Комітет закордонних справ парламенту Іспанії схвалив резолюцію, в якій визнається Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Про це йдеться на сайті Сенату Іспанії.
За документ, який визнає Голодомор геноцидом, проголосували “за” — 29 членів парламентського комітету, “проти” — чотири особи, ще один — утримався.
Резолюція закликає уряд Іспанії публічно вшанувати пам'ять жертв Голодомору.

Також комітет закликав уряд Іспанії засудити вторгнення Росії в Україну, вимагати негайного припинення цієї військової агресії, підтримувати надання матеріальних ресурсів, включно з військовою, логістичною підтримкою, з вишколом та тренуваннями, які Іспанія може надати в координації з європейськими та міжнародними партнерами для легітимного захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Зокрема, документ вимагає засудити насильницьке переміщення та депортацію українських неповнолітніх і співпрацювати з іншими міжнародними партнерами з метою повернення дітей в Україну.
Станом на сьогодні вже 29 країн світу визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

У Росії стався масштабний збій в роботі електронних сервісів, за яким стоять кіберфахівці Головного упраління розвідки Міноборони України. Про це розповів співрозмовник в ГУР МО.
Фактично паралізовано роботу низки державних установ та приватних компаній РФ. Офіційне повідомлення “Роскомнадзора” стверджує, що збої є наслідком “аварії магістральної мережі зв’язку”. Втім, за даними джерел видання, справжня причина у масштабній DDoS-атаці, яку зараз проводять кіберфахівці ГУР МОУ.

Станом на 11 годину 5 червня зник доступ до електронних сервісів сайту держпослуг, а також до послуг низки міністерств: міністерства оборони, фінансів, внутрішніх справ, юстиції, промисловості та енергетики, інформаційних технологій та зв’язку, надзвичайних ситуацій.
Заблоковано сайт та сервіси федеральної податкової служби РФ. Оприлюднено повідомлення від федеральної митної служби, де вказано що “у зв’язку з масованою DDoS-атакою на операторів зв’язку, інформаційний обмін з учасниками зовнішньоекономічної діяльності ускладнений”.
Про відсутність доступу до мережі заявила “об’єднана авіабудівельна компанія”. Її роботу на певний час було паралізовано. Зафіксовано також збої в роботі серверів хмарного сховища РФ “гособлако”. І наостанок в низці регіонів Росії вже кілька днів не працює “єдиний державний реєстр РАГС”: росіяни масово скаржаться на скасовані весілля, додає джерело УП.
Недоступними є послуги деяких банківських установ, зокрема, “Сбербанка” та “Альфабанка”.
За словами співрозмовника видання, також є серйозні перебої в роботі мережі “ВКонтакте” – низка сервісів недоступна.

Колишній начальник Генштабу Молдови Ігор Горган, який залишив посаду у 2021 році, роками був інформатором російської військової розвідки і досі продовжує цю діяльність. Про це йдеться в розслідуванні The Insider спільно з молдовськими журналістами, пише “Європейська правда”.
Журналісти стверджують, що отримали доступ до листування Горгана у Telegram з одним із його кураторів – полковником Алексєєм Макаровим. За їхніми висновками, він і досі залишається важливим інформатором для Головного управління Генерального штабу ЗС Російської Федерації завдяки старим зв’язкам у Міністерстві оборони.

Коли Горган почав працювати інформатором, достеменно невідомо. Джерело The Insider у військовій розвідці припускає, що це могло бути навіть з 2004 року, коли Горган служив у місії НАТО.
До полковника Макарова він, схоже, тримав зв’язок з російським військовим аташе у Кишиневі Вадимом Ухналевим, а потім – з його наступником Ігорем Довбнею. Журналістам вдалося отримати запис розмови, де вони домовляються про зустріч стосовно меморіалу “афганцям” у Кишиневі. У 2017 році Довбню вигнали з Молдови за шпигунство.
Макаров, ймовірно, перейняв кураторство у 2019 році. Контакти Горгана з Макаровим активізувалися у квітні 2022 року. Горган регулярно наводив свої спостереження про внутрішньополітичну ситуацію у Молдові, про візити представників Міноборони України з питань, дотичних до придбання зброї. Зустрічі нібито проходили у кафе та на рибалці.
Російська сторона цікавилася, яку зброю Україна закуповує, у тому числі у Молдові. Горган злив інформацію про те, що Україна намагається викупити шість МіГ-29 під прикриттям фірми в ОАЕ. В іншому листуванні він розповідав, як представники України “три тижні ходять по нашому Міністерству оборони і просять все підряд, особливо снаряди до артилерії”.

