Держави-учасниці Ініціативи з обміну інформацією у сфері радіаційної, хімічної, біологічної та ядерної (РХБЯ) безпеки та захищеності зобов’язалися забезпечити навчання та постачання обладнання для захисту особового складу українських Сил безпеки та оборони. Про це йдеться у спільній заяві, яку оприлюднило Міністерство закордонних справ.
Зазначається, що заяву підтримали Канада, Фінляндія, Італія, Норвегія, Швеція, Україна, Велика Британія та Сполучені Штати Америки. Вони засуджують грубі порушення Російською Федерацією норм міжнародного права та принципів, закріплених у Статуті Організації Об’єднаних Націй.
Під час повномасштабної війни Росії проти України, заяви та дії РФ створили серйозну загрозу безпеці ядерних та інших радіоактивних матеріалів і об’єктів в Україні, що може призвести до катастрофічних наслідків для українського населення та навколишнього середовища.

Крім того, як зазначається, неодноразове застосування Росією хімічних засобів боротьби з масовими заворушеннями як методу ведення війни, а також використання Росією інших хімічних боєприпасів проти Збройних Сил України є грубим порушенням Конвенції про заборону хімічної зброї.
“Ми глибоко стурбовані доповідями про те, що інтенсивність хімічних атак Росії проти Сил безпеки та оборони України зростає, як і різноманітність хімічних боєприпасів, що російські війська використовують на полі бою. Держави-учасниці Ініціативи рішуче засуджують застосування Росією хімічних речовин в Україні та зобов’язуються забезпечити навчання та постачання обладнання, необхідного для захисту особового складу Сил безпеки та оборони України, а також притягнути Росію до відповідальності”, – йдеться у заяві.

Учасники ініціативи висловили рішучість продовжувати та розвивати плідну співпрацю і допомагати Україні протидіяти застосуванню та загрозам застосування Росією радіаційної, хімічної, біологічної та ядерної зброї у цій війні.

ЦБ Китаю не купував золото минулого місяця, завершивши масштабну скупку, що тривала 18 місяців після того, як дорогоцінний метал злетів до рекордного рівня. Про це пише агентство Bloomberg.
Згідно з даними, опублікованими в п'ятницю, обсяг злитків у Народному банку Китаю в травні не змінився і склав 72,80 млн тройських унцій. Це перший раз, коли країна вирішила не поповнювати свої резерви з жовтня 2022 року, і це відповідає нещодавнім крокам центрального банку, який почав скорочувати розмір щомісячних закупівель.

У травні золото злетіло до історичного максимуму понад 2450 доларів за унцію, підтриманого активними покупками центрального банку. Попит на злитки з боку НБК з'явився на тлі того, що друга за величиною економіка світу прагне диверсифікувати свої резерви і захиститися від знецінення валюти. За даними Всесвітньої ради по золоту, в першому кварталі закупівлі світових державних установ були на рекордному рівні, а Китай був найбільшим покупцем.
Нагадаємо, золото злетіло до історичного максимуму завдяки оптимізму щодо того, що Федеральний резерв почне пом'якшувати монетарну політику цього року, а також зростанню геополітичної напруженості на Близькому Сході.

Очільник Пентагону Ллойд Остін вважає, що надання дозволу українським військовим завдавати ударів американським озброєнням по цілях на території Росії принесе Україні багато користі у майбутньому. Таку думку глава американського оборонного відомства висловив в інтерв’ю виданню CNN.
“Що ми зробили, це надали Україні можливість протистояти вогню, стріляти у відповідь по тих російських військах, які стріляють по них, і мати можливість виводити з ладу їхні артилерійські батареї, коли вони стріляють по українцях”, – заявив Остін.

У матеріалі CNN йдеться, що коментар глави Пентагону прозвучав через декілька днів після того, як президент США Джо Байден дав Україні дозвіл на завдання ударів американським озброєнням по військових цілях на території Росії. Однак дозвіл обмежується цілями поблизу кордону з Харковом, де російські війська зосередили свої зусилля, пишуть журналісти.

