Якщо Україна вступає в мирні переговори, вона повинна зробити це з позиції сили. Оскільки повільне просування російських військових в Україні триває, заклики до переговорів про припинення війни стали звичайним явищем, деякі з них зроблені відомими фахівцями із зовнішньої політики. З посиланням на Foreign Policy.
Як пише видання, про це заявив директор стратегічної програми в Defense Priorities, почесний професор Міського коледжу Нью-Йорка та старший науковий співробітник Колумбійського університету Раджан Менон.
Він зазначає, що Україні є критично важливими інформаційні успіхи, які будуть підкріплені хоч чимось на полі бою. Останнім часом ЗСУ переслідують одні невдачі. Якщо ситуація найближчим часом не зміниться, Захід рано чи пізно припинить, чи радикально зменшить свою допомогу. Тому демонстрація успіхів необхідна і для підтримки допомоги, і для майбутніх переговорів.Видання вважає, що українські війська в жодному разі не зможуть завдати поразки російської армії на полі бою, тому Києву доведеться в майбутньому погодитися на переговори, які можуть закінчитися для України територіальними втратами, проте навіть локальний успіх на фронті, посилений західною допомогою, зможе посилити переговорну позицію України.

З огляду на непередбачуваність прогнозів і припускаючи, що цілі президента Зеленського можуть виявитися недосяжними, можна сформулювати кілька варіантів закінчення цієї війни, – зазначає Менон.

Найближчим часом РФ досягне серйозних успіхів на полі бою і нав'яже Україні мирний договір на своїх умовах: візьме частину територій, а решту країни поверне до своєї орбіти.
ЗСУ зможуть відбити частину території: за підсумками мирного договору Україна увійде до ЄС та НАТО, але на її території не будуть присутні військові з інших країн.
Ніхто не зможе досягти успіхів на фронті: за підсумками мирного договору Україна залишиться нейтральною країною, але із західною зброєю і не під впливом РФ.

Airbus SE веде переговори про масштабний продаж літаків A330 до Китаю, переговори набирають обертів після того, як минулого місяця президент Сі Цзіньпін відвідав президента Франції Еммануеля Макрона. Про це пише агентство Bloomberg.
Найбільші китайські авіакомпанії розглядають можливість купівлі понад 100 модернізованих моделей A330. Умови все ще обговорюються, а терміни невизначені.

Переговори підкреслюють все більш різкий контраст між Airbus і Boeing Co. в питаннях ведення бізнесу на найважливішому авіаційному ринку Китаю, оскільки геополітична напруженість між азіатською країною і США досягла високого рівня.
Китай знову зупинив імпорт літаків американської компанії Boeing, всього через кілька місяців після його відновлення, оскільки регуляторні органи переглядають дизайн бортового самописця, вже схвалений їхніми колегами в США і Європі. Тим часом французький Airbus отримує вигоду від своїх місцевих інвестицій у найбільшу економіку Азії, включаючи завод, який будує літаки моделі A320neo, і завод, який встановлює інтер'єри в моделі A330.

«Мирна» позиція Китаю насправді зумовлена очікуванням, чим закінчиться війна, розв’язана Росією проти України, бо від цього залежать подальші дії КНР. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час сесії запитань і відповідей у ході презентації книги «Війна і нові горизонти. Лідери думок про сьогодення й майбутнє України й світу».
Глава української дипломатії зауважив, що в Україні дуже погано розуміють Китай, і він теж не претендує на стовідсоткове розуміння. Водночас, за словами Кулеби, Китай нікуди не поспішає з однієї простої причини – для нього дуже важливо, чим закінчиться війна Росії проти України.

«Бо якщо вона закінчиться перемогою України, то подальші дії Китаю будуть скуті. А якщо ця війна закінчиться навіть не перемогою, а нав’язуванням Росією її стратегічної ініціативи, тобто коли вони роками будуть отак потроху наступати, а ми – потроху відбиватимемося попри всю допомогу, яку ми отримуємо, тоді, навпаки, це розв’язує руки Китаю», – зазначив Кулеба.

