Верховна Рада на засіданні у вівторок, 4 червня, підтримала у першому читанні законопроект №11161 щодо порядку компенсації за знищене майно на тимчасово окупованих територіях.
Про це у своєму Telegram написав народний депутат Ярослав Железняк.
За його даними, законопроект підтримали 255 народних депутатів.
У самому документі йдеться про отримання компенсації за знищене майно на тимчасово окупованих територіях. А саме про випадки, якщо нерухомість розташована на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих.
“Власник такого майна зможе подати заяву про надання компенсації за процедурою та переліком документів згідно з наявною процедурою у Законі, окрім вимоги надати документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) майна до/після знищення/пошкодження”, – пише нардеп.

Важливим є те, що фізичний огляд об’єктів нерухомого майна не проводиться. Власник такого майна має право на відмову від права власності на таке майно на користь держави.
Компенсація за зруйноване житло
Громадяни України, чиє житло було пошкоджено через російську агресію, мають змогу отримати компенсацію від держави. Отримані кошти можна буде використати для відновлення чи побудови нового житла.

Державне бюро розслідувань 4 червня проводить обшуки в приміщеннях Київської міської державної адміністрації та у заступника Віталія Кличка Костянтина Усова.
Про це повiдомив співрозмовник УП в правоохоронних органах.
За даними джерела УП, слідчі дії стосуються фактів вимагання посадовцем на системній основі неправомірної винагороди у одного з перевізників столиці.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), станом на лютий 2024 року у світі було зафіксовано близько 6,5 млн біженців з України. При цьому дехто з наших співгромадян може досі планувати виїзд за кордон на тлі воєнних дій у своєму регіоні. Саме ці люди найчастіше цікавляться виплатами, які отримують біженці у країнах ЄС.
Сайт розповідає про низку європейських країн, в яких біженцям з України виплачують грошову соціальну допомогу.
Польща
Однією з найпопулярніших серед українських біженців європейських країн стала Польща. У цій країні українці поки що можуть оформити такі виплати:
разово – 300 злотих (близько 3 056 грн) на особу – після прибуття на територію Польщі для оформлення формальностей раз на рік – 300 злотих (близько 3 056 грн) злотих на дитину – у межах програми “Dobry start” для для придбання шкільного приладдя та підготовки до нового навчального року щомісяця – 800 злотих (близько 8 150 грн) на дитину – у межах програми допомоги батькам чи опікунам “800+”

Німеччина
Німеччину вважають лідером за кількістю переселенців з України. Від початку 2024 року розміри соціальної допомоги у цій країні зросли на 12%.
Виходячи з цього Bürgergeld, яка видається як основна підтримка для шукачів роботи, становить:
для дітей до 5 років – 357 євро (близько 15 634 грн) для дітей 6-13 років – 390 євро (близько 17 079 грн) для підлітків 14-17 років – 471 євро (близько 20 626 грн) для повнолітніх осіб – 451 євро (близько 19 750 грн) для одного партнера сімейної пари – 506 євро (близько 22 159 грн) для самотніх осіб або самотніх батьків – 563 євро (близько 24 655 грн)
Франція
Після отримання тимчасового захисту у Франції українці отримують право на матеріальну допомогу (ADA), розмір якої залежить від кількості людей у родині.
В цілому, розмір фінансової підтримки на день становить:
1 особа – 6,80 євро (близько 298 грн) 2 особи – 10,20 євро (близько 446 грн) 3 особи – 13,60 євро (близько 595 грн) 4 особи – 17,00 євро (близько 744 грн) 5 осіб – 20,40 євро (близько 893 грн)
Якщо ж держава не може надати біженцям безкоштовне житло, вони можуть отримувати додатково 7,40 євро (близько 324 грн) на день.
Які країни допомагають українцям найбільше
За версією автора YouTube-каналу Navimigrant Івана Задоріжного, до трійки країн, які в цілому допомагають біженцям з України найбільше, входять:
Бельгія Норвегія Німеччина
Це пояснюється не стільки сумами грошових виплат, скільки загальним рівнем соціальної підтримки переселенців – безкоштовною медициною, наданням безкоштовного чи пільгового житла, офіційним працевлаштуванням, безкоштовними курсами вивчення мови, безкоштовною освітою для дітей, гуманітарною допомогою тощо.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: УВКБ ООН (UNHCR), Sestry.eu, Bundesregierung.de, VisitUkraine.Today, YouTube-канал Navimigrant.

Кабінет міністрів 4 червня ухвалив рішення про пролонгацію дії експериментального проєкту по оформленню українських документів за кордоном
Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
“Уряд ухвалив рішення, яким пролонгується дія експериментального проєкту, що дозволяє ДП “Документ” приймати заяви для оформлення документів за кордоном…З огляду на соціальну значущість проєкту задля підтримки наших громадян за кордоном, рішенням уряду роботу ДП “Документ” продовжено ще на 6 місяців”, — йдеться в повідомленні.

