Наталія Гуменюк стала заступницею начальника управління комунікацій Оперативного командування “Південь”.
“Для мене це не нове призначення, але я не можу називати дат. Коли призначається офіцер на посаду – це закрита інформація. Я зараз знаходжуся на посаді заступника начальника Управління комунікацій Оперативного командування “Південь”. До моїх повноважень входить все, що стосується комунікацій ОК “Південь”.

Два з половиною років я була начальником Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня України, а зараз я офіційно призначена на посаду заступника начальника управління комунікацій ОК «Південь». Тут є деяка різниця, хоча б навіть в тому що тепер це не Сили оборони, це трошки інше утворення, а вже в межах компетенції ОК «Південь». Це управління створене в рамках реформи комунікації в Збройних силах в цілому. Воно порівняно нова структура, але основне її покликання – це покращення комунікацій з висновками, які були зроблені з початку повномасштабного вторгнення”, – зазначила Гуменюк.
Нагадаємо, 16 квітня цього року український Медіарух оприлюднив спільну заяву, в якій звинуватив тоді ще керівницю Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталю Гуменюк у забороні висвітлювати воєнні злочини Росії в зоні її відповідальності та закликав військове керівництво замінити її “на більш компетентну особу і не допускати її до будь-якого керування комунікаціями”.
Вже 19 квітня Наталію Гуменюк звільнили з посади керівниці Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України. Новим очільником став Дмитро Плетенчук.

Вищий антикорупційний суд стягнув в дохід України майно колаборанта Євгена Балицького загальною вартістю понад 120 млн грн, серед якого київська компанія, що займається ремонтом і технічним обслуговуванням літаків. З посиланням на пресцентр Служби безпеки України.
За матеріалами СБУ Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції про стягнення в дохід України активів Балицького.
Також націоналізоване майно, яким фігурант володіє через свою сім’ю – дружину, сина та батька.
Серед вилучених активів – київська компанія, яка займається ремонтом і техобслуговуванням літаків.
Решта націоналізованого майна перебуває на тимчасово захопленій росіянами частині Запорізької області.
Йдеться про 5 легких літаків, 3 квартири, приватний будинок, 2 земельні ділянки та 4 автомобілі преміумкласу, зокрема Lexus та BMW.

Крім того, націоналізовано 100% статутного капіталу шести підприємств у тимчасово захопленому Мелітополі. Серед них – місцева телерадіокомпанія, яка працює на росіян.
Загальна вартість націоналізованого майна становить понад 120 млн грн.
Як повідомлялось, за матеріалами СБУ наприкінці червня 2023 року Балицький отримав заочно 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Тоді суд визнав його винним за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 (участь в організації та проведенні незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб); ч. 2 ст. 110 (умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб).
За даними слідства, колишній народний депутат від забороненої “Опозиційної платформи — за життя” Балицький одним з перших публічно підтримав повномасштабне вторгнення РФ.
Згодом колаборанта призначили очільником окупаційної адміністрації РФ на тимчасово захопленій частині Запорізької області.
Націоналізоване майно гауляйтера, яке перебуває в тимчасовій окупації, буде вилучено на користь України в межах майбутньої репарації.

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру заступника директора одного з департаментів КМДА, який вимагав хабарі у київських автоперевізників. Чиновнику КМДА загрожує до 10 років ув'язнення. З посиланням на ГБР.
Також підозру отримав приватний підприємець, який допомагав урядовцеві організувати систему поборів.
У ГБР розповіли, що у квітні 2024 року до бюро звернулася дружина військовослужбовця, яка керувала фірмою чоловіка з перевезень, поки той служить. За її словами, чиновник КМДА систематично чинив тиск на компанію із вимогою щотижня передавати йому 40 тисяч гривень за право роботи на маршруті. В іншому випадку їй погрожували розірвати чинний договір на пасажирські перевезення.
Гроші мали передавати через підприємця-посередника. Правоохоронці затримали його одразу після отримання першої частини хабара.