Також він описував пересування потягів з пальним через Молдову до українського Рені і бідкався, що Україна отримує дуже багато важливих вантажів, у тому числі зброї, через Румунію.
В іншому повідомленні Горган розповідає, що дізнався про спроби української сторони через Міноборони Молдови вийти на зв’язок із заводом радіоелектроніки МЕЗОН у Кишиневі, який колись робив електроніку для радянської зброї і має документацію до радіоелектронної компоненти комплексу “Точки У”, який виробляли у Кишиневі.
Це та інші повідомлення натякають, що у Горгана залишилися інформатори у Міністерстві оборони.
Молдовські журналісти-розслідувачі неодноразово фіксували Горгана поблизу російського посольства і одного разу зафіксували його зустріч з Макаровим.
Листування свідчить, що Горган працював на Москву з ідейних переконань, у повідомленнях він часто використовує кліше російської пропаганди про “фашистських мерзотників, від яких треба очистити країну” тощо.

Він неодноразово писав Макарову, що у Молдові буцімто все готово до приходу російських військ, він “всю ситуацію в армії тримає на контролі”, а з прозахідним керівництвом Молдови можна “розібратись швидко”.
Перед масштабним видворенням російських дипломатів з Молдови у липні 2023 року Горган припинив виходити на зв’язок з куратором. Він влаштувався у представництво ООН у справах біженців у Кишиневі, де, зокрема, ведуть облік вимушених переселенців з України і надають їм допомогу.
Життєвий шлях Горгана типовий для більшості радянських військових. Він народився в Молдові у Дубоссарах, після строкової служби вчився на військового у Новосибірську, потім, ще у радянські роки, служив у ДШВ на Одещині, потім обіймав різні військові посади у Молдові та брав участь у міжнародних місіях.
Генштаб Горган очолював двічі – короткий час у 2013 році, а потім з 2019 року до вересня 2021 року, у період президентства проросійського Ігоря Додона.

Російським компаніям обмежили доступ до тендерів на постачання продовольства для Всесвітньої продовольчої програми ООН, яка постачає їжу до бідних країн. Про це пишуть РосЗМІ.

Йдеться про програму, в рамках якої продовольство закуповується ВПП ООН і передається бідним країнам у якості гуманітарної допомоги, Росія була її постачальником протягом останніх 20 років.
За даними співрозмовника агентства на російському ринку, зниження кількості замовлень від акредитованих у ВПП ООН російських експортерів вже відчули виробники борошна у РФ.
“В останні місяці стало нормою, що товар російського походження – а ми в тендерній заявці зобов'язані це вказувати – в принципі не допускається”, – розповів Дмитро Сухов, керівник департаменту гуманітарного супроводу компанії Abakan Air, яка є найбільшим російським постачальником ВПП ООН.

Запрошення на деякі тендери російським постачальникам взагалі перестали приходити.

Те, що російські постачальники ВПП ООН зіткнулися з обмеженнями у допуску до тендерів на постачання продовольства, підтвердила і Діляра Равілова-Боровик, заступниця постійного представника Росії при ВПП та інших міжнародних організаціях у Римі.
За її словами, перші сигнали від російських постачальників про те, що їх не допускають до участі в деяких тендерах на постачання продовольства, почали надходити кілька місяців тому.
За даними видання, в останні роки російське продовольство – борошно, соняшникова олія, горох – займало до 20% від усіх зовнішніх постачань Всесвітньої продовольчної програми ООН. Висока частка Росії була обумовлена тим, що російська продукція коштувала на 10-15% дешевше, ніж у альтернативних постачальників.
Основними одержувачами російського продовольства по лінії ВПП ООН історично були найбільш гуманітарно вразливі країни, такі як Сирія, Судан, Афганістан, Палестина та країни Центральної Азії.

