Як з’ясувалося, пухнастик вже декілька днів сидить на дереві на висоті близько 12 метрів.

За 9 місяців функціонування Українського морського коридору експортували 50 мільйонів тонн вантажів.
Про це повідомили в Адміністрації морських портів України.
“Починаючи з першого судна Joseph Shulte, що вийшло Українським коридором 16 серпня 2023 року, українські чорноморські порти переробили цей рекордний об’єм вантажів попри постійні атаки ворога на нашу критичну інфраструктуру. Це 1737 оброблених суден”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, створений ВМС морський коридор забезпечив експорт з серпня майже 33,8 млн тонн вантажів, що перевищує показники роботи в рамках “зернової ініціативи”.

Спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав аналог російського закону про “іноагенти” – законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу” після того, як президент Грузії Саломе Зурабішвілі очікувано відмовилася підписувати документ.
“Сьогодні я підписав закон “Про прозорість іноземного впливу”. Основна мета цього закону – посилити стійкість політичної, економічної та соціальної систем Грузії до зовнішнього втручання”, – сказав він.

Закон набуде чинності із завтрашнього дня. Протягом 60 днів Міністерство юстиції Грузії повинне розробити всі підзаконні нормативні акти, а також створити електронний портал для організацій.
“Через 60 днів усі організації, які мають значне закордонне фінансування, мають зареєструватися на цьому порталі. Закон набуде чинності із завтрашнього дня (з 4 червня 2024 року — ред.), але зареєструватись вони будуть зобов'язані через 60 днів, починаючи із завтрашнього дня, тобто приблизно 4-5 вересня”, — заявив Папуашвілі на брифінгу.

18 травня глава держави наклала на законопроєкт, ухвалений 84 депутатами у третьому читанні, вето, яке вони ж подолали 28 травня 2024 року.
Крок парламентаріїв на Заході викликав шквал критики: посол Німеччини Петер Фішер навіть заявив, що поки в Грузії діятиме цей закон, з країною переговори про входження до складу ЄС не будуть відкриті.

На сайті Державного департаменту США в ніч проти 24 травня 2024 року з'явилося повідомлення про перегляд Вашингтоном усіх сфер співробітництва з Грузією. У заяві йдеться і про запровадження візових обмежень для колишніх та чинних політиків, причетних до ухвалення закону про іноагентів та членів їхніх сімей. Санкції будуть направлені і на силовиків, які брали участь у розгоні мирних акцій протесту проти закону про іноагентів у Тбілісі.
А координатор США з санкційної політики Джим О'Брайєн заявив, що правлячій силі Грузії “доведеться грати за правилами того клубу, до якого ви намагаєтеся вступити”.
Політрада “Грузинської мрії” відповіла на рішення Держдепартаменту США запровадити візові обмеження: у партії влада назвала наміри Вашингтона “контрпродуктивними” та “безпрецедентними”.
У Москві на цьому фоні звучать слова підтримки на адресу “принципової позиції” нинішньої влади Грузії, наголошуються на “подвійних стандартах” Заходу щодо країни.

2 червня о 13:44 надійшло повідомлення про пожежу у багатоповерхівці в одному із районів Запоріжжя. На місці події рятувальники з'ясували, що між двома багатоповерхівками на рівні 10 поверху горить температурний шов на загальній площі 7 кв.м.

Отримання американських балістичних ракет ATACMS з дальністю дії 300 км означає, що тепер Україна може вразити будь-яку ціль в окупованому Росією Криму, причому смертельно. Про це пише The Economist.
“Байден досі не скасував свою заборону на ураження цілей в Росії. Про те, чого могла б досягти Україна, якби їй більше не довелося воювати зі зв'язаною за спиною рукою, свідчить ефективність її кампанії в Криму.
За словами колишнього командувача американськими військами в Європі і старшого радника НАТО з питань логістики Бена Ходжеса, українці “систематично працюють над тим, щоб зробити Україну непридатною для проживання російських військ”, – йдеться у публікації.

