Зараз українці витрачають на товари та послуги 94% заробленого і лише 6% відкладають,підрахувала Держслужба статистики за підсумками півріччя. Рік тому ми витрачали менше -90,8% заробітків, два роки тому – 89,2%, повідомляє сайт "Сьогодні".

Експерти бачать тенденцію до збільшення витрат в тому, що найбільш затребувані товари і послуги, перш за все це продукти і ліки, а також витрати на проїзд, дорожчають швидше, ніжпоказує середня інфляція по країні. Навіть збільшення середніх зарплат за три роки в 1,7рази позбавила змоги зберегти більше, навпаки – витрати зросли.

Витрати

За даними Держстату, всі українці витратили за перше півріччя понад 442 млрд грн.

Якщо врахувати, що в країні більше 16 млн домогосподарств, кожне з яких всередньому налічує 2,58 людини, то дохід на одне домогосподарство становить близько 4600 грн / міс.

З них на продукти йде 1850 грн/міс., а, наприклад, на проїзд – 460 грн/міс.,на шкідливі звички – 330 грн/міс., на ліки – 280 грн / міс. Цифри приблизні, тому що в селі за рахунок городу на їжу витрачають менше, ніж в місті.Також не всі вживають алкоголь, не всі курять, у всіх різне здоров'я.

Цікавіше інше: на тлі великих витрат на їжу і транспорт люди витрачають в сім разів більше грошей на спиртне і сигарети, ніж на освіту! А також майже вдвічі більше, ніж на відпочинок, зв'язок, покупку одягу та взуття.

Більш того, за три роки витрати на навчання в процентах впали на третину, а в грошах залишилися практично такими ж. З урахуванням інфляції з 2015 по 2017 рік витрати на навчання стали менше на 34%. А на шкідливі звички народ грошей як і раніше нешкодує: в грошах ми зараз витрачаємо на них більше на 11,5 млрд грн, ніж в 2015 р, у відсотках – на 18%, причому з урахуванням інфляції.

Експерти

Економісти кажуть, що перерозподіл витрат на користь продуктів говорить про зниження рівня доходів населення.

"Нехай падіння невелике, але це факт: українці стали меншевідпочивати, їздити, перш за все на особистому транспорті, і більше витрачати на щоденнінагальні потреби, – аналізує економіст Іван Нікітченко. – У той же час ми не хочемо кидатикурити і вживати спиртне: з статистики видно, що, незважаючи на зростання акцизів, часткавитрат на сигарети залишається на стабільному рівні".

Президент Украналітцентру Олександр Охрименко згоден з тим, що народ трохи затягнувпояси, незважаючи на номінальне зростання зарплат: "Ціни на продукти, перш за все вищого гатунку, ростуть швидше середньої інфляції в країні, тому люди змушені не тільки більшевитрачати на їжу, але і переходити на більш дешевий асортимент".

А от зниження витрат на освіту Охріменко пояснює не небажанням українців вчитися, а зменшенням кількості студентів через демографічні причин: "Три роки тому студентів було 400 тис., зараз – 320 тис., а число бюджетних місць залишилося тим же, значить, меншеконтрактників". За прогнозами експертів, потерпіти доведеться ще три роки, а після 2020р почнеться пожвавлення як світової, так і української економіки.