Прапор України, який напередодні із флагштока на кургані Костюшка у Кракові зняв скандальний польський депутат-українофоб від ультраправої партії “Конфедерація” Гжегож Браун, повернули на місце.
Видання RMF24 зазначило, що через кілька годин після інциденту український прапор повернули на курган, а також опублікувало відповідну світлину.
Директор офісу кургану Костюшка Лешек Черпяловський розповів, що вранці на територію кургану зайшла група з 18 осіб, які купили вхідні квитки.

“З вершини зняли прапор. Зловмисники пошкодили флагшток, через що його не можна було вивісити знову, адже зламали замки кріплення флагштока”, – сказав він.

Поліція вже розслідує обставини інциденту, про що повідомив речник столичного управління поліції Кракова підполковник Пьотр Шпех.
“У зв'язку з… крадіжкою українського прапора та пошкодженням майна у вигляді флагштока та однієї з камер на місці інциденту працівники краківської поліції провели перевірку та збирають докази у цій справі”, – зазначив він.

За його словами, докази передадуть до прокуратури, яка має дати правову та кримінальну оцінку інциденту.
Таким чином, слідчі перевірять, чи повинен Браун нести відповідальність за крадіжку, знищення майна, а також, можливо, за поширення міжнаціональної ворожнечі, зауважує RMF24.

За словами Малопольського воєводи Кшиштофа Яна Кленчара, зняття прапора з кургану Костюшка мають оцінити з точки зору можливих юридичних наслідків. Він заявив, що подасть заяву до комітету з питань етики депутатів парламенту.
Напередодні Браун, який є кандидатом від “Конфедерації” на виборах до Європарламенту, написав у X (Twitter), що зняв прапор, оскільки той висів у “неправильному місці”, тому він передасть його до консульства у Кракові.
Браун не вперше вдається до скандальних, зокрема українофобських дій проти символів, які, на його думку, не повинні з'являтися в польському публічному просторі.
У квітні 2022 року він протестував проти рішення Сейму вивісити прапор України на будівлі. Тоді він заявив, що “негідно”, щоб він висів у місці, яке належить його господарям.

50% українців переконані, що президент Володимир Зеленський не виконав жодної або виконав меншість зі своїх передвиборчих обіцянок. Посилаючись на результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 16-22 травня.

“18% респондентів відповіли, що В. Зеленський виконав більшість або всі обіцянки (з них про виконання всіх обіцянок говорять 5%). Майже стільки ж вважають, що він виконав близько половини обіцянок, а 50% вважають, що він виконав меншість або жодної з обіцянок (з них 25% вважають, що він не виконав жодної обіцянки)”, – йдеться у повідомленні.

Серед тих, хто вважає, що Зеленський виконав не всі обіцянки, 50% респондентів пояснюють це наявністю нечесних, корумпованих людей у команді президента.
Далі з приблизно однаковим результатом (26-32%) ідуть такі пояснення, як брак компетентних людей у його команді, повномасштабне вторгнення, власна недосвідченість і вплив олігархів.
Ще 9-14% опитаних причинами невиконання назвали особисту корумпованість Зеленського, вплив інших країн, розхитування ситуації опозицією та нереалістичність обіцянок.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що у додаткових запитаннях у відкритій формі респонденти найчастіше пригадували такі обіцянки, як завершення війни на Донбасі, боротьба з корупцією та покращення добробуту населення. Він вважає, що ймовірно саме ці речі відігравали важливу роль, коли респонденти оцінювали виконання Зеленським передвиборчих обіцянок.
“При цьому серед основних успіхів президента на своїй посаді українці говорять про стійкість у відсічі російській агресії та міжнародну діяльність, спрямовану на посилення підтримки України у війні”, − пояснив Грушецький.

Він також пояснив, що українці здебільшого фокусуються не на самому Зеленському (на його особистих якостях), а на його оточенні чи команді. Зокрема, на додаткове відкрите запитання щодо невдач президента найбільше людей говорили про повномасштабне вторгнення Росії, про кадрову політику та про проблеми у боротьбі з корупцією.
“Враховуючи що до президента зберігається висока довіра в суспільстві, релевантні та прозорі (для громадськості) кадрові рішення дозволять підтримувати суспільну легітимність у цей важкий період”, − переконаний Грушецький.

50% українців переконані, що президент Володимир Зеленський не виконав жодної або виконав меншість зі своїх передвиборчих обіцянок. Посилаючись на результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 16-22 травня.