Видання підкреслює, що глава Росії Володимир Путін вклав величезні кошти у військову інфраструктуру в Криму, і зараз вона під загрозою.
За словами британського стратега Лоуренса Фрідмана, Крим є слабким місцем для Росії − вона має занадто багато чого там захищати, тож “це найкращий спосіб для України чинити реальний тиск на Путіна, щоб домогтися поступок у майбутньому”.
З думками Фрідмана погоджується і колишній радник міністерства оборони Німеччини Ніко Ланге, вказуючи, що Крим “є найбільш життєво важливим активом Росії; але він також є і дуже вразливим”.
Видання підкреслює, що Україна намагається зробити так, щоб Крим став для Путіна пасивом, а не активом. Мета полягає в тому, щоб ізолювати півострів, “задушити” його як логістичний центр − і, таким чином, відтіснити російські повітряні і морські сили від півдня України.
The Economist наголошує, що Україна вже продемонструвала здатність франко-британських крилатих ракет Storm Shadow/SCALP, а також своїх власних морських безпілотників вражати російські військові кораблі, зокрема великі десантні кораблі “Ропуха”, які використовуються як військові транспортні судна і більшість з яких були знищені.

Також видання підкреслює, що українські безпілотники і ракети, можливо, вивели з ладу до половини колись грізного Чорноморського флоту. Решту флоту Росія була змушена передислокувати з Севастополя до порту Новоросійська, розташованого більш ніж за 300 км на материковій частині Росії. А сам Новоросійськ зазнав атаки морських та повітряних безпілотників 17 травня. Тоді постраждали залізничний вокзал і електростанція, а також військово-морська база.
“Але зараз Україна використовує смертоносну комбінацію ATACMS і все більш досконалих безпілотників, щоб систематично послаблювати російську протиповітряну оборону в Криму, вражати авіабази, з яких вилітають російські перехоплювачі, і завдавати ударів по критично важливих логістичних і економічних об'єктах. Лоуренс Фрідман вважає, що зосередженість на виведенні з ладу російської мережі протиповітряної оборони може бути також частиною підготовки до неминучого прибуття перших партій винищувачів F-16 з Європи”, − пише The Economist.

Видання згадує удари по авіабазі Джанкой на північному сході Криму 17 квітня, коли були пошкоджені вертольоти, батарея С-400 і командно-диспетчерський пункт, по авіабазі в Бельбеку під Севастополем 15 травня, коли українські сили знищили чотири літаки, а також радар ППО С-400 і щонайменше дві пускові установки.
“Наступного вечора Бельбек знову зазнав удару, що свідчить про те, що Україна має в своєму розпорядженні більше, ніж 100 ATACMS, які, як вважалося, були передані”, − пише The Economist.

30 травня були знищені два російських патрульних катери і пошкоджені два транспортних пороми біля Керченського мосту в результаті окремих ударів безпілотників.
“Важливо відзначити, що розрекламована і дуже дорога російська система протиповітряної оборони С-400 виявилася недієздатною. Ланге каже, що українці використовують безпілотники-приманки, щоб змусити росіян засвітити свої радари і розкрити свої позиції. Дані про цілі негайно передаються екіпажам, які запускають ATACMS.
За шість хвилин ракети, які практично неможливо виявити через їхню швидкість і малу площу поперечного перерізу радіолокаційного розсіювання, вражають свої цілі. Генерал Ходжес зазначає, що С-400 також загрожують диверсії з боку українських спецпідрозділів, які діють в Криму. Кожна батарея коштує близько 200 мільйонів доларів, і її нелегко замінити”, − пише видання.

Генерал Ходжес каже, що російським військам “немає де сховатися” − за допомогою супутникової і повітряної розвідки, яку надають союзники по НАТО, власного глибокого знання території і таємних сил на землі, ніщо не може рухатися в Криму так, щоб українці про це не знали. А з появою системи ATACMS і вдосконаленням власних безпілотників кожен квадратний метр півострова перебуває в зоні досяжності, включно з такими чутливими до часу цілями, як колони літаків і техніки, що рухаються дорогами або залізницею.
Генерал Ходжес також упевнений, що українці “знищать Керченський міст, коли будуть готові”.
Проте, потенційно більш складним завданням буде зруйнувати нову вдосконалену залізничну лінію, що проходить уздовж Азовського моря від Ростова через південноукраїнські міста Маріуполь і Бердянськ до Криму.

Речник Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук вважає, що залізниця вздовж сухопутного коридору − це визнання з боку російських окупантів того, що Кримський міст приречений.
“Вони шукають спосіб підстрахуватися, бо розуміють, що рано чи пізно у них виникнуть проблеми”, − заявив Плетенчук.

