У понеділок польського прикордонника госпіталізували після чергової сутички з групою мігрантів, які намагаються потрапити у Польщу з території Білорусі.
Інцидент стався ще вдосвіта у понеділок. Як розповіла речниця Підляського відділення прикордонної служби у Білостоку, близько 4 ранку з десяток мігрантів по інший бік паркану почали кидатися у патруль камінням і великими гілляками, у деяких були газові балончики. Одна з масивних гілок влучила прикордоннику по голові та завдала поранень в районі ока, у зв’язку з чим його госпіталізували.

Нагадаємо, прем’єр Польщі Дональд Туск анонсував обмеження доступу до прикордонної зони після того, як цього тижня в районі села Дубичі Церковні прикордонника поранили ножем.
Водночас у прикордонних з Білоруссю громадах критикують плани у теперішньому вигляді, оскільки від цього можуть суттєво постраждати доходи місцевих бізнесів, зокрема тих, що заробляють на туризмі у Біловезьку Пущу.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава підготує інформаційну кампанію, спрямовану на жителів країн, звідки мігранти найчастіше потрапляють на білорусько-польський кордон, щоб вони не вірили розповідям про “легкий шлях до ЄС”.

Переважна більшість громадян України, або 74%, хотіли б, щоб в нашій країні був впливовий парламент, 71% – виступають за серйозні повноваження президента, однак думки щодо форми правління розділились. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Згідно з результатами опитування, 74% респондентів з-поміж опитаних вважають, що в Україні має бути впливовий парламент, який щонайменше повинен давати згоду на призначення президентом уряду і мати можливість його звільняти (таких 27%, а решта 47% бачать ще сильнішу роль у парламенту).

Водночас 71% українців вважають, що в Україні має бути і президент, який також повинен мати щонайменше певні серйозні повноваження.
На питання щодо форми правління 13% громадян з числа опитаних, виступають за президентську форму правління, 27% – за президентсько-парламентську, 31% – за парламентсько-президентську, 16% – за парламентську. Решта 13% не змогли відповісти на запитання.
Опитування проводилось упродовж 16 – 22 травня 2024 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням).
Всього було опитано 1002 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія).
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Наступної зими цілком можливі відключення електроенергії по 10 годин. Таке припущення зробив голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк.
За його словами, ситуація в енергетиці – надскладна, адже ворог систематично завдає прицільних ударів по енергосистемі України. Тому населенню варто зважати не тільки на підвищення тарифу на світло, але й думати про те, як підготуватися до важкої зими.

Він рекомендує усім бути готовими до того, що за температури у –10 градусів, українці будуть зі світлом лише по 12-14 годин на добу, а по 10 годин – без нього. Це може бути середньостатистичним сценарієм цієї зими.
“Ситуація наступна, ми з вами маємо розуміти, що об’єктивно… і це найголовніший момент зараз, ще головніший, ніж сам тариф на електроенергію… ми маємо сьогодні всі говорити відверто, що підняття тарифу на електроенергію не дасть можливості все одно у 2024 році бути 24 години на добу зі світлом. Тому що ситуація насправді надскладна і ми її бачимо на початку літа і вона буде взимку, на жаль, ще складнішою”, – сказав депутат.

Польські фермери вранці 4 червня заблокували рух вантажівок у пункті пропуску “Рава-Руська – Гребенне”. Про це повідомили у Держприкордонслужбі.
“З 11.00 4 червня польські фермери заблокували вантажну ділянку в пункті пропуску “Рава-Руська – Гребенне”. Відтак очікується повна зупинка руху вантажних автомобілів на виїзд з України”, – йдеться у повідомленні.

Блокування, як очікується, триватиме до другої половини 6 червня.
Раніше Держмитслужба поінформувала, що під час блокування вантажної ділянки в ПП “Рава-Руська – Гребенне” у напрямку на вʼїзд в Україну польська сторона пропускатиме не більше 24 вантажівок на добу (два запуски по 12 авто) і до 4 автомобілів на годину з гуманітарними вантажами. Пропуск решти категорій транспортних засобів в обох напрямках буде здійснюватись постійно.
Польсько-український кордон від листопада минулого року блокували перевізники, а з лютого цього року – польські аграрії.
29 квітня польські фермери повністю припинили блокування кордону з Україною.

Французькі військові інструктори перебувають в Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це заявив екскомандувач полку морської піхоти Франції Пер де Йонг в інтерв'ю Valeurs Acteurs.
Зазначається, що у четвер, 6 червня, під час заходів з нагоди 80-ї річниці висадки союзних військ у Нормандії може бути офіційно оголошено про відправлення французьких військових інструкторів в Україну.
Однак, за словами Йонга, французькі війська «вже давно перебувають там».

