Опитування, проведене перед Мюнхенською конференцією з безпеки, засвідчило нижче сприйняття війни Росії проти України як великої загрози для світу порівняно з торішніми результатами. Про це йдеться у доповіді з результатами опитування Munich Security Index.
В опитуванні збирають думки респондентів у 12 країнах щодо 32 різних ризиків, щоб відстежувати зміну тенденції з часом.

Це репрезентативні вибірки по 1000 осіб з країн "Групи семи" та БРІКС, за винятком Росії, за окремими питаннями опитування проводиться також в Україні. Збір даних відбувався наприкінці жовтня – на початку листопада із залученням авторитетних соціологічних компаній у даних країнах. Можлива похибка складає 3,1 відсоткового пункту.
Порівняно з кінцем 2022 року "просіли" майже усі індикатори, пов’язані з війною Росії проти України.
У торішньому опитуванні Росія залишалася найвищим ризиком у п’яти країнах G7, тепер це – лише Велика Британія і Японія. У німців стурбованість російською загрозою тепер на 7-му місці, у французів – на 6-му, в Італії – на 12-му.
Загалом у країнах G7 російська загроза у 2022 році сприймалася як найбільша проблема, а в опитуванні кінця 2023 року опинилась на 4-му місці.
Помітно зросла стурбованість щодо можливої масової міграції внаслідок збройних конфліктів або змін клімату, а також щодо радикального ісламістського тероризму, особливо у Європі та Північній Америці.

Так, у Німеччині і Франції побоювання щодо міграції і тероризму тепер на першому місці, в Італії вони – наступні у списку після "кліматичних" загроз.
Серед країн G7 також помітно зросли занепокоєння щодо загрози з боку Ірану.
У США найбільшою загрозою вбачають кібератаки, на другому місці – політична поляризація у суспільстві, на третьому – загроза Китаю.
Індикатори, пов’язані з довкіллям та зміною клімату, майже у всіх країнах входять у першу трійку загроз.
У країнах БРІКС, на відміну від Заходу, сприйняття Росії та Ірану не змінилося, а сприйняття Китаю покращилося.