Єврокомісія надала позитивну усну оцінку щодо прогресу євроінтеграційних реформ України та Молдови, викладених у листопадовому звіті про розширення ЄС. Про це написав редактор “Радіо Свобода” з питань Європи Рікард Джозвяк.
Це означає, що Україна досягла необхідних критеріїв у визначених сферах – антикорупційній, контролю за політичним лобізмом, прозорості статків посадовців та у сфері забезпечення прав нацменшин, тому Єврокомісія рекомендує починати з Києвом переговори про вступ.
Як відомо, ЄС та Україна сподіваються офіційно почати переговори до кінця червня, оскільки з 1 липня головування у Раді ЄС переходить до Угорщини.
Раніше ЗМІ оприлюднили інформацію, що Угорщина висловлюватиме незгоду щодо прогресу України, продовжуючи стверджувати, що права угорської меншини порушуються.

Окупаційна влада в Луганську заявила, що в місті працювало ППО, яке збивало шість випущених ракет. В мережі опублікували відео вибухів.
Окупанти повідомили про вибухи об 11:00. За їх словами спрацювала російська система ППО, яка збивала ракети ATACMS.

Згодом так звана місцева влада повідомила про обрушення під’їзду багатоквартирного будинку.
За даними окупаційної влади, постраждало понад 20 людей, зокрема 8-річна дитина.

Президентка Швейцарії Віола Амгерд вважає, що Глобальний саміт миру є лише початком подальших переговорів для припинення війни Росії проти України й мирну угоду в кінці конференції підписано не буде. Таку думку вона висловила в інтерв'ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Очільниця Швейцарії переконана: для досягнення миру “обидві сторони повинні бути за столом переговорів”, та акцентувала, що Росія не бере участі в саміті.
“Для нас зрозуміло, що ми не підпишемо мирну угоду в кінці конференції”, — сказала вона та додала, що Росія також може бути присутня на можливій наступній конференції.

Правоохоронці викрили незаконний бізнес на встановленні групи інвалідності шахтарям: про підозру повідомлено колишній народній депутатці та 5 її спільникам.
За даними джерел видання, йдеться про нардепку 8 скликання Верховної Ради від “Самопомочі” Ірину Сисоєнко.
За даними слідства колишня народна депутатка, яка наразі входить до керівного складу столичного інституту з питань профілактичної медицини організувала виготовлення та продаж фіктивних документів про отримання групи інвалідності через професійні захворювання.

До схеми були залучені також працівники медустанови, лікарі та посередники з Львівщини.
Двоє посередників підшукували шахтарів, які у зв’язку зі шкідливими умовами праці мали право оформити групу інвалідності, однак, не могли цього зробити через бюрократію. Для того, щоб спростити процедуру, з них вимагали по 3-4 тисячі доларів США.
За гроші фіктивне проходження медичного огляду займало лише 1-2 дні, хоча за документами цей процес тривав два тижні. Залучені до схеми медзаклади оформляли необхідну документацію без обстеження пацієнтів, отримуючи при цьому свою частину грошей.
Після цього медичні документи пацієнтів відправлялись до Києва, до державної медичної установи, працівники якої за попередньо отриманими списками підтверджували наявність хронічного професійного захворювання та направляли таких осіб на МСЕК для прийняття рішення про присвоєння відповідної групи інвалідності.
В свою чергу, зібрані з пацієнтів гроші щомісячно разом зі списками осіб, від яких вони отримані, надавались керівництву медустанови і в подальшому розподілялися між учасниками схеми.
У ході досудового розслідування задокументовано факт неодноразової передачі грошей посередником організаторці, яка працює заступником директора медустанови. Під час останньої передачі грошей в розмірі 32 тисячі доларів США посередника та екснардепку затримали.

