Поточне бюджетне планування федерального уряду Німеччини не передбачає виділення нових коштів на підтримку України, в опозиції кажуть про замороження фінансової, а відтак і військової підтримки Києва.
Про це йдеться у матеріалі Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung.
Додаткові заявки від Міністерства оборони Німеччини щодо військової допомоги Україні більше не будуть затверджуватися на вимогу канцлера Олафа Шольца, хоча вже схвалені матеріали в більшості випадків продовжують постачатися.
Причиною цього є заходи жорсткої економії з боку канцелярії та міністерства фінансів. Відповідне прохання міністр фінансів Крістіан Лінднер передав у листі до міністра оборони Бориса Пісторіуса 5 серпня.
Видання зазначає, що заборона вже діє і ситуація для України також може незабаром погіршитися, оскільки заплановану військову підтримку планують скоротити майже вдвічі наступного року, а потім зменшити до менш ніж десятої частини від нинішньої суми у 2027 році.

З точки зору Міністерства фінансів, однак, все виглядає інакше. Лист Лінднера від 5 серпня, який є в розпорядженні FAS, показує, що він не очікує раптового скорочення коштів для України. Щоправда, гроші тепер надходитимуть не з федерального бюджету, а із заморожених активів російського центрального банку.
Союзники України конфіскували близько 300 мільярдів доларів після масштабної атаки РФ, і країни G7 на своєму саміті в Італії вирішили використати надходження від цих грошей для фінансування 50-мільярдного кредиту для Києва. Тепер Лінднер очікує, що Україна використає ці гроші для "покриття значної частини своїх військових потреб".
Якби це сталося, німецькі гроші певний час були б не потрібні. Однак рішення країн G7 ще далеке від реалізації і є юридично суперечливим. Тривають міжнародні переговори, і ніхто в жодному з федеральних відомств, з якими спілкувалася FAS, не знає, скільки місяців пройде, перш ніж гроші нарешті надійдуть.
Один із співрозмовників у німецькому уряді сказав, що досягнуто тієї межі, за якою Німеччина більше не може давати Україні жодних обіцянок. Це стало б виконанням передвиборчої вимоги "Альтернативи для Німеччини", партії "подруги Путіна" Сари Вагенкнехт та голови саксонського ХДС Міхаеля Кречмера якнайшвидше припинити підтримку України зброєю.
Це підтверджують і в бюджетному комітеті Бундестагу: наразі "нові замовлення для України не розміщуються, оскільки вони більше не фінансуються". З ним погоджується Інґо Ґедехенс, бюджетний політик від опозиційного ХДС:
"З дня на день Олаф Шольц і його коаліція заморожують фінансову, а отже, і військову підтримку України".
Спостереження FAS у зоні бойових дій ілюструють вплив постійної відсутності підтримки з боку Німеччини. Деякі німецькі гармати на передовій мають так мало запчастин і боєприпасів, що можуть зробити лише три-чотири постріли на день. Висока скорострільність Panzerhaubitze 2000, одна з її найбільших переваг, не може бути використана. Через брак спеціальних боєприпасів вона не може розвинути свою велику дальність стрільби. Оскільки запасних частин також не вистачає, окремі екземпляри гаубиці або основного бойового танка Leopard 1A5 неодноразово розбирають на запчастини, щоб підтримувати роботу інших.
За інформацією з кількох джерел, заборона на додаткове фінансування військової допомоги Україні призвела до "справжньої суперечки" у федеральному уряді. Канцелярія хоче призупинити фінансування, але Міністерство оборони, Міністерство закордонних справ і Міністерство економіки з цим не згодні. Існують різні думки щодо ролі Міністерства фінансів. Одні кажуть, що воно на боці канцлера, інші заперечують, що воно лише з обов'язку служби вказує на те, що грошей на нові замовлення більше немає.
Напередодні стало відомо, що керівники урядової коаліції в Німеччині досягли фінального компромісу стосовно бюджету на 2025 рік.
Як і в старому, так і в новому проєкті передбачається, що військова допомога Україні буде скорочена приблизно удвічі – з 8 до 4 млрд євро.