Нельзя сказать, что только благодаря президентской тысяче гривен, которые разрешено использовать в воюющей и пораженной коронавирусом стране на развлечения, выступление группы БЕZ ОБМЕЖЕНЬ прошло в до отказа забитом зале. Людям хочется развлечений, даже, в тяжелые времена. А ковид-сертификаты от тех, кто пришел на концерт в ДК Шахтостроителей, никто не требовал.
На концерте о ковиде забыли.
Кто знает, – возможно, годы спустя, будет доказано, что музыка лечит не только от ковида. А песни группы БЕZ ОБМЕЖЕНЬ точно лечат не только тоскующих по любви, но и тех, кому хочется мира.
– Я для себе відкрила гурт БЕZ ОБМЕЖЕНЬ декілька років тому, – рассказала Бегемоту павлоградка Анна Третьяк. – Те, що ця, як на мою думку, видатна группа у нас в Павлограді – це дуже приємно. Враховуючи ті політичні і воєнні події, які відбуваються сьогодні біля наших кордонів, то діяльність саме цієї групи приваблює людей небайдужих до долі України. Тут, в ціьому залі, ми бачимо обличчя один одного. І мені приємно, що в цьому залі немає пустих місць. Це мене тішить. Це надихає на те, що у нас в Україні буде все добре!
А сам концерт – это как откровенный разговор с друзьями, единомышленниками. В разговоре о любви к женщине, к детям, к Украине нет и не может быть лжи. Это Любовь БЕZ ОБМЕЖЕНЬ.
– Гурт співає нашою рідною мовою і про нашу Україну, – говорит Светлана Позднякова. – На фоні російської агресії ці пісні, як ковток свіжого повітря. Гурт щиро співає про любов. Мені подобається пісня “Поцілуй, обійми”.
– Я так бачу, що тури гурта БЕZ ОБМЕЖЕНЬ проходять якраз по центральній, східнвй, південній Україні для російськомовного населення, – сказал павлоградец Александр Марченко. – Я хоч сам не воював, проте вважаю себе патріотом України. Мені дуже подобається пісня “Письмо солдата” – це про АТО. Ця українська музика іде тут на “ура!”. На одному з концертів лідер і вокаліст Сергій Танчинець назвав Росію агресором і сказав: “Хто не згоден – тоді ви прийшли не на той концерт”.
Концерты БЕZ ОБМЕЖЕНЬ проходят в рамках большого тура “Вільні люди” . От кого свободны украинцы сегодня, – это каждый решает сам. Наверное, – от иностранных оккупантов. Но освобождаться сегодня нам есть от чего. И до победы еще далеко.
Понятно, что красивыми песнями врагов мы не одолеем. Но песни дарят надежду на то, что счастье еще улыбнется украинцам.
– Бо українці – вільні люди, – обратился к зрителям Сергей Танчинец. – У нас відбувається російсько-українська війна, проте ми маємо можливість ходити на концерти, ходити один до одного в гості, святкувати. Ми відчуваємо себе в країні, яка начебто не веде війни – хоча це не так. Ми все це робим не через президентів, не через уряди і Верховні ради і таке інше. Ми відчуваєм мирне життя завдяки українським військовим, завдяки самовіддачі цих людей. Вже 8 років вони роблять нас сильнішими. Хочу подякувати військовим, добровольцям, волонтерам.
Песню “Моя країна” пел весь зал. А Сергей Танчинец пел с украинским флагом в руках.
На какое-то время музыка БЕZ ОБМЕЖЕНЬ объединила незнакомых людей в одно гражданское общество, в один народ, который точно знает, чего он хочет и у которого одна Украина.
Запись Украинская песня на фоне российской агрессии и слабых надежд впервые появилась .