Одразу після вторгнення Володимира Путіна до України австрійський банк Raiffeisen заявив, що розглядає можливість продажу свого бізнесу у Росії. Через 27 місяців підрозділ кредитора в країні працює досить успішно. Кількість його співробітників зросла майже до 10 тисяч, що на 7% більше, ніж 2022 року. Торік його прибуток досяг 1,8 млрд євро — більше, ніж будь-яка інша дочірня компанія банку, і потроїлася з 2021 року. Про це йдеться у матеріалі The Economist.
“Райффайзен” — один із десятка кредиторів, які Росія вважає “системно” важливими для своєї економіки. Банк також має значення для фінансів самого Кремля, оскільки минулого року він заплатив податок, еквівалентний пів мільярда доларів, пише видання.
Raiffeisen — найбільший західний банк у Росії, але не єдиний. Сукупний прибуток п'яти банків ЄС, який пов'язаний з найбільшими російськими операціями, зріс утричі й 2023 року становитиме майже 3 млрд євро. Успіх робить банки мішенню.

У травні Америка пригрозила обмежити доступ Raiffeisen до своєї фінансової системи через російські операції банку. Намагаючись заспокоїти критиків, 10 червня кредитор планує припинити доларові перекази з країни.
Росія, зі свого боку, може почати заарештовувати активи західних банків, які вона вважає “недружніми”. Деякі європейські банки, такі як французький Société Générale, продали свої російські підрозділи на початку війни. Хоча ті, що залишилися, скоротили свій персонал лише на 3%, їхні портфелі значно зменшилися.
Тільки Raiffeisen зберігає значну частку активів у Росії — 15 % порівняно з 5 % у UniCredit, який посідає наступну сходинку. Але і він скоротив свій кредитний портфель на 58 % і перестав видавати нові кредити.
Чим же пояснюється тривале отримання прибутку? Одна з відповідей криється в різниці між мізерними процентними ставками, які банки платять вкладникам, і ставками російського Центрального банку. Остання становить 16 %, що майже вчетверо вище, ніж три роки тому.
Інша відповідь — технічна. У 2022 році, передбачаючи стрімкий наплив російських дефолтів, банки створили величезні резерви під втрати за кредитами. Коли очікуване падіння рівня безнадійних боргів не відбулося, ці резерви було списано, що сприяло зростанню прибутку, вказує експерт із рейтингового агентства Morningstar DBRS.
Крім того, санкції знищили більшість західних конкурентів. Як наслідок, європейські прихильники, зокрема Raiffeisen, опинилися у виграші. Після початку війни депозити австрійського кредитора різко зросли, попри те, що він тримав ставки на вкрай низькому рівні.

Це пояснюється тим, що російські вкладники воліють зберігати частину своїх коштів у західних банках на випадок, якщо вітчизняні обваляться. Кредитор також відіграє найважливішу роль у сприянні іноземним компаніям у переміщенні грошей у Росію та з неї: у лютому минулого року на його частку припала майже половина всіх платежів з рештою світу.
Проблема для європейських банків у Росії полягає в тому, що в них мало шляхів виходу. В ідеалі вони повинні продавати місцеві підрозділи іншим іноземним компаніям, але мало хто зацікавлений у придбанні такого складного з геополітичного погляду бізнесу.
Продаж місцевим жителям вимагає схвалення Путіна, і, з огляду на контекст, будь-які угоди навряд чи будуть укладені за справедливою ціною. Більшість недавніх спроб завершити продажі або затягнулися, або зазнали краху.
Таким чином, у європейських банків залишається останній варіант: продовжувати згортати свої російські портфелі. Але навіть це далеко не так просто, і не тільки через підвищену увагу з боку західних регуляторів.
У травні російський суд постановив заарештувати активи Commerzbank і Deutsche Bank, двох німецьких кредиторів, через їхню участь у газовому проєкті, який було скасовано. У рамках паралельного позову суд також заарештував активи італійського банку UniCredit.
Усе це означає, що велика ймовірність того, що багато західних підрозділів у Росії виявляться принаймні частково списаними. Європейським банкам доведеться заплатити високу репутаційну ціну, і розплата навряд чи буде виправдано.