Вчені зробили ще один важливий крок до діагностики хвороби Альцгеймера за допомогою простого аналізу крові. Команда дослідників повідомила, що їхній аналіз крові був значно точнішим, ніж інтерпретація когнітивних тестів і комп’ютерної томографії.
Дослідження, опубліковане в журналі JAMA, показало, що приблизно в 90% випадків аналіз крові правильно визначає, чи хворіють пацієнти з проблемами пам’яті на хворобу Альцгеймера, пише New York Times.
Фахівці з деменції, які використовували стандартні методи, які не включали дороге ПЕТ-сканування чи інвазивну спинномозкову пункцію, були точними в 73% випадків, тоді як сімейні лікарі, які використовували ці методи, могли точно визначити це лише в 61% випадків.
"Не так давно вимірювання патології в мозку живої людини вважали неможливим. Це дослідження сприяє революції, яка сталася в нашій здатності вимірювати, що відбувається в мозку живих людей", — каже доктор Джейсон Карлавіш, співдиректор Пенсильванського центру пам’яті в Університеті Пенсильванії, який не брав участі в дослідженні.
Результати, представлені на Міжнародній конференції Асоціації Альцгеймера у Філадельфії, є останньою віхою в пошуку недорогих і доступних способів діагностики хвороби Альцгеймера, яка вражає понад 32 мільйони людей у всьому світі.
Медексперти кажуть, що отримані дані наближають день, коли люди можуть проходити регулярні аналізи крові на когнітивні порушення в сімейного лікаря подібно до того, як вони отримують аналізи на холестерин.
В останні роки розробили кілька аналізів крові на хворобу Альцгеймера. Наразі вони використовуються здебільшого для скринінгу учасників клінічних випробувань, а деякі спеціалісти допомагають точно визначити, чи деменція пацієнта викликана хворобою Альцгеймера чи іншим захворюванням.
Нове дослідження провели в Швеції. Експерти підкреслили, що аналізи крові мають бути лише одним із кроків у скринінгу і мають використовуватися лише для людей із втратою пам’яті та іншими симптомами зниження когнітивних функцій — а не для здорових людей, щоб передбачити, чи розвинеться у них хвороба Альцгеймера.
"Якщо ви виявите патологію хвороби Альцгеймера в людини без когнітивних розладів, лікування не запропонувати", — сказав доктор Оскар Ханссон, професор дослідження клінічної пам’яті в Лундському університеті у Швеції та старший автор дослідження.
Патологія хвороби Альцгеймера може почати розвиватися приблизно за 20 років до будь-яких симптомів, але іноді деменція не розвивається, або люди помирають з інших причин раніше.
Враховуючи це, сказав доктор Ханссон, існує "ризик тривоги та інших реакцій, психологічних реакцій на такий результат тесту". Рекомендації щодо тестування можуть змінитися, якщо вчені знайдуть ліки, які можуть відстрочити або зупинити патологію Альцгеймера у людей, у яких ще не розвинулися когнітивні проблеми.
Наразі медексперти заявили, що аналізи крові слід проводити лише після тестів, які оцінюють пам’ять і мислення, і КТ, яка шукає альтернативні причини, такі як інсульт або пухлини мозку. А результати аналізу крові мають бути підтверджені одним із методів золотого стандарту: ПЕТ-скануванням або спинномозковою пункцією для вимірювання білка, амілоїду, який накопичується та утворює бляшки в мозку пацієнтів з хворобою Альцгеймера.
У зв’язку з нещодавнім схваленням у США препаратів Leqembi та Kisunla, які атакують амілоїд, аналізи крові можуть допомогти ідентифікувати пацієнтів, які мають право на ліки: тих, хто перебуває на легких стадіях хвороби та має амілоїд у мозку. Для них препарати можуть помірно уповільнити когнітивне зниження, але й нести ризики набряку та кровотечі в мозку.
У новому дослідженні використовували аналіз крові, який зосереджується на формі білка ptau-217, який росте "клубками" в мозку людей з хворобою Альцгеймера. Таке вимірювання дає найточнішу оцінку патології хвороби Альцгеймера в порівнянні різних аналізів крові. Тау тісніше пов’язаний із зниженням когнітивних функцій, ніж амілоїд, і клубки тау утворюються пізніше, ніж амілоїдні бляшки у пацієнтів з хворобою Альцгеймера. Тест у дослідженні також відстежує амілоїд.
У дослідженні взяли участь близько 1200 пацієнтів з легкими проблемами з пам'яттю. Близько 500 з них відвідали сімейних лікарів, решта звернулися за фахівцями до клінік пам'яті.
Доктор Себастьян Палмквіст, доцент кафедри неврології Лундського університету, який проводив дослідження разом з доктором Ханссоном, сказав, що спочатку близько 300 пацієнтів у кожній групі зробили аналіз крові, а результати порівняли зі спинномозковою пункцією або ПЕТ-скануванням.
Потім дослідники вирішили вивчити, як аналіз крові порівнюється з оцінкою лікарів після проведення когнітивних тестів і комп’ютерної томографії.
"Ми почали запитувати як сімейних лікарів, так і наших власних спеціалістів з деменції: чи вважаєте ви, що після стандартної оцінки ваш пацієнт має хворобу Альцгеймера?" – сказав доктор Палмквіст.
Сімейні лікарі оцінювали 200 пацієнтів.
Коли вирішували, що людина має хворобу, помилилися у 36% своїх оцінок. Коли вирішували після тестів, що людина має захворювання Альцгеймера, теж помилилися – у 41% оцінок.
Фахівці з пам’яті, які оцінювали приблизно 400 пацієнтів, показали кращі результати: помилялися у 25% випадків, коли вважали, що пацієнти мають хворобу Альцгеймера, і в 29% випадків, коли вважали, що не мають.
Аналіз крові помилявся лише приблизно в 10% випадків.
За словами доктора Палмквіста, точність аналізу крові була найвищою у пацієнтів, які вже прогресували до деменції, і була дещо нижчою у пацієнтів на стадії перед деменцією, що називається легким когнітивним порушенням.