“18% респондентів відповіли, що В. Зеленський виконав більшість або всі обіцянки (з них про виконання всіх обіцянок говорять 5%). Майже стільки ж вважають, що він виконав близько половини обіцянок, а 50% вважають, що він виконав меншість або жодної з обіцянок (з них 25% вважають, що він не виконав жодної обіцянки)”, – йдеться у повідомленні.

Серед тих, хто вважає, що Зеленський виконав не всі обіцянки, 50% респондентів пояснюють це наявністю нечесних, корумпованих людей у команді президента.
Далі з приблизно однаковим результатом (26-32%) ідуть такі пояснення, як брак компетентних людей у його команді, повномасштабне вторгнення, власна недосвідченість і вплив олігархів.
Ще 9-14% опитаних причинами невиконання назвали особисту корумпованість Зеленського, вплив інших країн, розхитування ситуації опозицією та нереалістичність обіцянок.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що у додаткових запитаннях у відкритій формі респонденти найчастіше пригадували такі обіцянки, як завершення війни на Донбасі, боротьба з корупцією та покращення добробуту населення. Він вважає, що ймовірно саме ці речі відігравали важливу роль, коли респонденти оцінювали виконання Зеленським передвиборчих обіцянок.
“При цьому серед основних успіхів президента на своїй посаді українці говорять про стійкість у відсічі російській агресії та міжнародну діяльність, спрямовану на посилення підтримки України у війні”, − пояснив Грушецький.

Він також пояснив, що українці здебільшого фокусуються не на самому Зеленському (на його особистих якостях), а на його оточенні чи команді. Зокрема, на додаткове відкрите запитання щодо невдач президента найбільше людей говорили про повномасштабне вторгнення Росії, про кадрову політику та про проблеми у боротьбі з корупцією.
“Враховуючи що до президента зберігається висока довіра в суспільстві, релевантні та прозорі (для громадськості) кадрові рішення дозволять підтримувати суспільну легітимність у цей важкий період”, − переконаний Грушецький.

Росія стала для Китаю непотрібним, надто вимогливим другом, втягнувши його в брудну європейську війну і звузивши можливості Сі, який готується до викликів, які залишить йому новий президент США. Таку думку висловив Роджер Бойс, іноземний кореспондент із майже 50-річним стажем, який є дипломатичним редактором газети The Times.
Росії незручний статус молодшого союзника. Китай, тим часом, втрачає терпіння до партнера, який колись обіцяв прийти до перемоги над Україною. Два роки тому це могло здатися гарною ідеєю — бути пліч-о-пліч з найбільшою військовою потугою Європи. Зараз це починає здаватися невдалою ставкою й нетипово нерозважливим кроком, зазначає редактор.
Безумовно, Пекін почав представляти свої пропозиції Кремлю. Путіну терміново потрібно, щоб Китай просував спільний газопровід “Сила Сибіру-2”, який з'єднає західноросійські газові родовища з китайським ринком. Для виживання “Газпрому” доходи від цього газопроводу можуть мати вирішальне значення: після завершення будівництва він буде постачати до Китаю 50 мільярдів кубометрів газу на рік.

“Однак для Китаю цей газопровід є не більше ніж корисним стратегічним резервом на випадок, якщо морські шляхи постачання будуть заблоковані у майбутній війні за Тайвань. У підсумку, Китай готовий купувати газ з газопроводу лише за значно зниженими цінами. Це не робить Путіну жодних послуг. Проєкт в підвішеному стані”, — пише Бойс.

Неприємності у стосунках між двома країнами назрівали з минулого року, коли керівник “Вагнера” Євгєній Прігожин підняв невдалий заколот проти Путіна і його генералітету. “Таємничий” вибух літака Прігожина і чистка вищого офіцерського складу, можливо, частково заспокоїли Китай, але всім у Пекіні було зрозуміло, що Путін втратив обличчя, а російська армія, яка колись була військовим еталоном для комуністичного блоку, перетворилася на тінь себе колишньої.
Напередодні ювілейного засідання НАТО, присвяченого 75-річчю Альянсу, набирає обертів спроба дозволити використання західних новітніх систем для розширення націлювання на російські вогневі позиції за межами України. Це змушує Сі робити вибір: або ще глибше зануритися у військову підтримку Путіна, або позиціонувати себе як мирного посередника і дистанціюватися від російського лідера.