З першого дня великої війни об’єкти української енергетики опинилися під прицілом російських військових. Енергосистема витримала сотні атак і навіть пережила перший у своїй історії блекаут.
Загалом пошкоджено близько 50% енергетичної інфраструктури країни. Не стала винятком і так звана зелена енергетика, частка якої в структурі виробництва до великої війни становила понад 13% і нарощувала потужності.
Восени 2022 року з експлуатації були вимушено виведені майже всі вітрові електростанції та близько половини сонячних. Через це частка відновлюваних джерел в енергобалансі впала більш ніж удвічі. Що відбувається зараз і які варіанти для відновлення та розвитку галузі залишаються?
Втрати через війну

До великої війни встановлена потужність відновлюваної енергетики (ВДЕ) становила близько 10 ГВт. Більшість її об’єктів збудували до 2020 року – у період, коли діяв високий "зелений" тариф. Влітку того року депутати його знизили.
До 2022 року інвестиції в галузь перевищили 12 млрд дол, а ринок виробництва електроенергії з відновлюваних джерел в розрізі гравців виглядав так.
Після початку великої війни багато об’єктів ВДЕ опинилися в окупації, у регіонах, де тривають активні бої, та в прифронтових областях.
Через пошкодження підстанцій та мереж, обстріли, розкрадання обладнання окупантами та відсутність доступу до електростанцій робота об'єктів "зеленої" енергетики на тимчасово окупованих територіях припинилася.
За оцінкою міністра енергетики Германа Галущенка, до кінця жовтня 2022 року з експлуатації довелося вивести близько 90% вітрових станцій та 45-50% – сонячних. Левова частка з них розташована на півдні України.
Учасники ринку обережні в оцінках і наголошують, що порахувати точну суму збитків сектору можна буде лише після повної деокупації захоплених територій. За оцінками учасників ринку, у кінці 2022 року втрати виглядали так.
У січні 2023 року відновив роботу перший деокупований об’єкт – Трифонівська сонячна електростанція (СЕС, 10 МВт) компанії ДТЕК Рината Ахметова, а минулого тижня – перша черга Тилігульської вітряної електростанції (ВЕС, проєктна потужність 114 МВт) на Миколаївщині.
Ахметов втратив найбільше "зеленої" генерації: на окупованих територіях залишаються три ВЕС загальною потужністю 500 МВт. Це майже половина від загальної потужності об’єктів відновлюваної енергетики ДТЕК – 1,14 ГВт.
В окупації перебуває ще одне велике підприємство Херсонщини – вітропарк "Віндкрафт Україна" шведського бізнесмена Карла Стурена. "Віндкрафт" володіє пʼятьма ВЕС потужністю 335 МВт, це 21% від загальної потужності в Україні.
Загалом велика війна завдала галузі значних втрат, про що свідчить більш ніж дворазове падіння частки ВДЕ в загальному обсязі виробництва електроенергії. До 2022 року цей показник становив 13,4%, зараз – 5-6%.
Боргове питання

За рік великої війни галузь недоотримала майже 50% коштів. На початку 2023 року рівень розрахунків зріс до 91%, однак в наступні місяці знову почав падати.
Серед основних чинників низького рівня розрахунків учасники ринку називають недостатній розмір тарифу на передавання для "Укренерго", низьку результативність торговельної активності "Гарантованого покупця", відсутність сталого експорту та цінові обмеження на ринку.
Вирішення хоча б частини цих питань могло б суттєво покращити платіжну дисципліну в галузі, проте жодні кроки в цьому напрямку не зроблені. Тимчасом загальна заборгованість на ринку перевищує 18,2 млрд грн.
"Зелена" трансформація