ГБР повідомило про проведення низки обшуків, під час яких вилучили документи та техніку.
Чиновник КМДА та його спільник підозрюються у порушенні ч. 3 ст. 368 КК України (Прийняття пропозиції, обіцянки чи отримання посадовою особою неправомірної вигоди). Перевіряється можливе причетність керівництва чиновника до реалізації злочинної схеми.
ГБР не вказує прізвище підозрюваного чиновника КМДА, але Суспільне з посиланням на джерела пише, що йдеться про Максима Широкова, який обіймає посаду в Департаменті транспортної інфраструктури КМДА.
4 червня ГБР проводило обшуки у приміщеннях КМДА та у заступника міського голови Костянтина Усова. На сайті міськради вказували, що правоохоронці вилучили комп'ютер та документи, перевіряючи прозорість у сфері міських перевезень.
За даними співрозмовника Української правди, слідчі дії нібито пов'язані із систематичним вимаганням чиновником неправомірної винагороди від одного із столичних перевізників.

Німецький канцлер Олаф Шольц заявив, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка претендує на другий термін, і її правоцентристська Європейська народна партія мають створити стабільну більшість у наступному Європарламенті без підтримки ультраправих.
Під час виступу у Берліні Шольц зазначив, що наступний президент Єврокомісії “повинен спиратися на демократичні партії Європи, на платформу, що включає соціал-демократів, консерваторів, лібералів”.

“Не повинно бути жодних ультраправих або правих популістських партій”, – підкреслив він.
За словами Шольца, історія Німеччини означає, що вона несе особливу відповідальність в Європі. Це було ключовою умовою, і він “дуже серйозно” ставиться до цього, додав канцлер.
У квітні фон дер Ляєн припустила, що може бути відкритою до співпраці з партіями євроскептиків, щоб забезпечити собі другий термін на посаді.
Після цього Шольц заявив, що наступний президент Європейської комісії не повинен шукати підтримки в ультраправих партій.

В Європейському союзі прокоментували ситуацію з масовим відключенням електроенергії в Україні внаслідок російських атак по критичній інфраструктурі. Про це під час брифінгу заявив речник Єврокомісії Тім Макфі.
Представника Єврокомісії запитали, чи отримували в Євросоюзі запити про відповідну допомогу від України, особливо в контексті підготовки до зимового сезону.

“Ми дуже тісно працюємо з українською владою, щоб надати підтримку чи у формі експорту електроенергії з ЄС до України, чи у вигляді обладнання”, – зазначив він.
За його словами, представники української центральної та регіональної влади працюють щодо формування списку нагальних потреб, які має отримати Єврокомісія.
“Запевняю, що ми перебуваємо у постійному контакті, та є дуже сильне бажання з боку урядів країн-членів ЄС, а також представників галузі, забезпечити допомогу, якої потребує Україна”, – наголосив Макфі.
Міністерство економіки України заявило, що працюватимемо з партнерами з ЄБРР та Європейським інвестиційним банком над тим, щоб швидше залучити кошти Ukraine Facility на відновлення енергетики.

Газпром не зможе повернутися на довоєнні обсяги експорту газу щонайменше протягом десяти років. Про це йдеться у матеріалі Financial Times з посиланням на результати зовнішнього аудиту, проведеного на замовлення російської компанії.
Як пише видання, основними наслідками санкцій для Газпрому та енергетичної галузі є скорочення обсягів експорту, які відновляться до рівня 2020 року не раніше ніж 2035-го.

«Оскільки Газпром, який не має власної перевіреної технології виробництва скрапленого природного газу у великих обсягах, єдиний експортер газу трубопроводами, а ці обсяги зменшуються, роль Газпрому на газовому ринку, відповідно, теж зменшуватиметься», — йдеться в документі.

«Газпром у глухому куті, і вони це добре усвідомлюють», — відреагувала на звіт економістка Еліна Рибакова, позаштатна старша наукова співробітниця Peterson Institute.

