Ігорь Гагін народився в невеличкому селі на Західній Україні. Навесні 2018 року його призвали на службу в військову частину Павлограда. А вже через декілька місяців тіло хлопця знайшли на посту з вогнепальним пораненням шиї. Офіційна версія – самогубство. Але родичі не вірили… На його обличчі вони побачили численні рани.

«Привезли Ігоря із пакетом на голові. Нам строго заборонили його знімати. Але ми ослухалися… Він був дуже сильно загримований, мав синець на оці. А на чолі була вм’ятина, наче від прикладу. Так говорили й ті, хто знає, як виглядає приклад. Навіть працівники військкомату, як побачили цю вм’ятину, почали переглядатися між собою. Бо це ж начебто самогубцю привезли, а виглядало, як жорстоке побиття», – розповідала після трагедії наречена Ігоря Галина.

Тоді родичі загиблого благали усіх, хто може, розповсюджувати дану інформацію, бо хотіли домогтися справедливого розслідування.

«Наш Ігор пішов служити не для того, щоб його вбили і повісили клеймо «самовбивці». Він любив життя і так хотів жити…», – поділилася Галина.

Як свідчать ухвали суди, у першій половині вересня правоохоронці просили дозвіл на проведення експертизи, аби дізнатися, чи є на тілі Ігоря фізичні ушкодження. Якщо так, то коли вони були нанесені – до чи після смерті.

Також поліцейських цікавило, чи могли тілесні ушкодження бути завдані автоматом, з якого хлопець начебто застрелився. Та чи могли удари послугувати безпосередньою причиною смерті.

«Висновок судово-медичної експертизи підтвердив, що на тілі Ігоря були тілесні ушкодження, спричинені тупим предметом за декілька хвилин до смерті. Але в документі додали, що, можливо, вони утворилися від падіння. Але як? Об що він вдарився – землю чи траву? Там сказано що він стояв на колінах. Чи можна, впавши з такої висоти, отримати такі травми?», – розповіла Галина.

У кінці 2018 року правоохоронці вирішили дізнатися з якої відстані був зроблений постріл. А також провести посмертну психолого-психіатричну експертизу.

«Нам двічі присилали характеристику з військової частини. Спочатку написали, що він був чистоплотним, нормально спілкувався з хлопцями. Потім прийшла інша характеристика, там написали усе навпаки», – розповідає Галина.

Відмітимо, що Ігор загинув на посту №22, розташованому на території Павлоградсього механічного заводу. На цьому місці виявили та вилучили дві гільзи та автомат АК, йдеться в ухвалі суду. Чи обидві з них були стріляні – повинна показати експертиза. Але й в одному з двох магазинів, які знайшли на місці смерті Ігоря, не вистачало саме двох набоїв.

Поліцейські й просили про експертизу ватних тампонів, якими робили змиви з рук загиблого. Завдяки цьому можна дізнатися, чи тримав Ігор в своїх руках зброю.

Через декілька тижнів після смерті хлопця наші кореспонденти зверталися за коментарем в Павлоградській відділ поліції. Але там повідомили, що цією справою не займаються. Ухвали ж суду свідчать про інше.

За останні півроку павлоградські поліцейські отримали щонайменше 7 дозволів на проведення експертиз, про які йдеться у даній статті.

До того ж, порушено кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 УК України, тобто умисне вбивство.

Днями наші кореспонденти знову звернулися до павлоградської поліції, аби дізнатися на якій стадії знаходиться розслідування. Але там повідомили, що не знають, бо справу в них забрали. Хто саме це зробив – невідомо.

Дівчина загиблого це підтвердила й розповіла, що нещодавно у справі замінили всіх слідчих. Це сталося після того, як мати Ігоря з'їздила на прийом до Генерального прокурора України Юрія Луценко.

«Я впевнена, що Ігор не вчиняв самогубства. До нас дзвонили матері, в яких сини загинули при схожих обставинах. Нещодавно у Житомирській області знайшли начебто повішеного хлопця. Але на його тілі також є тілесні ушкодження…», – поділилася Галина.