The Economist наголошує, що першою перевіркою стратегічного успіху української кампанії в Криму може стати це літо, коли російські відпочивальники зазвичай прямують через Керченський міст на курорти півострова. Якщо відпочивальники вирішать не їхати на півострів, це буде поганим знаком для Путіна.
Це пов’язане з тим, що Крим значною мірою залежить від туристичної галузі, і минулого року кількість бронювань скоротилася майже наполовину.
“Крим перетворився з престижного проєкту на джерело виснаження російських ресурсів”, − вважає Бен Баррі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

У травні лідерство на українському ринку нових легковиків з великим відривом здобув кросовер Toyota RAV-4. Продажі цієї моделі взагалі перебільшили травневі результати будь-якої марки.
Про це повідомляє “Укравтопром”.
За рахунок десяти найпопулярніших моделей було сформовано більше третини травневого ринку нових легковиків.

До топ-10 легковиків місяця увійшли:

Toyota RAV-4 – 475 од.;
Renault Duster– 391 од.;
Mitsubishi L200 – 152 од.;
KIA Sportage – 148 од.;
Mazda CX5 – 125 од.;
Skoda Kodiaq – 121 од.;
Toyota Camry – 114 од.;
Suzuki SX4 – 113 од.;
Volkswagen ID.4 – 110 од.;
BMW X5 – 109 од.

Наразі не можна сказати, чи братиме президент Володимир Зеленський участь у саміті G7 персонально. Про це заявив прессекретар президента Сергій Никифоров в ефірі телемарафону.
“З початку війни ми ніколи не анонсуємо і не підтверджуємо участь президента у міжнародних заходах. Це робиться з двох причин. Перша – це питання безпеки. І друга причина – це ми розуміємо на скільки іноді ситуація в Україні швидко змінюється й іноді візити доводиться скасовувати в останню мить”, – заявив він.

За його словами, він не може підтвердити чи спростувати, що Зеленський фізично візьме участь саміті G7.
“Тому в цьому випадку я теж, на жаль, не можу ані підтвердити, ані спростувати, що президент візьме участь саме фізично в саміті G7. Але в будь-якому випадку, чи онлайн або фізично його участь там буде. Це безсумнівно”, – заявив Никифоров.

Він додав, що країни “Великої сімки” – це основні партнери України.
“І звичайно ми будемо говорити з ними про ключові теми у наших відносинах з Брюсселем, так і у двосторонніх форматах з цими партнерами. Зокрема, зі США – нашим основним оборонним партнером будемо говорити про подальше нарощення оборонної підтримки, розвиток коаліції винищувачів і кроки, які потрібні нам для пришвидшення постачання F-16 для України”, – заявив Никифоров.

Він додав, що також буде обговорюватися питання ППО, яке є найбільш болючим для України як для фронту, так і для мирних міст.
“І від наших основних ключових партнерів у G7 ми очікуємо ключових рішень”, – підкреслив він.

Нагадаємо, нещодавно премʼєр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що Зеленський візьме участь у саміті G7.
Саміт лідерів “Великої сімки” відбудеться з 13 до 15 червня в італійському регіоні Апулія.

Наразі не можна сказати, чи братиме президент Володимир Зеленський участь у саміті G7 персонально. Про це заявив прессекретар президента Сергій Никифоров в ефірі телемарафону.
“З початку війни ми ніколи не анонсуємо і не підтверджуємо участь президента у міжнародних заходах. Це робиться з двох причин. Перша – це питання безпеки. І друга причина – це ми розуміємо на скільки іноді ситуація в Україні швидко змінюється й іноді візити доводиться скасовувати в останню мить”, – заявив він.

За його словами, він не може підтвердити чи спростувати, що Зеленський фізично візьме участь саміті G7.
“Тому в цьому випадку я теж, на жаль, не можу ані підтвердити, ані спростувати, що президент візьме участь саме фізично в саміті G7. Але в будь-якому випадку, чи онлайн або фізично його участь там буде. Це безсумнівно”, – заявив Никифоров.

Він додав, що країни “Великої сімки” – це основні партнери України.
“І звичайно ми будемо говорити з ними про ключові теми у наших відносинах з Брюсселем, так і у двосторонніх форматах з цими партнерами. Зокрема, зі США – нашим основним оборонним партнером будемо говорити про подальше нарощення оборонної підтримки, розвиток коаліції винищувачів і кроки, які потрібні нам для пришвидшення постачання F-16 для України”, – заявив Никифоров.

Він додав, що також буде обговорюватися питання ППО, яке є найбільш болючим для України як для фронту, так і для мирних міст.
“І від наших основних ключових партнерів у G7 ми очікуємо ключових рішень”, – підкреслив він.

Нагадаємо, нещодавно премʼєр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що Зеленський візьме участь у саміті G7.
Саміт лідерів “Великої сімки” відбудеться з 13 до 15 червня в італійському регіоні Апулія.