Німеччина стала однією з найзапекліших противників спроб вилучити частину майже 300 мільярдів доларів заморожених активів Кремля. Про це пише The Wall Street Journal.

ЗМІ стверджує, що Німеччина нібитг побоюється, що вилучення, а не заморожування цих коштів "може створити прецедент і спровокувати нові позови проти них за злочини часів Другої світової війни".
Вимоги про подальші репарації під час Другої світової війни переслідували Німеччину протягом десятиліть, часом погіршуючи відносини з її сусідами. Після Другої світової війни Берлін виплатив союзним державам і тодішньому Радянському Союзу компенсацію за агресивну війну Німеччини. За даними єврейських організацій, з 1952 року Німеччина виділила понад 90 мільярдів доларів тим, хто пережив Голокост, та їхнім родинам.

Однак останнім часом поновилися заклики до подальших репарацій. Зокрема, Польща з 2022 року зажадала компенсації в розмірі 1,3 трильйона доларів, а Греція з 2019 року запросила понад 300 мільярдів доларів.
Суди в Італії також останніми роками присудили реституційні виплати сім'ям жертв окупації. Потім деякі італійські суди спробували конфіскувати державні активи Німеччини, зокрема нерухомість в Італії, що належить німецьким школам і культурним, історичним та археологічним установам.
"Берлін стверджує, що міжнародне право забороняє приватним особам пред'являти позови проти держав в іноземних судах і що державні активи захищені від конфіскації. Але берлінські чиновники заявляють, що порушення цього принципу у випадку з Росією підірве давню правову позицію Німеччини", – йдеться в повідомленні ЗМІ.

Німеччина також стверджує, що російські активи слід залишити недоторканими, щоб їх можна було використовувати як важіль у будь-яких переговорах, щоб покласти кінець війні та повернути окуповані території.