За його словами, в Китаї зараз дивляться на реальний потенціал дій Заходу і «дуже уважно все рахують».
«У Китаї зараз окремі теми офіційних урядових досліджень – на що здатна країна, яка захищається проти набагато більшого сусіда і ядерної держави, і на що здатні партнери такої країни. І в кінці вони вийдуть на висновки. Тому зараз, якщо коротко, вони перебувають у позиції «Ми за мир, за все добре проти всього поганого». Але в цієї позиції є набагато ширша логіка, яка зрештою, визначить долю світу», – спрогнозував міністр.

Через мобільний застосунок “Резерв+” свої дані оновили 1 371 000 українців. Серед них – 190 тисяч жінок. Про це заявив речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону.
Як зауважив Лазуткін, серед людей, які мешкають за кордоном, свої дані оновили понад 18 тисяч.

При цьому серед всіх людей, які оновили дані через “Резерв+”, 164 тисячі – це заброньовані.
Свої дані також внесли понад 153 тисячі призовників та 90 тисяч осіб, які мають відстрочку.
“Такі у нас дані на сьогоднішній ранок. Можемо спостерігати доволі вискоку активність людей, які застосунком “Резерв+” уже скористалися. Завантажень там ще більше. Можливо, люди очікують і пізніше це зроблять. Така загальна картина”, – повідомив Лазуткін.

Нагадаємо, що застосунок “Резерв+” було запущено напередодні. Він надає можливість увійти до електронного кабінету військовозобов'язаного й уточнити свої дані у дистанційному форматі.

Західні уряди намагаються відреагувати на “гібридну війну” Росії, яка за допомогою диверсантів і завербованих влаштовує диверсії на військових і цивільних об'єктах по всій Європі. Метою цих атак, які часто керуються російською військовою розвідкою ГРУ, є намагання роз'єднати союзників України, порушити військові поставки для ЗСУ і випробування рішучість Заходу. Про це пише The Financial Times, цитуючи слова представників європейських силових структур.
“Росія намагається показати, що вона всемогутня і може бентежити наші суспільства, сіяти страх і знайти способи зробити наше життя більш нещасним. Це також перевірка нашої реакції, тому що якщо ми не відреагуємо, кількість нападів збільшуватиметься”, ‒ розповів президент Латвії Едгарс Рінкевичс.

Він сказав, що союзники по НАТО “намагаються з'ясувати”, як реагувати, не застосовуючи положення військового альянсу про колективну оборону.
“Ми не збираємося стріляти ракетами по Росії через досить незначний інцидент”, ‒ додав він.

Це питання піднялося на перше місце в порядку денному західних союзників України після нещодавніх інцидентів. Серед них ‒ ймовірний підпал складу у Великій Британії, пов'язаного з Україною, диверсія проти американських військових баз у Німеччині, спроби вивести з ладу європейську залізничну сигнальну мережу, а ще глушіння навігаційних систем цивільної авіації у країнах Балтії. Також компанія Microsoft попередила, що Росія спрямовує “зловмисну дезінформацію” проти Олімпійських ігор у Парижі.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що практично кожен союзник на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Празі підняв питання про те, що “Кремль посилює гібридні атаки проти Альянсу, влаштовує підпали складів постачання, нехтує морськими кордонами і демаркацією в Балтії, збільшує кількісті кібератак, а також продовжує поширювати дезінформацію”.
“Ми знаємо, що вони задумали, і ми будемо реагувати як індивідуально, так і колективно, якщо це буде необхідно”, ‒ наголосив Блінкен.

Міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен зазначила, що Москва намагається “залякати нас”.
“Дуже важливо, щоб ми не дозволили цьому статися”, ‒ підкреслила вона.