З огляду на необхідність вирішення низки хронічних та створених війною проблем народні депутати зареєстрували шість законопроєктів, направлених на "відновлення та "зелену" трансформацію енергосистеми України".
Згодом їх об’єднали та ухвалили в першому читанні. Документ містить зміни, покликані стимулювати розвиток "зеленої" генерації в Україні. Як саме?
Перша зміна – це запровадження сертифікатів походження "зеленої" електроенергії. Законопроєкт дозволяє підтвердити "зелений" статус електроенергії, виробленої з ВДЕ (сонце, вітер, біомаса, біогаз, ГЕС).
Так споживач знатиме, що використана ним електроенергія була екологічно чистою, тобто під час її виробництва не було викидів вуглекислого газу.
Сертифікати також дозволять звільнити від ввізного податку виготовлені з використанням "зеленої" енергії вітчизняні товари, які експортуються в ЄС.
Друга зміна – контракти на різницю. Виробники
"зеленого" струму зможуть самі продавати свою електроенергію, а не через ДП "Гарантований покупець". "Це сприятиме розвитку ринку, збільшить кількість гравців і покращить конкуренцію", – пояснює голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус.

Третя зміна – механізм самовиробництва. Споживачі зможуть встановлювати об’єкти генерації, а неспожиті надлишки електроенергії продавати за ринковими цінами. Завдяки збільшенню кількості установок зросте стійкість енергосистеми.
"Очікується поява сотні об’єктів генерації в країні. З 2030 року у механізм самовиробництва зможе додаватися лише "зелена" генерація (але зможуть працювати всі запущені раніше об’єкти – ЕП)", – каже Герус.

Документ пропонує зберегти стимули для ВЕС та СЕС до кінця 2023 року і довгостроково – для малих домашніх СЕС. Запроваджується опція Net Billing (система чистого обліку) для домогосподарств: можливість віддавати надлишки електроенергії в мережу і платити лише за різницю між спожитою та відданою.
Об’єкти ВДЕ зможуть продавати електроенергію сусіднім підприємствам за договірними цінами в періоди аварійних або планових обмежень в енергосистемі. Інвестори отримають можливість встановлювати об'єкти генерації на територіях підприємств і постачати їм електроенергію за договірними цінами.
"Гарантований покупець" зможе експортувати "зелену" електроенергію на ринкових умовах. "Завдяки вирученим від експорту коштам частково покриватиметься оплата "зеленого" тарифу. Це допоможе ефективніше продавати електроенергію в період профіцитів", – пояснює Герус.

Чи ухвалять законопроєкт

Голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олексій Оржель позитивно оцінює законопроєкт.
"Документ показує, що буде із сектором ВДЕ після (закінчення дії – ЕП) "зеленого" тарифу, дає перспективу генерації на рівні юридичних осіб (Net Billing – ЕП), дозволяє вирішувати проблему зруйнованих об’єктів", – говорить він.

Водночас є питання, стосовно яких зацікавлені особи ще не дійшли згоди.
"Комерційні небаланси "Гарантованого покупця" хочуть зробити відповідальністю учасників ринку, але вони не можуть за це відповідати. Асоціації, регулятор (НКРЕКП – ЕП) та "Укренерго" приходять на засідання комітету з питань енергетики зі своїми позиціями. Неконфліктні питання одразу вирішуються, складні – залишаються і можуть затягнути обговорення", – каже Оржель.

Голова Вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков вважає, що окремі положення законопроєкту потребують доопрацювання.
Зокрема – питання продовження дії угод з продажу електроенергії за "зеленим" тарифом з "Гарантованим покупцем" і продовження на три роки, а не на два, як пропонується, технічних умов для проєктів ВДЕ, чинних до 24 лютого 2022 року.
Конеченков також звертає увагу на проблему небалансів, щодо якої не вдалося дійти згоди з представниками профільних державних структур.
"Ми підтримуємо впровадження так званого механізму feed-in premium, проте деякі його положення потребують доопрацювання. Наприклад, тривалість і заплутаність порядку розрахунку доплати нівелює ідею", – каже голова асоціації.

За словами одного з ініціаторів законопроєкту Андрія Жупанина, до другого читання подано близько 500 правок, з яких 200 – так званий спам.
"Є дискусійні питання, але це нормальний робочий процес, тривають обговорення та підготовка до другого читання. Не думаю, що до наступного голосування щось кардинально зміниться, тому що ключові умови були узгоджені до першого читання. Щодо ухвалення – налаштовані позитивно", – каже депутат.