Бельгія, яка наразі головує в Раді ЄС на ротаційній основі, закликає уряди країн Євросоюзу розглянути можливість розпочати процедуру позбавлення Угорщини, яка перебирає на себе головування наступного місяця, права голосу.
Це випливає з інтерв'ю глави МЗС Бельгії Аджі Лябіб виданню Politico.
Лябіб виступила за те, щоб застосувати до Будапешту процедуру висловлення недовіри за статтею 7 Договору про ЄС – крайній крок, який може призвести до призупинення права голосу країни в Євросоюзі.
“У нас є Європа, яка важко рухається вперед, і, на жаль, деякі держави – зокрема, одна держава – все частіше займають позицію, яка полягає в блокуванні та вето”, – сказала вона.

“Я думаю, що ми повинні мати сміливість приймати рішення: йти до кінця статті 7, активувати статтю 7 до кінця, яка передбачає припинення права вето”, – заявила міністерка.

Європейський парламент запустив перший етап процедури за статтею 7 проти Угорщини у 2018 році, але процес зайшов у глухий кут.
Наступний етап цієї процедури часто називають “ядерним варіантом”, оскільки він передбачає найсерйознішу політичну санкцію, яку Євросоюз може накласти на країну-члена – призупинення права голосу при прийнятті рішень ЄС.
Угорщина має перебрати головування в Раді ЄС у липні, що дасть Будапешту більше повноважень визначати порядок денний і пріоритети на шість місяців, навіть попри те, що угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан продовжує перешкоджати прийняттю рішень ЄС з важливих питань.
“Це момент істини. Або ми виконуємо свої обов'язки, що вимагає політичної мужності і сили волі. Або ми створюємо механізми, які не працюють. Тож ми маємо зробити вибір”, – заявила Лябіб.

“Якщо ми йдемо до кінця з цим механізмом, він повинен працювати. Якщо він не працює, ми повинні його реформувати. Це майбутнє Європейського Союзу”, – підкреслила вона.

З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Будапешт постійно сповільнював допомогу ЄС Україні або взагалі відмовлявся від неї.
Європейський парламент і Німеччина поставили під сумнів здатність Будапешта очолити Раду ЄС з 1 липня, але, за словами Лябіб, Бельгія наполягала на тому, що Угорщина повинна виконувати свої обов'язки до кінця терміну.
“Це також нагадування про те, що бути членом Європейського Союзу означає поважати цінності, мати права, доступ до фондів, бути частиною єдиного ринку, поважати цінності свободи, свободи вираження поглядів і незалежності судової системи”, – сказала вона.

“Саме тому Угорщина зараз перебуває під процедурою статті 7 і все більше і більше ізолюється”, – додала міністерка.

Після того, як минулого місяця Брюссель закрив аналогічну справу проти Польщі, Угорщина стала єдиною країною ЄС, проти якої запущено санкційну процедуру.
Прессекретар постійного представництва Угорщини при ЄС заявив: “Головним завданням Угорщини зараз є вберегти ЄС від війни у нашому сусідстві. Якщо війна дійде до ЄС, то стаття 7 буде найменшою з наших проблем”.
Минулого тижня, за даними джерел, Угорщина на зустрічі послів ЄС блокувала схвалення проєкту переговорної рамки про вступ України до Євросоюзу через питання прав нацменшин.
Нещодавно ЗМІ повідомили, що Угорщина заблокувала схвалення Євросоюзом спрямування прибутків від російських заморожених активів на закупівлю зброї для України.
Крім того, за даними ЗМІ, Угорщина погрожувала зірвати санкції ЄС проти експорту скрапленого газу з Росії.

Сьогодні, 3 червня, заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Артем Ситник залишив свою посаду.
Про це йдеться в повідомленні НАЗК.
У Нацагентстві нагадали, що 12 травня 2022 року Ситника призначили заступником голови НАЗК. Він відповідав за такі напрями:

координація взаємодії з правоохоронними органами та органами прокуратури, у тому числі забезпечення розгляду обґрунтованих висновків про злочини, виявлення активів осіб, причетних до військової агресії проти України;
фінансовий контроль, проведення спеціальних перевірок, моніторинг способу життя, перевірка дотримання вимог законодавства, в тому числі у сфері запобігання корупції;
запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;
моніторинг і контроль виконання актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Минулого тижня вартість готівкового долара у банках та оптових обмінних пунктах України перевалила за позначку 41 грн. У середу, 29 травня, столичні оптовики продавали велику партію готівкового «американця» по 41,15 грн. Що відбувається на валютному ринку? Чому гривня так сильно дешевшає?
Як ми вже зазначали в нашій попередній публікації, те, що ми спостерігаємо зараз, – закономірний і очікуваний процес т.зв. “плавної девальвації”. Тон задає міжбанківський валютний ринок, на якому відбувається левова частка угод з купівлі та продажу безготівкового долара.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і до 3 жовтня 2023 курс на міжбанку був фактично «заморожений». Після того, як Національний банк оголосив про запровадження режиму т.зв. «курсової гнучкості», долар спочатку подешевшав до 35,97 грн, а потім почав зростати і минулого тижня досяг позначки 40,685 грн на позиції «бід» і 40,85 грн. на позиції «оффер», тобто. впритул наблизився до наступної психологічної позначки 41 грн І це за безготівковий долар, ціну якого дуже складно назвати спекулятивним, т.к. вона формується як реального часу на міжбанківському валютному ринку.
Аналітики порталу «Курс України» називають кілька причин того, що відбувається. Насамперед, варто згадати про «валютну лібералізацію», черговий етап якої був оголошений Нацбанком рівно місяць тому – у п'ятницю 3 травня. Вочевидь, що виконання пунктів цієї лібералізації сприяло зростанню попиту безготівкову валюту – попиту, який довелося задовольняти Національному банку.
Крім того, минулого тижня активізувалися покупки валюти для сплати численних валютних контрактів. За інформацією порталу «Курс України», серед покупців виділявся Укрексімбанк, а суми, які купували тільки цей банк, часом перевищували 100 млн доларів за день. Необхідність закупівлі військової техніки та комплектуючих, гадаю, ні в кого не викликає сумніву, а розплачуватись за неї доводиться американською чи європейською валютою.
Також зберігається попит із боку традиційних покупців валюти – імпортерів. Серед них на першому місці зараз – фірми, які постачають в Україну бензин та дизельне паливо. Напередодні запровадження нових акцизів логічно, що вони поспішають завезти в Україну і розмитнити ще за старими правилами якнайбільшу кількість палива. І для цього також потрібна валюта. У той же час, пропозиції валюти на ринку більше не стає. Обсяги експорту вийшли на якесь «плато», і очікувати, що найближчими днями експорт зросте, а значить, зросте і валютна виручка, що продається, – не варто.

Куди дивиться Нацбанк
Природно, що в будівлі на вулиці Інститутській, 9 чудово володіють ситуацією, що склалася, і щосили намагаються втримати її під своїм контролем. Про це свідчить, зокрема, зростання обсягів валютних інтервенцій, які проводять НБУ, вже другий тиждень поспіль. За період з 27 по 31 травня він становив 1091,1 млн доларів – рекордне значення за п'ять місяців 2024 року. І лише завдяки цьому вдалося не лише зупинити падіння гривні, а й розгорнути тренд у зворотний бік. До обіду понеділка котирування на міжбанку знизилися до 40,36 гривень за «бідом» та 40,45 гривень за «оффером».
Як реагує готівковий ринок
Готівковий долар минулого тижня подорожчав із 40,50 грн (за такою ціною його продавали у столиці вранці понеділка 27 травня) до 41,15 грн – таку ціну оптові обмінники виставили у середу 29 травня. І лише до кінця місяця, відреагувавши на зниження, що почалося, на міжбанку, долар втратив у ціні 10 копійок. У понеділок, 3 червня, столичні обмінники продають великі партії американської валюти по 41,04-41,05 грн.
Як повідомили порталу «Курс України» оператори з інших міст, спостерігається нестача долара в банках, і через це курс не знижується, попри те, що на міжбанку він опустився на 20-25 копійок. Українці, яких тривалий час переконували у стабільності курсу та контрольованої ситуації, знову почали виносити гривню з банків та переводити заощадження у валюту.
Що далі
Якщо на міжбанківському валютному ринку долар продовжить падіння хоча б 2-3 дні, готівковий ринок буде змушений відреагувати. І нехай не так швидко, як хотілося б, цінники почнуть знижувати. У цьому випадку можна припустити, що цього чи наступного тижня вартість долара опуститься до 40,50-40,70 грн. Суттєвішого зниження цін поки що чекати не доводиться: усі вже зрозуміли, що долар дорожчатиме, і скуповуватимуть його на кожному зниженні.