За словами одного західного радника з питань оборони, Росія застосовує різноманітні “розвинені” прийоми “гібридної війни”, а захід, навпаки, настільки відстав у цьому питанні, що навіть “не має словника з терміном “гібридна війна”.
“Москва також постійно спостерігає за нашою реакцією і перевіряє, які з її дій працюють, перш ніж робити нові”, ‒ додав радник.

Однією з проблем є те, що інциденти часто виглядають випадковими і спрямовані проти цілей, не пов'язаних з Україною ‒ як, наприклад, пожежа, що спалахнула в магазині IKEA в Литві минулого місяця, яка, на думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, могла бути справою рук іноземних диверсантів.
Ще однією проблемою у формулюванні відповідної реакції є те, що диверсії часто роблять завербовані громадяни, через що важче довести пряму відповідальність Росії. Кремль послідовно відкидає звинувачення європейських урядів у “гібридних атаках”.
Один західний офіцер контррозвідки сказав, що Москва почала частіше залучати підставних людей через нещодавнє масове вислання з Європи сотень російських дипломатів і шпигунів. За його словами, багато нових агентів РФ залучає із кримінальних угруповань.
Польща є особливою мішенню для диверсій, оскільки через неї дої України надходять західні військові вантажі. За останній місяць влада заарештувала десятки людей за звинуваченнями у шпигунстві та диверсіях. Більшість із них є завербованими представниками організованої злочинності, і Туск заявив, що із затриманими “працювала російська розвідка”.
Інші посадовці заявили, що Москва розгортає подібні, так звані “активні заходи” з 1920-х років, і як найкраще їм протидіяти ‒ це питання таке ж старе, як і сама тактика. Але сучасне мислення, як показано в нещодавній доповіді ЄС-НАТО і в розслідуванні парламенту Великої Британії, зазвичай передбачає триступеневий процес.
Три кроки для протидії Росії у “гібридній війні”
Перший крок ‒ визнати, що атаки відбуваються, і заявити про них.
Другий етап передбачає стійкість національних об'єктів ‒ зміцнення критично важливої інфраструктури, кіберзахист комп'ютерних систем і підвищення медіаграмотності людей, щоб протистояти дезінформаційним кампаніям.

Третій крок реагування є найскладнішим, оскільки він вимагає стратегії стримування, яка б містила реальну відплату, але водночас уникала, як висловився один високопоставлений західний військовий, “неетичних або незаконних засобів, які використовує Росія”.
Одним із можливих заходів, як запропонував міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський, є обмеження віз російським дипломатам, щоб вони не могли виїжджати за межі країни, в якій вони акредитовані.
“У той час як Прага вислала більшість російських дипломатів в останні роки, і в чеській столиці їх залишилося лише сім, сотні продовжують бути акредитованими у Відні, звідки вони можуть подорожувати в будь-яку точку Європи, і я не можу зупинити це”, ‒ сказав він.

Агресивніша відповідь може включати в себе інформаційну кампанію “око за око” всередині Росії, яка збільшує витрати на війну в Україні.
“Якщо ви пересічний росіянин, не повинно минати і дня, щоб вам не нагадували про величезну кількість жертв, яких зазнали російські війська”, – вважає колишній радник Державного департаменту США Еліот Коен.
У будь-якому випадку, за словами західних чиновників, головною проблемою залишається те, що російські атаки в середині ЄС є непередбачуваними, мають різноманітні форми і асиметричні дії, тому відплата у відповідь може призвести до ескалації конфлікту з Росією.
Рінкевичс навів приклад перерізання підводного кабелю в Балтійському морі. Одним з допоміжних заходів було б посилення морського патрулювання НАТО. Екстремальнішим ‒ закрити море для російських суден, навіть якщо це було б рівнозначно “оголошенню війни”.
“Ми повинні мати можливість обговорювати всі види інструментів відплати. Я не кажу, що всі вони можуть бути використані. Але якщо ми обмежимо себе, не обговорюючи їх, ми просто запросимо Росію до подальших дій ‒ а вони є майстрами “гібридної війни”, ‒ підсумував Рінкевичс.