Він припустив, що офіційне оголошення щодо відправлення інструкторів вплине лише на зростання їхньої кількості.
Екскомандувач морпіхів також повідомив, що французькі інструктори супроводжували гаубиці Caesar на кожному етапі до прибуття в Україну.
Крім того, Йонг зауважив, що після перетину кордону з Україною військова техніка якнайменше зупиняється перед прибуттям на фронт, бо стає дуже вразливою до російських ударів.
Водночас французькі інструктори, які супроводжують техніку, навчають українських артилеристів на ходу, «іноді на узбіччі дороги».
Йонг додав, що інструктори також супроводжують в Україну бійців ЗСУ, які пройшли навчання у Франції. Це робиться для того, щоб перевірити, чи правильно вони засвоїли матеріал.

Міністерство оборони Південної Кореї відновить у повному обсязі військову діяльність уздовж демаркаційної лінії після призупинення військової угоди з КНДР.
Як зазначається, раніше президент Юн Сок Йоль схвалив пропозицію про повне призупинення дії Всеосяжної військової угоди у відповідь на запуски повітряних куль зі сміттям та глушіння сигналів GPS з боку КНДР.

“Цей захід повертає до нормального стану всю військову діяльність наших військ, яка була обмежена пактом 2018 року”, – заявило міністерство оборони РК, пообіцявши вжити “всіх можливих заходів” для захисту життя і безпеки південнокорейського народу.

В оборонному відомстві також наголосили, що “вся відповідальність за цю ситуацію лежить на північнокорейському режимі, і якщо Північ спробує влаштувати нову провокацію, наші військові дадуть жорстку відповідь”.
Призупинення угоди також дасть змогу Південній Кореї поновити пропагандистське мовлення через стаціонарні і мобільні гучномовці на лінії розмежування. Раніше з гучномовців лунала критика порушень прав людини режимом Кім Чен Ина, новини та пісні, що викликало гнівну реакцію Пхеньяна.
Водночас у міністерстві не деталізували заходи, яких можуть вжити військові після призупинення дії пакту, зауваживши, що це залежатиме від дій КНДР.
Угода 2018 року передбачала створення буферних зон поблизу кордону для призупинення масштабних військових навчань, а також заборону “ворожих” дій.

Фахівці Головного управління розвідки перехопили розмову мешканців Шебекіного Бєлгородської області РФ у якій вони скаржаться на низький морально-психологічний стан населення та що створення «санітарної зони» не покращує ситуацію у регіоні. Про це йдеться в перехопленні розмови росіян ГУР.
«Звісно не спала вчора до ночі. Шарашили так, що мама не горюй. Горіло і машин скільки знову згоріло, і на Конєва, і на Губкіна. На Губкіна взагалі в будинок потрапили. Ось. Скло, машини прямо палали. Взагалі ось бульвар юності та на Конєва і це. Та нічого, і все гірше, і гірше. Санітарну зону робимо, а нам усе гірше, і гірше», — розповідає мешканка Шебекіного.

Росіянка також поскаржилася, що за останній час кількість обстрілів значно зросла, але при цьому місцева влада нічого не коментує.
«То 12 ракет летіло, то 16, 18 — була катастрофа. А зараз 32, 26, ну що це таке, а? Ну да, ось це ось вбиває зовсім все у них (українців — ред.) закінчилося, а у нас все добре… Ось це ось засмучує. Казали б правду так краще б було», — каже жінка.

При цьому росіянка зазначає, що місцеві «терплять», хоча влада «не каже їм правди».
«Так і правди ніхто не знає, вже б люди сказали правду, ось терпіти ще стільки б і люди б терпіли, що казати-то, паніки нема ж, нічого нема, але люди якось справляються, терплять ось це все, правди ж ніхто не скаже», — додає росіянка.

43% українців вважають, що ситуація з демократією в Україні погіршилася за 5 років президентства Володимира Зеленського, з них 28% переконані, що це відбулося через намагання влади згорнути права і свободи громадян. Про це результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 16-22 травня.
“19% українців вважають, що ситуація з демократією покращилася, а 29% – що не змінилася. Бачать певні погіршення – 43%, проте серед них 11% насамперед пов’язують це з об’єктивними обставинами воєнного часу, а 28% – із спробами влади згортати права і свободи громадян (ще 3% назвали обидві причини)”, – йдеться в повідомленні.

КМІС наголошує, що більшість українців, згідно з його опитуваннями, віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.
“Стабільно понад 90% українців хочуть бачити Україну повноцінно функціонуючою демократією”, − зазначили соціологи.

Дослідження тривало 16-22 травня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 002 респонденти у віці 18 років і старше, що мешкають у всіх регіонах України.
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас з 1 002 респондентів 26 до 24 лютого 2022 року проживали на території, які зараз окупована), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3% для показників, близьких до 25%, 2,1% − для показників, близьких до 10% та 1,5% − для показників, близьких до 5%.
КМІС зазначає, що за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, однак соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.