Рішення Уряду щодо ДП “Документ” є результатом спільної ініціативи Мінреінтеграції та МВС України.

Верховна Рада схвалила за основу проєкт закону про підвищення ставок акцизного податку на пальне до мінімального рівня, встановленого в Євросоюзі.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
За інформацією парламентаря, депутати підтримали не урядовий законопроєкт, а альтернативний №11256-2 з меншими акцизами на скраплений автомобільний газ (LPG), повідомив нардеп Ярослав Железняк.
За ухвалення законопроєкту проголосували 227 народних депутатів при 226 мінімально необхідних.
Відповідно до положень європейської директиви № 2003/96/ЄС, мінімальні ставки акцизного податку мають становити: для бензину – 359 євро за 1000 літрів, для дизельного пального – 330 євро за 1000 літрів, а для скрапленого газу – 125 євро за 1 000 кілограм (орієнтовно 68 євро за 1 000 літрів).
Підвищення акцизів до цих показників буде розтягнуте в часі на п'ять років й становитиме від 34% до 136% від нинішнього рівня залежно від типу пального.
Зараз ставка акцизу для бензину становить 213,5 євро за 1000 літрів, для дизелю — 139,5 євро, автогазу — 52 євро, альтернативного палива – 162 євро.
Нагадаємо:
Київрада звернулась до Верховної Ради та Кабінету міністрів України щодо неприпустимості підвищення акцизів на пальне.

Австрія підтримала заклик Бельгії продовжити процедуру позбавлення Угорщини права голосу, що стало ще однією ознакою розчарування Будапешта перед початком шестимісячного головування в Раді ЄС у липні.
Про це повідомляє Politico.
“Ми очікуємо, що всі 27 членів ЄС повністю дотримуватимуться принципів, на яких заснований наш спільний Союз”, – заявив представник Міністерства закордонних справ Австрії Віктор Орбаннед.

Він зазначив, що це особливо актуально для майбутнього головування в ЄС.
“Виходячи з цього, ми підтримуємо суворе продовження процедури за статтею 7 щодо Угорщини”, – наголосив Орбаннед.

Раніше Бельгія запропонувала країнам-членам Європейського союзу позбавити Угорщину права голосу у Євросоюзі. Брюссель хоче застосувати проти Будапешта процедуру висловлення недовіри за статтею 7 Договору про Європейський союз.

4 червня російські військові завдали ракетних ударів по Криворізькому району Дніпропетровської області, внаслідок чого постраждав 69-річний чоловік.
Про це повiдомив очільник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

“Знову ракетна атака на область. Під ворожий удар потрапило Криворіжжя. Постраждав 69-річний чоловік. Лікуватиметься амбулаторно”.
Також окупанти пошкодили приватний будинок. Наразі місцева влада з'ясовує деталі атаки.

Росія намагається використати етнічних росіян та їхніх родичів на території західних країн на підставі емоційної прихильності, зокрема, з метою шпигунства. Росіяни прагнуть використовувати всі канали для досягнення поставленої мети.
Про це заявив посол Латвії в Україні Ілгварс Клява.
“Одна мета – це, звичайно, присутність сил НАТО у Латвії, у всіх країнах Балтії, а також у Польщі, Румунії, на всьому східному флангу НАТО. Звичайно, там є російський інтерес: шпигунство, що відбувається, які сили НАТО заходять, збір інформації”, – заявив Клява.

Крім іншого, за словами посла Латвії, росіяни також використовують місцеве населення для шпигунства та подальшого збору інформації.
“Їх ловлять, судять і виносять вироки”, – каже він.

“Дрібні дратівливі речі”
Крім того, як зазначив Клява, росіяни намагаються робити дрібні дратівливі речі.
“У Латвії, наприклад, надряпати на стіні знак “Z” або щось таке. Це не має великого значення, але лише для того, щоб створити психологічний дискомфорт”, – зауважив он.

Також посол Латвії зазначає, що у їх країні фіксувались випадки, коли деякі історичні пам'ятники були пошкоджені фарбою.
“Це, скажімо так, не є небезпечним для життя, але це дратує. Але людей ловлять і теж судять”, – зазначив Клява.

За його словами, зокрема нещодавно поліція зловила людину, яка кинула коктейль Молотова у вікно Музею окупації Латвії. Його завербувала через Telegram-канали людина, яка перебувала у в'язниці.
Шпигуни РФ у західних країнах
Нагадаємо, напередодні у Румунії заарештували шпигуна, який передавав Москві дані про військову техніку для України.
Також повідомлялося, що у Відні заарештували колишнього офіцера Федерального відомства із захисту конституції та боротьби з тероризмом за підозрою в шпигунстві на користь РФ.
Крім того, на початку травня польський прем'єр Дональд Туск запропонував відновити польську Комісію з розслідування російського впливу. Причиною став інцидент з польським суддею Томашом Шмідтом і ризик зростання у країні шпигунства на користь РФ.