У Бєлгородській області Росії вдарили по позиції зенітного ракетного комплексу С-300/400.
Відео та фото наслідків влучання опублікував канал “Досье шпиона”.
Повідомляється, що удар завдали з переданих США систем HIMARS 1-2 червня.

За попередньою інформацією, без втрати серед особового складу росіян.
Видання Astra зазначає, що удар ймовірно завдали саме 2 червня. Тоді було атаковано місце дислокації МО РФ, згоріло кілька одиниць військової техніки. Уже під час гасіння пожежі здетонував боєприпас, що призвело до загибелі секретаря ради безпеки району Ігоря Нечипоренка, поранення голів адміністрації та сільських поселень і 3 військовослужбовців МО РФ.

Від початку доби загальна кількість бойових зіткнень зросла до 59. Війська РФ активізувалися на Харківському напрямку, триває бій біля Липців. Також окупанти активізувалися на Сіверському напрямку.
Про це йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 13:30 3 червня.
На Куп’янському напрямку кількість ворожих атак збільшилась до чотирьох, з них три в районах Невського та Серебрянського лісництва тривають. Ворог застосовує КАБи та некеровані ракети в районах Сіверська, Куп’янська та Синьківки.

Також активізувався ворог на Сіверському напрямку, де загальна кількість атак ворога за сьогодні зросла до восьми, шість з яких тривають в районі Роздолівки.
Тривають боєзіткнення на Краматорському напрямку.
На Покровському напрямку найбільш гаряче. Кількість боїв за сьогодні зросла до 27, з них 13 тривають. Найбільша активність ворога в районі Новоолександрівки та Сокола. Ворог застосовує авіацію.
На Времівському напрямку противник за підтримки авіації перейшов до активних дій.На Оріхівському напрямку було відбито три спроби ворога покращити свої позиції в районах Роботиного та Малої Токмачки. Ворог застосував авіацію.
На Придніпровському напрямку відбито дві ворожі атаки в районі Кринок.
Росіяни також завдають артилерійських ударів по прикордонним населеним пунктам Чернігівщини та Сумщини.
На решті напрямків обстановка без особливих змін.

Попри останні ракетні атаки на енергетичні об’єкти України, ситуація в секторі залишається стабільною та керованою. Обмеження споживання електроенергії за таких умов є нормальною практикою, і до цього треба звикнути. Про це заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
“Останнім часом в енергетиці ситуація стабільна, принципових змін не відбулося. Сценарій ворога, який має на меті повністю знищити теплову генерацію і завдати максимальної шкоди гідрогенерації, не змінився і продовжує реалізовуватися. Але при цьому ситуація в енергетиці у нас не критична, вона керована”, – зазначив Харченко.

Він також додав, що нестача генераційних потужностей в енергосистемі залишається основною проблемою, і застосування обмежень для споживачів електроенергії триватиме і надалі. Але це той стан речей, зауважив експерт, до якого нам потрібно звикати щонайменше на найближчі два роки.
“У наступні два роки нам треба максимум зробити для відновлення генерації до такої міри, коли обмежень споживачів взагалі не буде. До того ми живемо в режимі обмежень на 4-6 годин протягом доби по всій країні, а для Києва цей термін становить 6-8 годин. І це нормально”, – переконаний Харченко.

Також він залишається впевненим у тому, що наступна зима буде “помірковано складною”, і на противагу від сезону 2022/2023, гарантовано більш передбачуваною і комфортною. Оскільки наразі триває активна підготовча робота до проходження наступного опалювального сезону по всій країні.

“Я схильний говорити про помірковано складну зиму, яка, можливо, буде складніша, ніж попередня зима, але, на мою думку, гарантовано більш передбачувана і більш комфортна, ніж передостання. Є чітке розуміння, яким чином убезпечити щонайменше ключову інфраструктуру. Ведеться реально велика робота над тим, щоб це розуміння втілити у життя.
Найгірший сценарій цієї зими для мене виглядає як обмеження споживачів до 6 годин на добу, але при цьому працює вся критична інфраструктура, забезпечено тепло- та водопостачання, роботу каналізації, працюють ключові оборонні підприємства”, – зазначив експерт.

