Більшість українців хочуть якомога швидшого покарання корупціонерів, навіть якщо це буде з порушенням законів. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) проведеного 29 листопада − 9 грудня.
"Більше половини українців – 55% – хочуть якомога швидшого покарання корупціонерів, навіть якщо це буде через порушення законів. Іншої думки, що треба карати за законом, навіть якщо це займе багато, дотримуються 42% українців. Решта 3% не визначилися зі своїм поглядом", – зазначають соціологи.
Соціологи дійшли висновку, що чим менше респонденти довіряють судам, тим більшою є вимога карати якомога швидше навіть з порушенням закону. Так, серед респондентів, які довіряють судам, 41% говорять про потребу якомога швидшого покарання. У той же час серед респондентів, які не довіряють судам, таких уже 63%. Подібна тенденція простежується і щодо довіри поліції, кажуть у КМІС.
Протилежною є тенденція у випадку довіри до президента. У цьому випадку більше наполягають на якомога швидшому покаранні ті, хто довіряють Володимиру Зеленському.
Соціологи пояснюють, що опитування КМІС та інших компаній засвідчують, що після широкомасштабної війни корупція для українців є проблемою №1.
У період до вторгнення (а саме – у жовтні 2020 року) КМІС ставив запитання щодо в цілому механізму карання політиків. Тоді 67% респондентів відповіли, що "певних політиків потрібно довго і ретельно судити згідно із законами, навіть якщо це займе багато часу". Водночас радикальніший погляд ("більшість політиків заслужили на народну розправу, навіть якщо це незаконно") мали 25%.
Соціологи кажуть, що у грудні вони адаптували запитання під поточний контекст боротьби з корупцією.
Дослідження тривало з 29 листопада до 9 грудня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1031 респондента у віці від 18 років. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% − для показників, близьких до 10%, 1,5% − для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Але соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність і дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