У Житомирському ТЦК заявили, що чоловік, якого доставили для проходження ВЛК, помер через самокаліцтво після епілептичного нападу, а не внаслідок побиття військовими. З посиланням на Житомирський обласний ТЦК та СП.

“28 травня 2024 року до 2 відділу Звягельського РТЦК та СП доставили військовозобов’язаного Сергія К. для проходження ВЛК. Свідки зазначають, що чоловік декілька днів до цього зловживав алкоголем і був з ознаками легких травмувань.

Уранці 29 травня чоловіка “схопив” епілептичний напад, спричинений тривалим вживанням алкоголю. Йому надали першу невідкладну медичну допомогу, викликали карету “швидкої”, – заявили в ТЦК.

Слідчо-оперативна група на місці інциденту кваліфікувала подію як самокаліцтво. На жаль, 2 червня 2024 року від отриманих під час епілептичного нападу травм чоловік помер у лікарні”.
У ТЦК додали, що слідчі, які проводили експертизу, зазначили: жодного стороннього фізичного впливу на чоловіка не чинилося.
Водночас у місцевих групах Facebook інформацію про померлого військовозобов'язаного почали пов’язувати з певними діями ТЦК та СП.

Дефіцит кадрів в Україні може мати ефект доміно – спочатку підприємства скоротять виробництво, а далі втрати відчує вся економіка України. Про це повідомляє Bloomberg.
Згідно з опитуванням, проведеним київським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на початку цього року, ця проблема посідає друге місце після зростання витрат українських компаній. Близько половини опитаних зазначили, що відчувають дефіцит персоналу.

“Дефіцит кадрів став однією з головних проблем бізнесу, адже пошук роботи забирає дедалі більше енергії в менеджерів. Під час війни заробітна плата перевищила рівень до російського вторгнення у лютому 2022 року.
Закон про мобілізацію, який набув чинності минулого місяця, має на меті поповнити лави української армії сотнями тисяч військовослужбовців. Проте брак працездатних чоловіків і жінок стає ударом для великого й малого бізнесу, що є основою економіки воєнного часу”, – пише видання.

За прогнозом Bloomberg, ця проблема лише загострюватиметься, адже російське вторгнення триває вже третій рік. І Україна буде змушена заповнювати прогалину, яку залишили мільйони людей, що виїхали з країни, пішли до армії або загинули в бою.
“Поки українські військові намагаються утримати лінію фронту, економіка України, яка втратила чверть свого виробництва від початку вторгнення, ризикує ще більше послабитися через скорочення кадрів.
За словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, падіння економічного виробництва проти 2021 року, пов'язане зі скороченням кадрів, становитиме близько 27% від довоєнного рівня. Крім понад 6 мільйонів людей, які втекли від війни, ситуацію ускладнюють чоловіки, що зникли у тіньовій економіці та ухиляються від мобілізації”, – вказує видання.

Своєю чергою, у групі “Метінвест”, що налічує майже 60 000 працівників й прагне закрити 4 000 вакансій, зіткнулася з проблемою пошуку працівників на мартенівське виробництво комбінату в Запоріжжі, розташованому на південному сході країни, зазначила Тетяна Петрук, директор зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи. За її словами, пошук 89 працівників зайняв три місяці інтенсивної роботи – в той час, як до війни це займало втричі менше часу.
Процес працевлаштування ускладнює й те, що чоловіки неохоче йдуть працювати до великих компаній, які є мішенню для військкоматів. За словами Петрук, якось працівники військкоматів роздавали повістки на прохідних навіть кандидатам на працевлаштування.
Ситуація з дефіцитом кадрів матиме ефект доміно: спершу бізнес буде змушений скоротити виробництво. А відповідно, зменшиться податкова база, що зрештою зашкодить військовим цілям.
“Якщо призов триватиме таким чином, ми будемо змушені зупинити деякі процеси або виробничі потужності, тому що нам фізично не вистачатиме працівників”, – каже Петрук.