Уряд Польщі планує витратити 3 млрд злотих (760 млн дол.) на посилення заходів кібербезпеки після атак, у яких він звинувачує Росію. Про це пише Bloomberg.
Зазначається, що Польща хоче посилити свою здатність реагувати на загрози, пов'язані з тим, що вона називає підтримуваним Росією саботажем, в тому числі на ймовірну атаку минулого тижня на головну державну новинну стрічку країни.

“Правляча коаліція зробила безпеку і ризик російського втручання пріоритетом своєї передвиборчої кампанії на виборах до Європейського парламенту, що відбудуться цими вихідними”, – йдеться в повідомленні.

Міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський заявив, що уряд вжив заходів для покращення кібербезпеки напередодні голосування, додавши, що було зірвано скоординовану атаку на критичну інфраструктуру 3 червня.
“Сьогодні Польща вже не перебуває в холодній, а в деяких елементах теплій кібервійні з Росією”, – сказав Гавковський.

Котирування нафти продовжують знижуватися вранці у вівторок після падіння до мінімумів з початку лютого за попередню сесію.
На 8:11 за київським часом серпневі ф'ючерси на Brent дешевшали на лондонській біржі ICE Futures на $0,56 (0,71%), до $77,8 за барель. У понеділок Brent здешевшала на $2,75 (3,4%), до $78,36 за барель.
Липневі ф'ючерси на WTI на той час дешевшали на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі NYMEX на $0,66 (0,89%), до $73,56 за барель. Напередодні ф'ючерси здешевшали на $2,77 (3,6%), до $74,22 за барель.

Контракт на Brent завершив минулі торги на найнижчій позначці з 5 лютого, WTI – з 7 лютого.
ОПЕК+ продовжила чинні квоти з видобутку відразу на весь наступний рік. При цьому додаткові обмеження в 2,2 млн барелів на добу (б/д), що діяли у першому півріччі, продовжено до кінця вересня, після чого вони на щомісячній основі протягом року забираються, хоча процес може бути припинено або скасовано залежно від ситуації на ринку.
Поступове скасування додаткових обмежень призведе до невеликого профіциту палива на світовому ринку наступного року, зазначив голова відділу стратегії на сировинних ринках в ING Groep Уоррен Паттерсон. При цьому нафтовидобувні країни наголосили, що збільшення постачань може бути призупинено, якщо ринкові умови цього вимагатимуть, підкреслив він.
Наприкінці цього тижня буде оприлюднено дані про безробіття й зростання кількості робочих місць у США, за якими уважно стежить Федеральна резервна система (ФРС). Сильні статдані підвищать ймовірність того, що Федрезерв утримуватиме ставки на колишньому рівні протягом тривалого часу.

Російські пропагандисти розповсюджують фейк про те, що українські прикордонники нібито мінують береги річки Тиса, щоб “чоловіки мобілізаційного віку не змогли втекти за кордон”. З посиланням на Центр протидії дезінформації (ЦПД).
У коментарі для ЦПД речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко спростував ці повідомлення і додав, що подібну брехню росіяни розганяють для дестабілізації суспільства.

Спікер уточнив, що Україна посилює кордон за рахунок більшої кількості прикордонних патрулів, а також використовує відеокамери та безпілотники для спостереження за адмінмежею.
“Натомість росіяни прагнуть дискредитувати державні інституції та посіяти недовіру до них із боку людей”, ‒ підсумували в ЦПД.

Нагадаємо, росіяни вигадали фейк, що українці підпалюють свої автівки, аби не віддавати їх у рамках мобілізації.
Раніше Центр протидії дезінформації пояснював, що Росія постійно запускає інформаційні кампанії, які спрямовані на дискредитацію і зрив процесу мобілізації в Україні. Зокрема ворожа пропаганда масштабує проблеми у ТЦК, намагається показати точкові проблеми як системні та оббріхує військових командувачів. У такий спосіб окупанти хочуть послабити здатність українців до спротиву.