повідомляти прогноз погоди.
Також у Німеччині в таких умовах повертається обов'язкова військова служба. Усі з 18 років повинні будуть працювати на роботах, причому вони можуть бути зобов'язані працювати у вихідні та святкові дні.
Нагадаємо, нещодавно міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про необхідність бути готовими до війни у 2029 році. Водночас канцлер Олаф Шольц запевнив, що зробить все можливе, аби не допустити втягування Німеччини у війну.

Президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини з головою індійського уряду Нарендрою Моді. Запросив прем'єра до України.
Про це повідомляє Telegram-канал президента.
“Провів телефонну розмову з премʼєр-міністром Індії Нарендрою Моді, щоб привітати його з перемогою на виборах. Побажав якнайшвидшого формування уряду та плідної роботи задля процвітання індійської нації”, – написав президент.

За словами Зеленського, під час перемовин:
сторони обговорили підготовку до саміту миру. Президент розраховує на участь Індії на найвищому рівні; Моді було запрошено відвідати Україну.
Позиція Індія щодо війни в Україні
Від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України Індія заявила про нібито нейтральну позицію щодо війни. Ба більше, Нью-Делі досі публічно не засудило країну-терориста.
Водночас у січні Reuters розповідало, що Індія все ж планує відмовитися від російської зброї і дистанціюватися від Москви. Водночас вона переймається через те, що це може підштовхнути Росію ближче до Китаю.
Також нещодавно голова Міністерства закордонних справ (МЗС) Дмитро Кулеба попередив Індію щодо “червоних ліній” у разі підтримки військової машини Росії.

На Одещині викрили посадовців міграційної служби, які “заробляли” на іноземцях: керівник спільно з підлеглим вимагали у громадянина Молдови 20 000 доларів США за допомогу уникнути депортації.
Про це повiдомляє ДБР, Одеська обласна прокуратура.
У чоловіка був анульований паспорт громадянина України, тому його чекала примусова депортація.
Чиновники порадили йому подати до суду апеляцію проти своєї депортації. Вони обіцяли допомогти йому виграти суд та навіть брались підготувати необхідні для суду документи, вплинути на суддю та на інших працівників ДМС, які б представляли позицію установи в суді.
Двом працівникам ДМС повідомлено про підозру у прийнятті пропозиції неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Суд обрав чиновникам запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави керівнику управління – 70 млн грн, співробітнику – 7 млн грн.
У ДБР кажуть, що за місцем роботи та проживання посадовців було проведено обшуки та виявлено гроші у тому числі криптовалюта, коштовності та майно на суму щонайменше 140 млн грн, вартість якого значно перевищує їхній законний заробіток. Лише коштовності дружини керівника за попередніми оцінками вартують майже 3 млн грн.
Серед іншого, у начальника виявили записані на його матір елітний будинок у 200 кв. метрів та придбаний торік у салоні автомобіль за 7 млн гривень. У матері посадовця у власності також перебуває багато земельних землянок, інші будинки та магазини.
Відповідно до щорічної декларації за 2023 рік посадовець отримав заробітну плату на загальну суму 345 116 гривень.
Вирішується питання щодо додаткової кваліфікації щодо незаконного збагачення, додають у Бюро.
Наразі вирішуються питання щодо відсторонення підозрюваних від займаних посад та накладення арешту на вилучене під час обшуків майно.

Сьогодні в парламенті не зареєстрована жодна ініціатива з пропозицією знизити мобілізаційний вік.
Про це заявив голова Верховної ради Руслан Стефанчук під час брифінгу.
“Станом на зараз жодних якихось офіційних заяв, повідомлень, звернень, пропозицій до українського парламенту в межах суб’єктів законодавчої ініціативи не надходило”, – заявив Стефанчук.

Голова Верховної ради додав, що усвідомлює, що війна є “страшною математикою часу, зброї, фінансів та людського ресурсу”. Також він нагадав й те, що парламент ухвалив законодавчі акти для того, щоб зробити мобілізацію справедливою й щоб людей припинили “хапати на вулиці”.
Мобілізація в Україні
16 квітня президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт про мобілізацію №10449. Документ містив зміни щодо процесу мобілізації, які набрали чинності вже 18 травня. Відповідно до закону в Україні зменшили призовний вік до 25 років. Також військовозобов'язаних зобов'язали оновити особисті дані, втім є й виключення.