Як повідомлялося, із 22 березня поновилися масовані російські атаки на енергетичні об'єкти. Зокрема, руйнувань зазнали Бурштинська, Ладижинська, Зміївська, Трипільська ТЕС, а також гідроелектростанції. Загалом уряд оцінює втрату генеруючих потужностей на рівні 8 ГВт. Дефіцит потужності в енергосистемі буде зберігатися упродовж двох років.

Цього тижня в Кабінеті міністрів може пройти низка призначень, зокрема на посади міністрів інфраструктури та регіональної політики. Про це розповіли кілька джерел у різних структурах влади.
Зокрема, пост глави новоствореного Міністерства регіональної політики може обійняти заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба. Своєю чергою на його місце можуть призначити нинішнього голову Закарпатської ОВА Віктора Микиту. Цілком можливо, що на додаток до міністерського портфеля, Кулеба отримає і статус віцепрем'єра.

На посаду голови Міністерства інфраструктури співрозмовники називають фаворитом голову правління “Нафтогазу України” Олексія Чернишова, який, очевидно, також стане віцепрем'єром.
Зазначимо, що джерела раніше говорили про те, що на посаду глави Мінінфраструктури може бути переведений керівник Мінстратегпрому Олександр Камишін, але від цього варіанта згодом відмовилися.
Низка джерел видання зазначає, що заповнити вакансії в Кабміні, зокрема посаду віцепрем'єра з відновлення, було б логічно до проведення Конференції з питань відновлення України, яка відбудеться 11-12 червня у Берліні.
Втім, остаточне рішення з усіх кадрових питань буде ухвалено сьогодні ввечері на нараді керівництва парламенту, “Слуги народу” та президента.
Нагадаємо, що 9 травня 2024 року Верховна Рада 272 голосами “за” звільнила Олександра Кубракова з посади віцепрем'єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури. Офіційно, як заявив сам Кубраков, причин його відставки йому не назвав ні президент, ні прем'єр-міністр. Співрозмовники видання вказували на різні причини. Серед яких він нібито надто мало часу приділяв темі регіональної політики, і парламентарям не подобалася його тісна співпраця з Національним антикорупційним бюро.
Зазначимо, що цій відставці передувала новина про те, що Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури хочуть поділити на два: Міністерство інфраструктури та Міністерство регіональної політики відповідно. І на вакантні місця, як розповідали джерела, Кубракова не призначатимуть.

Після двох місяців позитивних настроїв поспіль у травні бізнес погіршив оцінки результатів своєї діяльності. Про це йдеться в індексі очікувань ділової активності (ІОДА), оприлюдненому Нацбанком.
Згідно з повідомленням, у травні 2024 року ІОДА знизився до 48.0 з 52.3 у квітні.
На настрої підприємств усіх секторів вплинули:

посилення інтенсивності бойових дій та обстрілів інфраструктурних об’єктів;
дефіцит електроенергії;
зростання виробничих витрат через високі ціни на пальне та здорожчання логістики;
слабкий інвестиційний попит;
погіршення курсових очікувань;
значний дефіцит кваліфікованих кадрів;
невизначеність щодо подальшого перебігу бойових дій та умов мобілізації співробітників.

Як зазначили у НБУ, підприємства промисловості погіршили оцінки щодо результатів своєї діяльності на найближчу перспективу під впливом високих безпекових ризиків, здорожчання виробничих витрат та дефіциту електроенергії: секторальний індекс у травні становив 48.8 (у квітні – 51.7).
“Підприємства торгівлі також погіршили свої очікування на тлі здорожчання імпорту, високих цін на пальне та зниження попиту: секторальний індекс – 47.7 (у квітні – 51.8).
Підприємства будівництва песимістично оцінили свої економічні результати, незважаючи на сприятливі погодні умови та сталий внутрішній попит: секторальний індекс – 49.8 (у квітні – 53.4)”, – йдеться в повідомленні.

Підприємства сфери послуг найстриманіше оцінили результати своєї діяльності та погіршили очікування щодо економічних перспектив, зважаючи на брак кваліфікованих кадрів, здорожчання логістичних витрат та слабкий попит: секторальний індекс знизився до 47.2 (у квітні – 53.1).
Більшість опитаних респондентів очікують на сповільнення темпів зростання цін/тарифів на власну продукцію/послуги.
“Ситуація на ринку праці залишається непростою. Лише респонденти будівництва очікували на незначне збільшення загальної чисельності працівників. Керівники інших секторів погіршили свої оцінки й очікували на подальше скорочення персоналу, найбільше – у сфері послуг”, – повідомили в НБУ.