“Укрзалізниця” посилює денне сполучення Києва та Львова новим швидкісним поїздом Інтерсіті+ №741/742 Київ — Львів.
Про це повідомляє пресслужба “Укрзалізниці”.
За даними пресслужби, двоповерховий електропоїзд Škoda CityElefant відправлятиметься з Києва о 14:45, Коростень 16:26-16:27, Підзамче 20:42-20:44, прибуття до Львова о 20:56.
“Зворотно поїзд відправлятиметься зі Львова о 08:10 із зупинкою у Підзамче 08:21-08:23, Коростень 12:31-12:32 прибуття до Києва о 14:10”, – додали в пресслужбі.

Там також додали, що поїзд відправлятиметься по середах, пʼятницях та неділях з Києва до Львова (перший рейс – 9 червня) та по понеділках, четвергах та суботах — зі Львова до Києва (перший рейс — 10 травня).
“Для більш зручного доїзду, у поїзда передбачена зупинка на станції Підзамче у Львові”, – зазначили в “Укрзалізниці”.

Нагадаємо:
У травні “Укрзалізниця” призначила додатковий потяг на маршрут Київ – Суми, який складатиметься із сидячих вагонів.

Ситуація в енергосистемі України гірша, ніж у 2022-2023 роках. Взимку ситуація зі світлом може бути складною.
Про це говоить заява міністра енергетики України Германа Галущенка під час засідання ради керуючих МАГАТЕ у Відні.
“Найбільших руйнувань завдано об’єктам теплової та гідрогенерації, значно пошкоджено об’єкти системи передачі. Загальні втрати системи – до 9 ГВт потужності. Ситуація наразі значно гірша, ніж у 2022-2023 роках. Застосовуються обмеження для споживачів. Ми готуємося до досить складної ситуації взимку”, – заявив Галущенко.

За словами міністра, мета Росії – повний блекаут в Україні. Атомна генерація залишається базовою для України. Але російські атаки на підстанції несуть загрози для АЕС, а також для ядерної та радіаційної безпеки.
“Ми готуємось до того, щоб взимку працювали всі 9 енергоблоків АЕС, це наш спосіб вижити. Тому важливе завдання – захистити атомну енергетику, уникнути блекауту атомних електростанцій і забезпечити ядерну і радіаційну безпеку в Україні, від якої залежить і глобальна ядерна безпека”, – зазначив він.

Окрему увагу на засіданні МАГАТЕ приділили безпеці на окупованій росіянами Запорізькій АЕС та ризикам чергового знеструмлення станції.
Що відомо про ситуації зі світлом в Україні
Російські війська відновили масштабні обстріли української енергетики. Внаслідок ворожих атак було зруйновано декілька українських ТЕС, зокрема Зміївську та Трипільську.
Під час останньої атаки 1 червня окупанти обстріляли дві ТЕС та дві ГЕС, у тому числі Дніпровську ГЕС у Запоріжжі (найбільшу гідроелектростанцію в Україні).
Ворожі удари спричинили масштабні пошкодження об'єктів енергетики. Тому в Україні вводяться відключення світла.

Наразі НАТО не бачить прямої загрози з боку Росії для країн-членів Альянсу. Про це заявив у Фінляндії генсек НАТО Єнс Столтенберг. З посиланням на Yle.

На спільній пресконференції з президентом Фінляндії Александром Стуббом Столтенберг заявив, що аразі безпосередньої загрози нападу Росії немає.
Він підкреслює, що НАТО є найсильнішою військовою силою у світі.

Стубб своєю чергою зазначив, що найкращий спосіб запобігти війні – це підготуватися до неї. На думку президента Фінляндії, зараз немає загрози для країн Північної Європи чи Балтії з боку Москви.
Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін заявив, що може почати передавати ворогам західних країн далекобійну зброю у відповідь на поставки озброєнь Україні.